Skip to main content

ВІРШ 9

ТЕКСТ 9

Текст

Текст

тасмаі сва-локам̇ бгаґава̄н сабга̄джітах̣
сандарш́айа̄м а̄са парам̇ на йат-парам
вйапета-сан̇клеш́а-вімоха-са̄дгвасам̇
сва-др̣шт̣авадбгір пурушаір абгішт̣утам
тасмаи сва-локам̇ бхагава̄н сабха̄джитах̣
сандарш́айа̄м а̄са парам̇ на йат-парам
вйапета-сан̇клеш́а-вимоха-са̄дхвасам̇
сва-др̣шт̣авадбхир пурушаир абхишт̣утам

Послівний переклад

Пословный перевод

тасмаі  —  йому; сва-локам  —  Свою планету, або обитель; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; сабга̄джітах̣  —  задоволений з Брахминої аскези; сандарш́айа̄м а̄са  —  явив; парам  —  верховну; на  —  не; йат  —  якої; парам  —  вищої; вйапета  —  повністю відкинув; сан̇клеш́а  —  п’ять матеріальних бід; вімоха  —  без ілюзії; са̄дгвасам   —   страх матеріального існування ; сва - др̣шт̣а - вадбгіх̣  —  тими, хто досконало усвідомили свою сутність; пурушаіх̣  —  особами; абгішт̣утам  —  вшанований.

тасмаи — ему; сва-локам — Свою планету или обитель; бхагава̄н — Личность Бога; сабха̄джитах̣ — довольный аскетическими подвигами Брахмы; сандарш́айа̄м а̄са — явил; парам — высшую; на — нет; йат — которой; парам — выше; вйапета — полностью отброшенные; сан̇клеш́а — пять видов материальных недугов; вимоха — без иллюзии; са̄дхвасам — страха материального бытия; сва-др̣шт̣а-вадбхих̣ — теми, кто в совершенстве осознал свое «я»; пурушаих̣ — людьми; абхишт̣утам — почитаемую.

Переклад

Перевод

Верховний Бог-Особа, дуже задоволений з аскези Господа Брахми, милостиво явив йому Свою особисту обитель, Вайкунтгу, найвищу з усіх планет. Цій трансцендентній обителі Господа поклоняються всі свідомі себе душі, цілковито вільні від страждань і страху ілюзорного існування.

Аскеза, которую совершал Брахма, доставила Личности Бога огромное удовлетворение. Поэтому Господь явил его взору Свою обитель, Вайкунтху, высшую из планет. Этой трансцендентной обители Господа поклоняются все, кто познал себя и избавился от страданий и страхов иллюзорного бытия.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Тяжка аскеза, до якої вдався Господь Брахма, безперечно становила віддане служіння (бгакті). Інакше це ніколи б не допомогло Брахмі побачити Вайкунтгу, або свалокам, особисту обитель Господа. Господні обителі, що їх називають Вайкунтги, аж ніяк не міфічні, ані матеріальні, як гадають імперсоналісти. Але пізнати трансцендентні обителі Господа можна тільки через віддане служіння, і тільки віддані входять до цих обителей. Без сумніву, аскеза пов’язана з труднощами. Проте труднощі в бгакті-йозі від самого початку дають трансцендентне щастя, тимчасом як на інших шляхах самоусвідомлення (ґ’яна-йоґа, дг’яна-йоґа і т. д.), що не ведуть до пізнання Вайкунтги, труднощі й аскези закінчуються стражданнями та й годі. Немає ніякої користи молотити полову без зерна. Так само немає ніякої користи вдаватись для самоусвідомлення до тяжких аскез без бгакті-йоґи.

Суровые аскезы, которым предавался Господь Брахма, безусловно, были формой преданного служения (бхакти) — иначе он не смог бы увидеть Вайкунтху, или свалокам — личную обитель Господа. Миры, в которых обитает Сам Господь, называемые Вайкунтхами, отнюдь не миф, однако они и не материальны, вопреки представлениям имперсоналистов. Но увидеть трансцендентные обители Господа воочию можно лишь с помощью преданного служения, поэтому только преданные получают доступ в эти миры. Аскезы всегда связаны с лишениями, но все лишения, с которыми сталкивается человек, избравший путь бхакти-йоги, с самого начала являются для него источником трансцендентного счастья, тогда как лишения, связанные с аскезами, которые человек совершает на других путях самоосознания (в гьяна-йоге, дхьяна-йоге и пр.), не приводящих его к постижению мира Вайкунтхи, остаются только лишениями. Из пустой шелухи, сколько ее ни молоти, зерна не получишь. Подобно этому, любые аскезы, не связанные с бхакти-йогой и процессом самоосознания, не могут принести никакого блага тому, кто их совершает.

Той, хто практикує бгакті-йоґу, немовби сидить на лотосі, що виріс із пупа трансцендентного Бога-Особи, як на ньому сидів Господь Брахма. Брахмаджі зміг задовольнити Господа, і Господь на відповідь радо показав Брахмаджі Свою особисту обитель. У «Крама-сандарбзі», коментарі до «Шрімад-Бгаґаватам», Шріла Джіва Ґосвамі подає цитати з «Ґарґа Упанішади», достовірного ведичного тексту. Там сказано, що Яґ’явалк’я в бесіді з Ґарґі описав трансцендентну обитель Господа, яка перебуває понад найвищою планетою всесвіту, Брахмалокою. Хоча цю обитель Господа описано в таких священних писаннях, як «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад- Бгаґаватам», для нетямущих людей, бідних на розум, вона залишається просто міфом.

