Skip to main content

Text 9

ТЕКСТ 9

Текст

Текст

йада̄ ча па̄ртга-прахітах̣ сабга̄йа̄м̇
джаґад-ґурур йа̄ні джаґа̄да кр̣шн̣ах̣
на та̄ні пум̇са̄м амр̣та̄йана̄ні
ра̄джору мене кшата-пун̣йа-леш́ах̣
йад ча пртха-прахита сабхй
джагад-гурур йни джагда кша
на тни пусм амтйанни
рджору мене кшата-пуйа-леа

Послівний переклад

Пословный перевод

йада̄  —  коли; ча  —  також; па̄ртга-прахітах̣  —  за порадою Арджуни; сабга̄йа̄м  —  в зібранні; джаґат-ґурух̣  —  вчителя світу; йа̄ні  —  ті; джаґа̄да  —  пішов; кр̣шн̣ах̣  —  Господь Крішна; на  —  ніколи; та̄ні  —  ті слова; пум̇са̄м  —  розумних людей; амр̣та-айана̄ні  —  мов нектар; ра̄джа̄  —  цар (Дгрітараштра чи Дурйодгана); уру  —  дуже важливі; мене  —  взяв до уваги; кшата  —  втрачаючи; пун̣йа-леш́ах̣  —  залишки праведності.

йад — когда; ча — также; пртха-прахита — посланный Арджуной; сабхйм — в собрание; джагат-гуру — учитель мира; йни — те; джагда — отправился; кша — Господь Кришна; на — никогда; тни — такие слова; пусм — для всех разумных людей; амта- айанни — подобны нектару; рдж — царь (Дхритараштра или Дурьйодхана); уру — очень значительными; мене — считали; кшата — истощили; пуйа-леа — последней крупицы добродетельных поступков.

Переклад

Перевод

З волі Арджуни в царське зібрання [Кауравів] прийшов Господь Крішна, духовний вчитель усього світу, але Його слова, для деяких [як    —    от для Бгішми] втішні, мов чистий нектар, не припали до смаку іншим, що до останку втратили нагромаджений запас праведності. Цар [Дгрітараштра чи Дурйодгана] не звернув на слова Господа Крішни ніякої уваги.

Арджуна направил Господа Кришну, духовного учителя всего мира, в собрание [Кауравов]. Одним [Бхишме и ему подобным] речи Господа показались чистейшим нектаром, но другие не обратили на них никакого внимания, так как до последней капли исчерпали запас своих прошлых благочестивых деяний. Царь [Дхритараштра или Дурьйодхана] вообще не принял слова Кришны всерьез.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна, духовний вчитель усього всесвіту, взяв на Себе обов’язки посла і за вказівкою Арджуни пішов до царського зібрання Дгрітараштри з миротворчою місією. Крішна    —    це Господь кожної істоти, проте задля Арджуни, якому Він був трансцендентним другом, Він радо взяв на Себе роль посланця, наче звичайна людина. В цьому полягає чарівність стосунків Господа з Його чистими відданими. Прийшовши до царського зібрання, Він став говорити про мир, і Його мова дарувала велику насолоду Бгішмі та іншим великим воєначальникам, які розуміли, що до них звертається Сам Господь. Однак ні Дурйодгана, ні його батько, Дгрітараштра, вичерпавши весь запас своїх колишніх праведних вчинків, не взяли слова Господа до уваги. Це притаманно людям, які не мають за собою ніякого запасу праведних вчинків. Завдяки силі минулих праведних дій людина може стати царем країни, але з того, що плоди доброчестя Дурйодгани та його прибічників були підходили до кінця, було очевидно, що вони втратять царство і воно перейде до Пандавів.

Для відданих Господні слова завжди мають смак нектару, але невідданим вони зовсім не до смаку. Для здорової людини цукор солодкий, але для хворого на жовтяницю він дуже гіркий.

Господь Кришна, духовный учитель вселенной, взял на себя роль посла и по просьбе Арджуны направился в собрание царя Дхритараштры с миссией мира. Кришна — владыка всего сущего, но, будучи трансцендентным другом Арджуны, Он охотно согласился выступить в роли его посланника, чтобы оказать ему дружескую услугу. Это пример проявления любви Господа к Своим чистым преданным. Придя в собрание, Кришна повел речь о мире, и Бхишма вместе с другими великими военачальниками с наслаждением внимал Ему — ведь к ним обращался Сам Господь. Однако Дурьйодхана и его отец не приняли слова Кришны всерьез, поскольку исчерпали запас своих прошлых благочестивых деяний. Такой образ действий характерен для всех неблагочестивых людей. Человек, имеющий достаточный запас благочестивых поступков, может в следующей жизни стать царем, но, поскольку Дурьйодхана и его приспешники исчерпали весь запас своей прошлой благочестивой деятельности, им суждено было лишиться своего царства, уступив его Пандавам, и все их поступки свидетельствовали об этом. Для преданных речи Господа — это всегда нектар, но для непреданных Его слова горьки на вкус. Так, здоровому человеку леденцы всегда кажутся сладкими, а больному желтухой — нестерпимо горькими.