41
ТЕКСТ 41
Текст
Текст
бгӯ-ман̣д̣алена̄тга дата̄ дгр̣тена те
чака̄сті ш́р̣н̇ґод̣га-ґганена бгӯйаса̄
кула̄чалендрасйа йатгаіва вібграмах̣
бхӯ-ман̣д̣алена̄тха дата̄ дхр̣тена те
чака̄сти ш́р̣н̇год̣ха-гханена бхӯйаса̄
кула̄чалендрасйа йатхаива вибхрамах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
трайі-майам — уособлені Веди; рӯпам — форма; ідам — ця; ча — також; саукарам — вепр; бгӯ-ман̣д̣алена — земною планетою; атга — зараз; дата̄ — іклом; дгр̣тена — підтримувана; те — Твоїм; чака̄сті — сяє; ш́р̣н̇ґа-ӯд̣га — підтримувані вершинами; ґганена — хмарами; бгӯйаса̄ — уславлені; кула-ачала-індрасйа — великих гір; йатга̄ — як; ева — певно; вібграмах̣ — окраса.
трайӣ-майам — олицетворенные Веды; рӯпам — форма; идам — эта; ча — также; саукарам — вепрь; бхӯ-ман̣д̣алена — планета Земля; атха — сейчас; дата̄ — на клыках; дхр̣тена — покоящаяся; те — Твоих; чака̄сти — блестит; ш́р̣н̇га-ӯд̣ха — покоящимися на вершинах; гханена — облаками; бхӯйаса̄ — еще величественнее; кула-ачала-индрасйа — великих гор; йатха̄ — подобно; эва — безусловно; вибхрамах̣ — украшение.
Переклад
Перевод
Господи, як гірські вершини стають ще прекрасніші, коли їх обрамляють хмари, так і Твоє трансцендентне тіло стало ще прекрасніше, коли кінчиками Своїх іклів Ти підняв Землю.
О Господь, когда остриями Своих могучих клыков Ты поднял Землю, Твое трансцендентное тело стало таким же прекрасным, как горные вершины, окутанные облаками.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Тут варто відзначити слово вібграмах̣. Вібграмах̣ означає «ілюзія», а також «краса». Коли вершину великої гори огортають хмари, вони немовби спираються на неї і виглядають дуже привабливо. Так само й Господь не мав потреби підтримувати Землю на Своїх іклах, але коли Він тримає Землю, стає красивішою вона і стає прекраснішим Господь завдяки присутності Своїх чистих відданих на Землі. Хоча Господь — це трансцендентне втілення ведичних гімнів, коли Він неначе тримає Землю, Він стає ще прекрасніший.
Здесь следует обратить внимание на слово вибхрамах̣. Одно из значений слова вибхрамах̣ — «иллюзия», а другое — «красота». Когда облако опускается на вершину горы, кажется, будто гора держит его, и при этом само облако становится необыкновенно красивым. Аналогичным образом, Господу незачем подпирать Землю клыками, но, когда Он держит ее, Земля становится еще прекраснее, точно так же, как Сам Господь становится еще прекраснее благодаря присутствию на земле чистых преданных. Хотя Господь является трансцендентным олицетворением ведических гимнов, Он стал еще прекраснее, когда поднял Землю.