У даному вірші на окрему увагу заслуговує слово сва-др̣шт̣авадбгіх̣. Той, хто насправді пізнав свою сутність, усвідомлює також трансцендентну форму своєї особи. Безособистісне усвідомлення душі і Наддуші неповне, тому що являє собою просто протилежність матеріальних уявлень щодо особистости . Бог - Особа і Його віддані    —    трансцендентні особи. Вони не мають матеріальних тіл. Матеріальне тіло вкрите п’ятьма формами страждань: невіглаством, матеріальними уявленням про себе, прив’язаністю, ненавистю і зануреністю в своє теперішнє становище. Доки жива істота перебуває під впливом цих п’яти типів матеріальних страждань, не може бути й мови про те, щоб вона увійшла до Вайкунтгалоки. Безособистісне уявлення про свою сутність    —  це просто заперечення особистости матеріальної і від цього ще далеко до позитивного усвідомлення особистісної форми. Особистісні форми трансцендентної обителі будуть описані в подальших віршах. Брахмаджі вже описав найвищу планету Вайкунтгалоки, Ґолоку Вріндавану, де Господь живе як пастушок, доглядаючи трансцендентних корів сурабгі в оточенні сотень тисяч богинь процвітання:

Практикуя бхакти-йогу, мы словно сидим на лотосе, выросшем из живота трансцендентной Личности Бога, поскольку на нем восседал Господь Брахма. Брахмаджи сумел удовлетворить Господа, и Господь, в свою очередь, был рад показать ему Свою обитель. В «Крама-сандарбхе», комментариях к «Шримад-Бхагаватам», Шрила Джива Госвами цитирует одно из произведений ведического канона, «Гарга-упанишад». Там говорится, что Ягьявалкья в беседе с Гарги описал ему трансцендентную обитель Господа, которая находится выше самой высокой планеты вселенной — Брахмалоки. Несмотря на то что обитель Господа описана в богооткровенных писаниях, в частности в «Бхагавад-гите» и «Шримад-Бхагаватам», недалекие и невежественные люди продолжают считать ее мифом. В этом стихе особого внимания заслуживает слово свадр̣шт̣авадбхих̣. Тот, кто познал истинную природу своего «я», сознает и трансцендентную форму своей личности. Безличное осознание самого себя и Всевышнего несовершенно — оно сводится всего лишь к отрицанию материальных представлений о личности. И Личность Бога, и личности Его преданных трансцендентны. У них нет материальных тел. В материальном теле заключено пять источников страданий: невежество, отождествление себя с материей, привязанность, ненависть и сосредоточенность на тех или иных объектах материального мира. До тех пор пока человек находится в плену этих пяти видов материальных страданий, ему закрыт доступ на Вайкунтхалоки. Безличное представление о своем «я» — это не более чем отрицание материальной личности, от которого еще очень далеко до позитивного понимания бытия личностной формы. О личностных формах трансцендентного мира будет идти речь в последующих стихах. Сам Брахмаджи тоже описал высшую планету Вайкунтхалоки — Голоку Вриндавану, где Господь пребывает в образе пастушка, пасущего трансцендентных коров сурабхи и окруженного сотнями тысяч богинь процветания.

чінта̄ман̣і-пракара-садмасу калпавр̣кша-
лакша̄вр̣тешу сурабгір абгіпа̄лайантам
лакшмі-сахасра-ш́ата-самбхрама-севйама̄нам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
чинта̄ман̣и-пракара-садмасу калпавр̣кша-
лакша̄вр̣тешу сурабхӣр абхипа̄лайантам
лакшмӣ-сахасра-ш́ата-самбхрама-севйама̄нам̇
говиндам а̄ди-пурушам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми

(«Брахма-самхіта» 5.29)

Брахма-самхита, 5.29

Опис у цьому вірші збігається із твердженням «Бгаґавад- ґіти»: йад ґатва̄ на нівартанте тад дга̄ма парамам̇ мама. Парам означає «трансцендентний Брахман». Отже, обитель Господа    —    це також Брахман, невідмінний від Верховного Бога-Особи. Господа називають Вайкунтга, і Його обитель також має назву Вайкунтга. Пізнати Вайкунтгу і поклонятись їй можливо тільки отримавши трансцендентну форму з трансцендентними чуттями.

Кроме того, данный стих подтверждает слова «Бхагавад-гиты»: йад гатва̄ на нивартанте тад дха̄ма парамам̇ мама. Слово парам означает трансцендентный Брахман. Следовательно, обитель Господа — тоже Брахман, неотличный от Верховной Личности Бога. Господа называют Вайкунтхой, и Его обитель также носит имя Вайкунтхи. Такое видение Вайкунтхи и поклонение ей доступно только тому, кто обладает трансцендентным телом и трансцендентными чувствами.