ВІРШ 38
Text 38
Текст
Texto
па̄шан̣д̣іно двіджа-джана̄ вр̣шала̄ нр̣дева̄х̣
сва̄ха̄ свадга̄ вашад̣ іті сма ґіро на йатра
ш́а̄ста̄ бгавішйаті калер бгаґава̄н йуґа̄нте
pāṣaṇḍino dvija-janā vṛṣalā nṛdevāḥ
svāhā svadhā vaṣaḍ iti sma giro na yatra
śāstā bhaviṣyati kaler bhagavān yugānte
Послівний переклад
Palabra por palabra
йархі — коли буде так; а̄лайешу — в оселі; апі — навіть; сата̄м — культурних людей; на — не; харех̣ — про Бога-Особу; катга̄х̣ — бесіди; сйух̣ — матимуть місце; па̄шан̣д̣інах̣ — атеїсти; двіджа-джана̄х̣ — ті, хто називатимуть себе представниками трьох вищих класів (брахманами, кшатріями та вайш’ями); вр̣шала̄х̣ — нижчий клас, або шудри; нр̣-дева̄х̣ — урядові міністри ; сва̄ха̄ — гімни , які співають на жертвопринесеннях; свадга̄ — складові, які використовують у жертвопринесеннях; вашат̣ — жертовник; іті — це все; сма — буде; ґірах̣ — слова; на — ніколи; йатра — ніде; ш́а̄ста̄ — каратель; бгавішйаті — з’явиться ; калех̣ — Калі - юґи ; бгаґава̄н — Бог- Особа; йуґа-анте — наприкінці.
yarhi — cuando ocurre; ālayeṣu — en la residencia de; api — incluso; satām — caballeros civilizados; na — no; hareḥ — de la Personalidad de Dios; kathāḥ — temas; syuḥ — ocurrirán; pāṣaṇḍinaḥ — ateos; dvija-janāḥ — personas que declaran ser las tres clases superiores (brāhmaṇas, kṣatriyas y vaiśyas); vṛṣalāḥ — los śūdras de clase inferior; nṛ-devāḥ — ministros del gobierno; svāhā — himnos para realizar sacrificios; svadhā — los ingredientes para realizar sacrificios; vaṣaṭ — el altar del sacrificio; iti — todos estos; sma — habrán; giraḥ — palabras; na — nunca; yatra — en ninguna parte; śāstā — el castigador; bhaviṣyati — aparecerá; kaleḥ — de la era de Kali; bhagavān — la Personalidad de Dios; yuga-ante — al final de.
Переклад
Traducción
Пізніше, наприкінці Калі-юґи, — коли вже годі буде почути десь розмову про Бога, навіть по оселях так званих святих людей і вихованих представників трьох вищих каст, і коли влада перейде до рук міністрів, обраних з-посеред низьконароджених шудр або навіть з нижчих верств, а жертвопринесення будуть настільки забуті, що ніхто не розумітиме навіть назв жертовних предметів чи дій, — Господь з’явиться як вишній каратель.
Luego, al final de Kali-yuga, cuando ya no existan temas que traten de Dios, ni siquiera en las residencias de los supuestos santos y caballeros respetables de las tres castas superiores, y cuando el poder del gobierno se traslade a las manos de los ministros elegidos entre la clase śūdra de bajo nacimiento o de aquellos más bajos que ellos, y cuando ya no se conozca nada de las técnicas de sacrificio, ni siquiera de palabra, en ese momento el Señor aparecerá como el castigador supremo.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші наведено ознаки найлихішої доби в історії матеріального світу, яка передує кінцю нашої епохи, Калі-юґи. Сутність усіх цих лих одна — безбожність. Навіть так звані святі, а також представники вищих каст суспільства, яких називають двіджа-джани, тобто двічінароджені, стануть атеїстами. Ці атеїсти забудуть навіть святе ім’я Господа, а Його діяння і поготів. Вищі класи суспільства, а саме: клас інтелектуальних людей, які визначають розвиток суспільства та пояснюють обов’язки усіх класів, клас керівників, які дбають про лад та законність у суспільстві, і господарчий клас, який забезпечує економічний розвиток суспільства, повинні неодмінно володіти ґрунтовним знанням про Верховного Господа. Вони повинні достовірно знати Господні імена, якості, ігри, супутників, атрибути та втілення. Святого і представника вищої суспільної касти чи класу визначають за глибиною його знання з науки про Бога (таттва-ґ’яни), а не за походженням чи зовнішніми позначеннями. Якщо людина не знає науки про Бога і не вміє виконувати віддане служіння, то будь-які її спадкові титули й позначення вважають за прикраси трупа. А коли суспільство починають наводнювати такі прикрашені трупи, мирне проґресивне життя людей порушується чимдалі більше. За браком виховання й знання вищі верстви суспільства нині не мають права називатися двіджа-джани, двічінароджені. На сторінках цього великого писання не раз пояснено важливість другого народження, і цей вірш знову нагадує, що