ВІРШ 6
Text 6
Текст
Texto
упа̄ш́р̣н̣од двір-ґадітам̇ вачо вібгух̣
спарш́ешу йат шод̣аш́ам екавім̇ш́ам̇
нішкін̃чана̄на̄м̇ нр̣па йад дганам̇ відух̣
upāśṛṇod dvir-gaditaṁ vaco vibhuḥ
sparśeṣu yat ṣoḍaśam ekaviṁśaṁ
niṣkiñcanānāṁ nṛpa yad dhanaṁ viduḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
сах̣ — він; чінтайан — так міркуючи; дві — два; акшарам — склади; екада̄ — якось; амбгасі — у воді; упа̄ш́р̣н̣от — почув поруч; двіх̣ — двічі; ґадітам — промовлені; вачах̣ — слова; вібгух̣ — великі; спарш́ешу — в літерах спарша; йат — які; шод̣аш́ам — шістнадцята; екавім̇ш́ам — та двадцять перша; нішкін̃чана̄на̄м — тих , що живуть у зреченні ; нр̣па — царю ; йат — що є; дганам — багатство; відух̣ — як відомо.
saḥ — él; cintayan — mientras pensaba así; dvi — dos; akṣaram — sílabas; ekadā — una vez; ambhasi — en el agua; upāśṛṇot — lo oyó cerca; dviḥ — dos veces; gaditam — proferidas; vacaḥ — palabras; vibhuḥ — el grande; sparśeṣu — en las letras sparśa; yat — las cuales; ṣoḍaśam — la decimosexta; ekaviṁśam — y la vigésima primera; niṣkiñcanānām — de la orden de vida de renuncia; nṛpa — ¡oh, rey!; yat — lo que es; dhanam — riqueza; viduḥ — tal como se conoce.
Переклад
Traducción
Поки Брахмаджі роздумував над цим у воді, він почув, як поруч двічі пролунали два склади, поєднані разом. Один з них був шістнадцята, а другий — двадцять перша літера абетки спарша. Разом вони утворили багатство зреченого способу життя.
Mientras se encontraba así en el agua dedicado a pensar, Brahmājī oyó dos veces un sonido que venía de cerca, de dos sílabas unidas. Una de las sílabas era la decimosexta del alfabeto sparśa, y la otra era la vigésima primera, y ambas se unían para volverse la riqueza de la orden de vida de renuncia.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: У санскриті приголосні поділяють на дві групи: спарша-варни і талав’я-варни. Літери від ка до ма називають спарша-варни, і шістнадцята літера цієї групи — та, тоді як двадцять перша — па. Отож, поєднані разом, вони складають слово тапа, тобто «аскеза». Аскеза становить окрасу і багатство брахман та людей зреченого стану життя. За вченням філософії бгаґавати людське життя призначене для цієї тапи, і ні для чого іншого, тому що тільки аскезою можна усвідомити свою сутність. Людина покликана саме усвідомити себе, а не догоджати чуттям. Отже, тапу, або аскезу, почали виконувати від самого початку творення, і перший до неї вдався найвищий духовний вчитель, Господь Брахма. Справжню користь з людського життя можна здобути тільки виконуючи тапас’ю, а не намагаючись ушляхетнити тваринні заняття. Тварина не знає нічого, крім насолоди чуттів у межах життя за принципом «їж, пий і веселись». Але людина створена для того, щоб виконувати тапас’ю і завдяки тому повернутись додому, назад до Бога.
En el idioma sánscrito, el alfabeto de las consonantes se divide en dos, a saber, las sparśa-varṇas y las tālavya-varṇas. Las letras que van desde ka a ma se conocen como las sparśa-varṇas, y la decimosexta del grupo se denomina ta, mientras que la vigésima primera letra se denomina pa. Así que cuando esas se unen forman la palabra tapa, o penitencia. Esta penitencia es la belleza y la riqueza de los brāhmaṇas y de la orden de vida de renuncia. De acuerdo con la filosofía bhāgavata, todo ser humano está hecho para ese tapa y para ninguna otra cosa, debido a que solo en virtud de la penitencia puede uno entender su yo; y la comprensión del yo, y no la complacencia de los sentidos, es el objetivo de la vida humana. Este tapa, o penitencia, fue empezado desde el mismo comienzo de la creación, y lo adoptó por vez primera el maestro espiritual supremo, el Señor Brahmā. Solo mediante tapasya puede uno obtener el beneficio de la vida humana, y no mediante una civilización refinada dedicada a la vida animal. El animal no conoce más que la complacencia de los sentidos, dentro de la jurisdicción del comer, beber, ser feliz y gozar. Pero el ser humano tiene la función de someterse a tapasya, para ir de vuelta a Dios, de vuelta a casa.
