ВІРШ 51
Text 51
Текст
Texto
йан ме бгаґаватодітам
сан̇ґрахо ’йам̇ вібгӯтіна̄м̇
твам етад віпулі куру
yan me bhagavatoditam
saṅgraho ’yaṁ vibhūtīnāṁ
tvam etad vipulī kuru
Послівний переклад
Palabra por palabra
ідам — цю; бга̄ґаватам — науку про Бога; на̄ма — за назвою; йат — те, що; ме — мені; бгаґавата̄ — Богом-Особою; удітам—просвічений; сан̇ґрахах̣—сукупність; айам — Його; вібгӯтіна̄м—розмаїтих енерґій; твам—ти, шановний; етат — цю науку про Бога; віпулі — розгорни; куру — зроби це.
idam — esta; bhāgavatam — la ciencia de Dios; nāma — del nombre; yat — esa que; me — a mí; bhagavatā — por la Personalidad de Dios; uditam — iluminó; saṅgrahaḥ — es la acumulación de; ayam — Sus; vibhūtīnām — de las diversas potencias; tvam — tu buena persona; etat — esta ciencia de Dios; vipulī — expande; kuru — hazlo.
Переклад
Traducción
О Нарадо, цей «Шрімад-Бгаґаватам» — науку про Бога — стисло переказав мені Верховний Бог - Особа , вклавши в нього всі Свої розмаїті енерґії. Тепер ти сам розгорни цю науку докладніше.
¡Oh, Nārada!, esta ciencia de Dios, el Śrīmad-Bhāgavatam, me fue hablada en resumen por la Suprema Personalidad de Dios, y fue hablada como la acumulación de Sus diversas potencias. Por favor, expande tú esta ciencia.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґаватам», що його Бог-Особа в якихось п’яти-шести віршах (наведених далі) стисло виклав Брахмі, — це наука про Бога. Він наділений силою представляти Самого Бога-Особу. Господь абсолютний і тому невідмінний від науки про Бога, «Шрімад-Бгаґаватам». Брахмаджі отримав цю науку про Бога від Самого Господа і передав її Нараді, що своєю чергою наказав Шрілі В’ясадеві подати її в розгорнутій формі. Отже, трансцендентне знання про Верховного Господа не виплід розумувань галасливих сперечальників цього світу, це знання неосквернене, вічне, досконале і непідвладне матеріальним ґунам. Отже, «Бгаґавата Пурана» — це безпосереднє втілення Господа у формі трансцендентного звуку. Отримати це трансцендентне знання можна тільки від істинного Господнього представника в учнівській послідовності, якою це знання зійшло від Господа до Брахмаджі, від Брахмаджі до Наради, від Наради до В’яси, від В’ясадеви до Шукадеви Ґосвамі, від Шукадеви Ґосвамі до Сути Ґосвамі. Стиглий плід дерева Вед передають з рук до рук, щоб він не розбився, упавши з високої гілки на землю. Тому, якщо людина не слухає науку про Бога від істинного представника описаної вище учнівської послідовности, зрозуміти сутність цієї науки буде надзвичайно складно. І ніколи не слід слухати «Бгаґаватам» від найманих оповідачів, які заробляють собі на життя, догоджаючи чуттям слухачів.
The Bhāgavatam in a nutshell, spoken by the Personality of Godhead in about half a dozen verses, which will appear ahead, is the science of God, and it is the potent representation of the Personality of Godhead. He, being absolute, is nondifferent from the science of God, Śrīmad-Bhāgavatam. Brahmājī received this science of Godhead from the Lord directly, and he handed over the same to Nārada, who in his turn ordered Śrīla Vyāsadeva to expand it. So the transcendental knowledge of the Supreme Lord is not mental speculation by the mundane wranglers, but is uncontaminated, eternal, perfect knowledge beyond the jurisdiction of material modes. The Bhāgavata Purāṇa is therefore the direct incarnation of the Lord in the form of transcendental sound, and one should receive this transcendental knowledge from the bona fide representative of the Lord in the chain of disciplic succession from the Lord to Brahmājī, from Brahmājī to Nārada, from Nārada to Vyāsa, from Vyāsadeva to Śukadeva Gosvāmī, from Śukadeva Gosvāmī to Sūta Gosvāmī. The ripened fruit of the Vedic tree drops from one hand to another without being broken by falling suddenly from a high branch down to the earth. Therefore unless one hears the science of Godhead from the bona fide representative of the disciplic succession, as above mentioned, for one to understand the theme of the science of Godhead will be a difficult job. It should never be heard from the professional Bhāgavatam reciters who earn their livelihood by gratifying the senses of the audience.