народження внаслідок статевих зносин батька й матері вважають за тваринне народження. А якщо після такого тваринного народження людина будує життя на тваринних засадах — їда, сон, самозахист та парування — і не дбає про науку духовного розвитку, то це життя називають життям шудр, або, простіше, безкультурної черні. У цьому вірші сказано, що за Калі-юґи урядова влада перейде до рук темних безбожників з робітничого класу, а нрідевами (урядовими міністрами) будуть врішали, безкультурні люди з нижчих верств. У суспільстві, яке заповнюють безкультурні люди нижчих класів, дарма сподіватись якогось миру чи процвітання. Манери таких безкультурних суспільних тварин уже набувають нині популярности, а тому обов’язок керівників — взяти це до уваги і постаратись перебудувати суспільство, спираючись на засади двічінароджених людей, що освоїли науку свідомости Бога. Це можна зробити, якщо поширювати вчення «Шрімад-Бгаґаватам» по всьому світі. А після виродження людства Господь втілюється як Калкі- аватара і безжально знищує все демонічне.
Los síntomas de las peores condiciones del mundo material, que se presentará en la última etapa de esta era denominada Kali-yuga, se exponen aquí. La esencia de esas condiciones es el ateísmo. Incluso los supuestos santos y supuestas castas superiores de las órdenes sociales, generalmente conocidos como los dvija-janas o los nacidos dos veces, se volverán ateos. En consecuencia, todos ellos olvidarán prácticamente hasta el santo nombre del Señor, y ni qué hablar de Sus actividades. Las castas superiores de la sociedad, es decir, la clase de hombres inteligentes que guían los destinos de las órdenes, la clase de administradores que guían la ley y el orden de la sociedad, y la clase de los productores que guían el desarrollo económico de la sociedad, deben estar todas muy versadas en el conocimiento del Señor Supremo, conociendo de hecho Su nombre, naturaleza, pasatiempos, séquito, enseres y personalidades. Los santos y las castas u órdenes superiores de la sociedad se juzgan como tales por la proporción de conocimiento que poseen de la ciencia de Dios, o tattva-jñana, y no por ninguna clase de derechos de nacimiento o designaciones corporales. Esas designaciones, sin ningún conocimiento de la ciencia de Dios ni conocimiento práctico del servicio devocional, se consideran que son adornos de cuerpos muertos. Y cuando en la sociedad hay demasiada preponderancia de esos adornados cuerpos muertos, se desarrollan muchísimas anomalías en la progresiva y pacífica vida del ser humano. Debido a la falta de entrenamiento o cultura que existe en la sección superior de las órdenes sociales, ya no han de ser designadas como los dvija-janas, o los nacidos dos veces. El significado de ser nacido dos veces se ha explicado en muchos lugares de estas grandiosas Escrituras, y de nuevo aquí se le recuerda a uno que el nacimiento que ocurre por la vida sexual del padre y la madre, se denomina nacimiento animal. Pero ese nacimiento animal y el progreso de la vida bajo los principios animales de comer, dormir, temer y aparearse (sin cultivo específico alguno de la vida espiritual) se denomina la vida śūdra o, para ser más explícitos, la inculta vida de la clase inferior de los hombres. Se afirma aquí que el poder gubernamental de la sociedad en Kali-yuga será transferido a las incultas y ateas clases trabajadores de los hombres y, por consiguiente, los nṛdevas (o los ministros del gobierno) serán los vṛṣalas, o los incultos hombres de la clase inferior de la sociedad. Nadie puede esperar ninguna paz ni prosperidad en una sociedad humana llena de incultas clases inferiores de hombres. Los signos de esos incultos animales sociales se encuentran ya en boga, y es deber de los líderes de los hombres tomar nota de ello y tratar de reformar el orden social, introduciendo los principios de los hombres nacidos dos veces y entrenados en la ciencia del cultivo de la conciencia de Dios. Ello puede hacerse mediante la expansión de la cultura del Śrīmad-Bhāgavatam por todas partes del mundo. Ante la condición degradada de la sociedad humana, el Señor se encarna como Kalki avatāra y mata sin misericordia a todos los demonios.