23
Text 23
Текст
Texto
кр̣та̄ні на̄на̄йатана̄ні вішн̣ох̣
пратйан̇ґа-мукгйа̄н̇кіта-мандіра̄н̣і
йад-дарш́ана̄т кр̣шн̣ам анусмаранті
kṛtāni nānāyatanāni viṣṇoḥ
pratyaṅga-mukhyāṅkita-mandirāṇi
yad-darśanāt kṛṣṇam anusmaranti
Послівний переклад
Palabra por palabra
анйа̄ні — інші; ча — також; іха — тут; двіджа-дева — великими мудрецями; деваіх̣ — та півбогами; кр̣та̄ні — встановлені; на̄на̄ — різні; а̄йатана̄ні — різноманітні форми; вішн̣ох̣ — Верховного Бога-Особи; праті — кожен з них; ан̇ґа — частина; мукгйа — головний; ан̇кіта — відзначений; мандіра̄н̣і — храми; йат — який; дарш́ана̄т — споглядаючи з відстані; кр̣шн̣ам — первинного Бога—Особу; анусмаранті — завжди пам’ятає.
anyāni — otros; ca — también; iha — aquí; dvija-deva — por los grandes sabios; devaiḥ — y los semidioses; kṛtāni — establecidos por; nānā — varias; āyatanāni — varias formas; viṣṇoḥ — de la Suprema Personalidad de Dios; prati — todas y cada una de las; aṅga — parte; mukhya — los principales; aṅkita — marcados; mandirāṇi — templos; yat — los cuales; darśanāt — por verlos desde lejos; kṛṣṇam — la Personalidad de Dios original; anusmaranti — recuerda constantemente.
Переклад
Traducción
Дорогою він також бачив багато інших храмів різних форм Верховного Бога-Особи Вішну, які встановили великі мудреці та півбоги. Ці храми прикрашав головний символ Господа, завжди нагадуючи всім предвічного Бога-Особу, Господа Крішну.
Había también muchos otros templos en honor a varias formas de Viṣṇu, la Suprema Personalidad de Dios, establecidos por grandes sabios y semidioses. Esos templos estaban marcados con los emblemas principales del Señor, y siempre hacían recordar a la Personalidad de Dios original, Śrī Kṛṣṇa.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Людське суспільство поділяється на чотири духовні та соціальні стани. Цей устрій, природний для всіх і кожного, називають варнашрама-дгарма, і про нього вже йшлося не раз у цьому видатному творі. Мудреців, що присвячували себе духовному просвітництву на користь усього суспільства, називали двіджа-девами, тобто найліпшими серед двічі-народжених, а жителів вищих планет, починаючи з Місяця і вище, називали девами. І деви, і двіджа-деви завжди встановлюють храми Господа Вішну в Його різних формах, як оце Ґовінда, Мадгусудана, Нрісімха, Мадгава, Кешава, Нараяна, Падманабга, Партгасаратгі і численні інші. Господь поширюється в незліченні форми, але всі вони невідмінні між Собою. Господь Вішну має чотири руки і в кожній з них тримає певний предмет: мушлю, диск, булаву чи лотос. Головний з цих чотирьох символів — це чакра, диск. Господь Крішна, предвічна форма Вішну, має тільки один символ, а саме диск, тому Його іноді називають Чакрі. Господня чакра символізує силу, якою Господь урядує світобудовою. Диск, завжди прикрашає верхівки храмів Вішну, щоб люди, ще здалеку побачивши цей символ, відразу згадували Господа Крішну. Храми споруджують високими для того, щоб дати людям змогу бачити їх здалеку. В Індії донині будуючи храм, вінчають його диском, і, як можна бачити, цей звичай існував ще задовго до появи історичних хронік. Ці вірші спростовують пропаґандистські заяви недолугих атеїстів про те, що люди стали будувати храми Вішну порівняно недавно, адже Відура відвідував ці храми щонайменше п’ять тисяч років тому, а самі вони з’явились задовго до приходу Відури. Великі мудреці та півбоги ніколи не встановлювали в храмах статуї людей чи півбогів — для добра простих смертних вони споруджували храми Вішну, щоб підняти їх на рівень свідомості Бога.
La sociedad humana está dividida en cuatro órdenes sociales de vida y cuatro divisiones espirituales, que se aplican a todas las personas, sin excepción. Ese sistema se denomina varṇāśrama-dharma, y ya se ha hablado de él en muchas partes de esta gran obra. A los sabios, las personas que se consagraban por completo al mejoramiento espiritual de toda la sociedad humana, se les conocía como dvija-deva, los mejores de aquellos que han nacido dos veces. A los ciudadanos de los planetas superiores, desde el planeta Luna hacia arriba, se les conocía como devas. Tanto los dvija-devas como los devas, siempre construyen templos de Śrī Viṣṇu en honor a Sus diversas formas, tales como Govinda, Madhusūdana, Nṛsiṁha, Mādhava, Keśava, Nārāyaṇa, Padmanābha, Pārthasārathi y muchas otras. El Señor Se expande en innumerables formas, pero todas ellas son iguales entre sí. Śrī Viṣṇu tiene cuatro brazos, y cada uno de ellos lleva un artículo en particular, bien sea una caracola, un disco, una maza o una flor de loto. De esos cuatro emblemas, el cakra (el disco) es el principal. Śrī Kṛṣṇa, siendo la forma original de Viṣṇu, tiene solo un emblema, el disco, y, por lo tanto, recibe a veces el nombre de Cakrī. El cakra del Señor es el símbolo del poder mediante el cual controla toda la manifestación. La parte superior de los templos de Viṣṇu está marcada con el símbolo del disco, de manera que la gente pueda tener la oportunidad de ver el símbolo desde muy lejos e inmediatamente recordar a Śrī Kṛṣṇa. El objetivo de construir templos muy altos es dar a la gente la oportunidad de verlos desde lejos. Ese sistema aún se sigue en la India cuando se construye un templo nuevo, y parece ser que proviene de una época anterior a la historia escrita. Aquí se refuta la necia propaganda de los ateos de que los templos fueron construidos en una época posterior, ya que Vidura visitó esos templos hace al menos cinco mil años, y los templos de Viṣṇu existían muchísimo antes de que Vidura los visitara. Los grandes sabios y semidioses nunca erigían estatuas de hombres o semidioses, sino que construían templos de Viṣṇu para beneficio del hombre común, a fin de elevarlo al plano de conciencia de Dios.