Коли Господь Брахма, розгублено добираючи способу створити об’єкти матеріального всесвіту і шукаючи джерела свого сидіння-лотосу, занурився під воду, він двічі почув слово тапа. Тапа — це шлях, який знаменує друге народження щирого учня. Слово упа̄ш́р̣н̣от, вжите у даному вірші, заслуговує на окрему увагу. Це слово співзвучне до слова упанайана, що означає «наближення учня до духовного вчителя для практики тапи». Отже, Брахмаджі таким чином отримав від Господа Крішни посвяту, що Брахмаджі сам згодом описав у своїй «Брахма-самхіті». У «Брахма-самхіті» Господь Брахма повторює у кожному вірші: ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі. Отже, перш ніж Брахма зумів побудувати велетенський всесвіт , він отримав від Самого Господа Крішни посвяту в Крішна-мантру і так став вайшнавою, або відданим Господа. У «Брахма-самхіті» зазначено, що Господь Брахма отримав посвячення у Крішна-мантру з вісімнадцяти складів, яку загалом приймають усі віддані Господа Крішни. Ми так само приймаємо цю мантру, тому що ми належимо до Брахма-сампрадаї, яка сходить ланцюгом учнівської послідовности безпосередньо від Брахми до Наради, від Наради до В’яси, від В’яси до Мадгви Муні, від Мадгви Муні до Мадгавендри Пурі, від Мадгавендри Пурі до Ішвари Пурі, від Ішвари Пурі до Господа Чайтан’ї і, зрештою, до Його Божественної Милости Бгактісіддганти Сарасваті, нашого божественного вчителя.
Cuando el Señor Brahmā se encontraba perplejo ante la incógnita de cómo construir las manifestaciones materiales del universo, y descendió y se adentró en el agua a buscar los medios y la fuente de su asiento de loto, oyó la palabra tapa, que fue vibrada dos veces. Emprender el sendero del tapa constituye el segundo nacimiento del discípulo aspirante. La palabra upāśṛṇot es muy significativa. Es similar a upanayana, o «llevar al discípulo más cerca del maestro espiritual, en pos del sendero del tapa». De modo que Brahmājī fue así iniciado por el Señor Kṛṣṇa, y este hecho lo corrobora el mismo Brahmājī en su libro la Brahma-saṁhitā. En la Brahma-saṁhitā, el Señor Brahmā ha cantado en cada verso govindam-ādi-puruṣam tam ahaṁ bhajāmi. Así pues, Brahmā fue iniciado con el mantra Kṛṣṇa por el propio Señor Kṛṣṇa, a raíz de lo cual se volvió un vaiṣṇava, o un devoto del Señor, antes de que fuera capaz de construir el inmenso universo. Se declara en la Brahma-saṁhitā que el Señor Brahmā fue iniciado en el mantra Kṛṣṇa de dieciocho letras, que es adoptado generalmente por todos los devotos del Señor Kṛṣṇa. Nosotros seguimos el mismo principio debido a que pertenecemos a la Brahma-sampradāya, el cual está directamente en la cadena discipular que va de Brahmā a Nārada, de Nārada a Vyāsa, de Vyāsa a Madhva Muni, de Madhva Muni a Mādhavendra Purī, de Mādhavendra Purī a Īśvara Purī, de Īśvara Purī al Señor Caitanya, y que gradualmente llega hasta Su Divina Gracia Bhaktisiddhānta Sarasvatī, nuestro divino maestro.
Кожен посвячений в цю учнівську послідовність може досягнути такого самого результату, тобто такої самої здатности творити, як Брахма. Повторення цієї святої мантри — єдиний притулок безкорисливого чистого відданого Господа. Просто виконуючи таку тапас’ю, аскезу, відданий Господа в усьому досягає досконалости, як Господь Брахма.
Aquel que es iniciado así en la sucesión discipular, puede obtener el mismo resultado o poder de creación. El canto de ese sagrado mantra es el único refugio del devoto del Señor que es puro y desinteresado. Simplemente mediante ese tapasya, o penitencia, el devoto del Señor obtiene todas las perfecciones tal como el Señor Brahmā.