ВІРШ 7
ТЕКСТ 7
Текст
Текст
рошам̇ дахантам ута те на дахантй асахйам
со ’йам̇ йад антарам алам̇ правіш́ан бібгеті
ка̄мах̣ катгам̇ ну пунар асйа манах̣ ш́райета
рошам̇ дахантам ута те на дахантй асахйам
со ’йам̇ йад антарам алам̇ правиш́ан бибхети
ка̄мах̣ катхам̇ ну пунар асйа манах̣ ш́райета
Послівний переклад
Пословный перевод
ка̄мам — хіть; даханті — спопеляють; кр̣тінах̣ — великі непохитні мужі; нану — однак; роша-др̣шт̣йа̄ — гнівним поглядом; рошам — гнів; дахантам — охоплені; ута — хоча; те — вони; на — не можуть; даханті — підкорити; асахйам — нестерпний; сах̣—це; айам—Його; йат—тому що; антарам — всередині; алам — однак; правіш́ан — входити; бібгеті — боїться; ка̄мах̣ — хіть; катгам — як; ну — адже; пунах̣ — знову; асйа — в Його; манах̣ — розумі; ш́райета — поселиться.
ка̄мам — вожделение; даханти — обуздывают; кр̣тинах̣ — обладающие непоколебимой стойкостью; нану — но; роша-др̣шт̣йа̄ — гневным взглядом; рошам — гнев; дахантам — обжигающий; ута — хотя; те — они; на — не могут; даханти — подавить; асахйам — невыносимый; сах̣ — то; айам — Его; йат — поскольку; антарам — внутрь; алам — однако; правиш́ан — входя; бибхети — боится; ка̄мах̣ — вожделение; катхам — как; ну — конечно; пунах̣ — вновь; асйа — Его; манах̣ — ума; ш́райета — найдет прибежище.
Переклад
Перевод
Великі непохитні мужі, як Господь Шіва, на силі подолати і знищити хіть своїм гнівним поглядом, але від гніву, який ними заволодіває, їм не під силу звільнитись. Серце Господа, що вищий від цього всього, неприступне для такого гніву. Тож як у Його розумі може знайти собі місце хіть?
Великие стоики, подобные Господу Шиве, своим гневным взглядом могут пересилить и подавить вожделение, но им не дано совладать с губительными проявлениями своего гнева. Подобному гневу закрыт доступ в сердце Господа, стоящего выше всего этого. Как же тогда в Его уме может поселиться вожделение?
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Коли Господь Шіва якось, віддаючись суворим аскезам, поринув у медитацію, Купідон, півбог, повелитель хіті, поцілив Шіву стрілою хтивости. Розгніваний цим, Господь Шіва скинув на Купідона лютим оком і спопелив його тіло. Але, незважаючи на таку могутність, Шіва виявився неспроможний подолати вплив гніву. Натомість що до Господа Вішну, не було жодного випадку, щоб Він так гнівався. Навпаки, коли Бгріґу Муні, перевіряючи терплячість Господа, навмисне копнув Його в груди, Господь замість розгніватись попрохав у Бгріґу Муні пробачення: бо, мабуть, Бгріґу Муні забив собі ногу об тверді груди Господа. Відтоді груди Господа як знак терплячости прикрашає бгріґу-пада, відбиток стопи Бгріґу Муні. Отже, гнів не владний над Господом, а тому хіба може Він підпасти під вплив хіті, що слабіша проти гніву? Гнів виникає з незадоволеної хіті чи бажання, тому, якщо немає гніву, яка може йти мова про хіть? Господа називають апта-кама — «той, кому до снаги Самому задовольнити всі Свої бажання». Він не потребує нічиєї допомоги, щоб задовольнити Свої бажання. Господь безмежний, і тому Його бажання також безмежні. Усі живі істоти зусебіч обмежені — один Господь ні. То як же обмежене задовольнить бажання безмежного? Враховуючи все це, можна сказати, що Абсолютний Бог-Особа вільний від хіті і гніву, а коли Абсолют іноді створює видимість хіті чи гніву, їх слід розцінювати як абсолютне благословення.
Когда Господь Шива совершал суровые аскезы и пребывал в медитации, Купидон, полубог, возбуждающий вожделение, пустил в него стрелу желания. Разъяренный Господь Шива, не сходя с места, испепелил Купидона своим гневным взглядом. При всем своем могуществе Господь Шива не сумел подавить в себе гнев. Что же касается Господа Вишну, то не было ни одного случая, когда бы Он так разгневался. Напротив, когда Бхригу Муни, испытывая терпение Господа, намеренно ударил Его в грудь ногой, Господь, вместо того чтобы разгневаться, попросил у него прощения за то, что тот, должно быть, сильно ушиб свою ногу о Его слишком жесткую грудь. С тех пор на груди Господа как знак Его терпения красуется след от стопы Бхригу Муни — бхригу-пада. Таким образом, гнев не имеет власти над Господом, и потому вожделение, которое менее могущественно, чем гнев, тем более не в силах одолеть Его. Неудовлетворенная похоть порождает гнев, но откуда взяться вожделению у того, кто неподвластен гневу? Господа называют апта-камой, имея в виду, что Он Сам способен осуществить все Свои желания. Чтобы удовлетворить их, Он не нуждается ни в чьей помощи. Господь безграничен, и потому Его желания также безграничны. Все живые существа, за исключением Господа, ограничены во всех отношениях. Так как же могут те, кто ограничен, удовлетворить желания безграничного? Из всего сказанного следует, что Абсолютная Личность Бога свободна от вожделения и гнева, и, даже если иногда Абсолютный Господь делает вид, будто разгневан или охвачен вожделением, в проявлении Его «вожделения» и «гнева» следует видеть абсолютное благо.