34
Text 34
Текст
Texto
картум̇ пракр̣шт̣ам іха дгімахі манда-дгібгйа̄м
лока̄н іто враджатам антара-бга̄ва-др̣шт̣йа̄
па̄пійасас трайа іме ріпаво ’сйа йатра
kartuṁ prakṛṣṭam iha dhīmahi manda-dhībhyām
lokān ito vrajatam antara-bhāva-dṛṣṭyā
pāpīyasas traya ime ripavo ’sya yatra
Послівний переклад
Palabra por palabra
тат — тому; ва̄м — цим двом; амушйа — Його; парамасйа — Всевишнього; вікун̣т̣га-бгартух̣ — Господа Вайкунтги; картум — дарувати; пракр̣шт̣ам — благо; іха — в тому, що стосується вчиненої образи; дгімахі — обміркуймо; манда-дгібгйа̄м — осіб кволого розуму; лока̄н — до матеріального світу; ітах̣ — звідси (з Вайкунтги); враджатам — ідіть; антара-бга̄ва — двоїстість; др̣шт̣йа̄ — бачачи; па̄пійасах̣ — гріховні; трайах̣ — три; іме — ці; ріпавах̣ — вороги; асйа — живої істоти; йатра — де.
tat — así pues; vām — a estos dos; amuṣya — de Él; paramasya — el Supremo; vikuṇṭha-bhartuḥ — el Señor de Vaikuṇṭha; kartum — para otorgar; prakṛṣṭam — beneficio; iha — acerca de esta ofensa; dhīmahi — consideremos; manda-dhībhyām — aquellos que no tienen una inteligencia muy despierta; lokān — al mundo material; itaḥ — desde este lugar (Vaikuṇṭha); vrajatam — ir; antara-bhāva — dualidad; dṛṣṭyā — por haber visto; pāpīyasaḥ — pecadora; trayaḥ — tres; ime — estos; ripavaḥ — enemigos; asya — de una entidad viviente; yatra — donde.
Переклад
Traducción
Тож зміркуймо, якої кари заслужили ці двоє грішників. Треба вибрати для них належну кару, яка в кінцевому підсумку дасть їм благо. Знайшовши двоїстість у бутті Вайкунтги, вони осквернилися, і тому не гідні залишатися тут. Вони повинні піти до матеріального світу, де жива істота змагається з трьома ворогами.
Así pues, consideremos cómo deben ser castigadas estas dos personas contaminadas. Debe ser un castigo apropiado, de manera que, a su debido tiempo, puedan beneficiarse. Como encuentran dualidad en la existencia de la vida en Vaikuṇṭha, están contaminados, y deben ser apartados de este lugar y enviados al mundo material, donde las entidades vivientes tienen tres tipos de enemigos.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті», сьомій главі, 27 вірші, вказано причину, з якої чисті душі потрапляють у зумовлене буття матеріального світу, в’язниці Верховного Господа. Як там сказано, поки жива істота залишається чистою, вона перебуває в повній гармонії з бажаннями Верховного Господа, але коли вона оскверняється, її бажання розходяться з бажаннями Господа. Ця скверна примушує живу істоту йти в матеріальний світ, кожен змагається з трьома ворогами: хіттю, гнівом та пожадливістю. Ці три вороги змушують живі істоти залишатися в матеріальному світі, і лише той, хто звільнився від цих ворогів, гідний увійти в царство Бога. Тому не слід впадати в гнів, коли щось перешкоджає задовольняти чуття, і не слід бути пожадливим, прагнучи здобути більше, ніж нам треба. У цьому вірші дуже чітко вказано, що матеріальний світ, куди за свою провинну повинні зійти брамники, — це місце для злочинців. Будь-який злочин засновується на бажанні задовольнити чуття, на гніві або ж на надмірній пожадливості. Раби цих трьох ворогів живої істоти ніяк не можуть піднятися до Вайкунтгалоки. Отже, люди повинні вивчати «Бгаґавад-ґіту», щоб визнати Верховного Бога-Особу, Крішну, як володаря всього сущого. Вони повинні вчитися вдовольняти чуття Верховного Господа, замість того, щоб намагатися вдовольнити свої. Щоб піднятися на Вайкунтгу, людина повинна розвивати в собі свідомість Крішни.
La causa por la que las almas puras vienen al entorno existencial del mundo material, que se considera el departamento criminal del Señor Supremo, se expone en el verso 27 del séptimo capítulo del Bhagavad-gītā. Se afirma que una entidad viviente, mientras es pura, guarda completa armonía con los deseos del Señor Supremo, pero, tan pronto como deja de serlo, la armonía con respecto a los deseos del Señor deja de existir. La contaminación le fuerza a pasar a este mundo material, donde las entidades vivientes tienen tres enemigos: el deseo, la ira y la lujuria. Estos tres enemigos fuerzan a las entidades vivientes a continuar la existencia material, y cuando una persona se libera de ellos se capacita para entrar en el reino de Dios. En consecuencia, no hay que irritarse cuando falta ocasión de complacer los sentidos, y no hay que estar ávido de conseguir más que lo que se necesita. En este verso se afirma claramente que los dos porteros deben ser enviados al mundo material, donde se consiente que habiten los criminales. Puesto que los principios básicos de la criminalidad son la complacencia de los sentidos, la ira y la codicia de cosas superfluas, las personas a quienes dirigen estos tres enemigos de la entidad viviente nunca ascienden a Vaikuṇṭhaloka. La gente debe aprender el Bhagavad-gītā, y aceptar a la Suprema Personalidad de Dios, Kṛṣṇa, como Señor de todo; deben dedicarse a satisfacer los sentidos del Señor en lugar de intentar satisfacer los suyos propios. Ejercitarse en el proceso de conciencia de Kṛṣṇa ayudará a la persona a elevarse a Vaikuṇṭha.