ВІРШ 42
ТЕКСТ 42
Текст
Текст
ка̄лах̣ свабга̄вах̣ сад-асан-манаш́ ча
дравйам̇ віка̄ро ґун̣а індрійа̄н̣і
віра̄т̣ свара̄т̣ стга̄сну чарішн̣у бгӯмнах̣
ка̄лах̣ свабха̄вах̣ сад-асан-манаш́ ча
дравйам̇ вика̄ро гун̣а индрийа̄н̣и
вӣра̄т̣ свара̄т̣ стха̄сну чаришн̣у бхӯмнах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
а̄дйах̣ — перше; авата̄рах̣ — втілення; пурушах̣ — Каранарнавашаї Вішну; парасйа — Господа; ка̄лах̣ — час; свабга̄вах̣ — простір ; сат — наслідок ; асат — причина; манах̣ — розум; ча — також; дравйам — елементи; віка̄рах̣ — матеріальне его; ґун̣ах̣ — якості природи; індрійа̄н̣і — чуття; віра̄т̣ — усе тіло; свара̄т̣ — Ґарбгодакашаї Вішну; стга̄сну — нерухомі; чарішн̣у — рухомі; бгӯмнах̣ — Верховного Господа.
а̄дйах̣ — первое; авата̄рах̣ — воплощение; пурушах̣ — Каранарнавашайи Вишну; парасйа — Господа; ка̄лах̣ — время; свабха̄вах̣ — пространство; сат — результат; асат — причина; манах̣ — ум; ча — также; дравйам — стихии; вика̄рах̣ — материальное эго; гун̣ах̣ — качества материальной природы; индрийа̄н̣и — чувства; вира̄т̣ — все тело; свара̄т̣ — Гарбходакашайи Вишну; стха̄сну — неподвижные; чаришн̣у — движущиеся; бхӯмнах̣ — Господа.
Переклад
Перевод
Каранарнавашаї Вішну — це перше втілення Верховного Господа, Він — повелитель вічного часу, простору, причин і наслідків, розуму, елементів, матеріального его, ґун природи , чуттів , всесвітньої форми Господа , Ґарбгодакашаї Вішну, а також усієї сукупности живих істот, рухомих та нерухомих.
Каранарнавашайи Вишну является первым воплощением Верховного Господа. Он повелевает вечным временем, пространством, причинами и следствиями, умом, стихиями, материальным эго, гунами природы, чувствами, вселенской формой Господа, Гарбходакашайи Вишну, а также всеми движущимися и неподвижными живыми существами.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Тут уже неодноразово було сказано, що матеріальне творіння не є вічне. Матеріальне творіння — це просто минущий прояв матеріальної енерґії Всемогутнього Бога. Цей матеріальний прояв потрібний для того, щоб дати шанс зумовленим душам, які не бажають спілкуватися з Господом у стосунках любовного трансцендентного служіння. Зумовленим душам не вільно входити до царства свободи духовного буття, тому що в глибині серця вони не бажають служити. Навпаки, вони прагнуть насолоджуватись, удаючи з себе богів. За своєю природою живі істоти — вічні слуги Господа, але деякі з них, надуживши своєї незалежности, не бажають служити. Тому їм дано можливість насолоджуватись матеріальною природою, що її називають майа, тобто ілюзія. Її називають ілюзією тому, що живі істоти в кігтях майі насправді не насолоджуються, хоча в омані майі гадають, що насолоджуються. Такі оманені живі істоти час від часу отримують нагоду позбутись спотвореної свідомости лжеповелителів матеріальної природи. Наприклад, Веди вчать їх про їхні вічні стосунки з Верховним Господом Крішною (ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйах̣).
Отже, тимчасове матеріальне творіння — це прояв матеріальної енерґії Господа, і щоб керувати цією виставою, Верховний Господь втілюється в образі Каранарнавашаї Вішну, так само як уряд на деякий час уповноважує війта керувати округою. Каранодакашаї Вішну проявляє матеріальне творіння, поглянувши на Свою матеріальну енерґію (са аікшата). У Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» ми вже почасти пояснили це в поясненні до вірша джаґр̣хе паурушам̇ рӯпам... Одна ява в ілюзорній виставі матеріального творіння називається калпа, і, як ми вже говорили, кожної калпи відбувається нове творення. Втілившись у всесвіті, Господь дією Своїх енерґій проявляє всі складові творіння: час, простір, причини, наслідки, розум, грубі та тонкі елементи, три типи їхніх природних взаємодій (добро, страсть та невігластво), а тоді чуття і їхню основу, велетенську всесвітню форму в образі другого втілення пуруші — Ґарбгодакашаї Вішну, а також усіх рухомих і нерухомих живих істот, що виходять з другого втілення пуруші. Зрештою, усі ці твірні елементи і саме творіння є не що інше, як прояв енерґій Верховного Господа. Немає нічого непідвладного Верховній Істоті. Перше втілення в матеріальному світі, Каранарнавашаї Вішну, це довершена частка відначального Бога-Особи, Шрі Крішни, описаного в «Брахма-самхіті» (5.48):
О бренности материального творения уже не раз говорилось на страницах этой книги. Материальное творение — это всего лишь временное проявление материальной энергии Всевышнего. Оно предназначено для того, чтобы дать шанс обусловленным душам, которые не расположены поддерживать с Господом отношения любовного трансцендентного служения. Обусловленным душам закрыт доступ в царство свободы духовного мира, поскольку в глубине сердца они хотят не служить, а наслаждаться, подражая Господу. По своей природе живые существа — вечные слуги Господа, однако некоторые из них, злоупотребляя своей независимостью, отказываются служить Ему, поэтому им предоставляется возможность наслаждаться материальной природой, которую называют майей, иллюзией. Ее называют иллюзией потому, что живые существа, находящиеся в сетях майи, на самом деле не являются наслаждающимися, хотя, введенные в заблуждение майей, считают себя таковыми. Пребывающим в иллюзии живым существам время от времени предоставляется возможность избавиться от извращенного желания господствовать над материальной природой и узнать из Вед о своих вечных взаимоотношениях с Верховным Господом Кришной (ведаиш́ ча сарваир ахам эва ведйах̣). Итак, временное материальное творение представляет собой проявление материальной энергии Господа, и, чтобы управлять им, Верховный Господь принимает форму Каранарнавашайи Вишну, подобно тому как правительство поручает наместнику в течение определенного срока управлять какой-либо провинцией. Каранодакашайи Вишну проявляет материальное творение, бросая взгляд на Свою материальную энергию (са аикшата). В Первой песни «Шримад-Бхагаватам» мы уже отчасти объяснили это в комментарии к стиху джагр̣хе паурушам̇ рӯпам (Бхаг., 1.3.1). Период иллюзорного существования материального творения называют калпой, и, как мы уже говорили, в каждой новой калпе процесс созидания начинается заново. Воплощаясь во вселенной, Господь с помощью Своих энергий проявляет все, из чего состоит творение: время, пространство, причину, следствие, ум, грубые и тонкие элементы, взаимодействующие с ними гуны материальной природы (благость, страсть и невежество), затем чувства и их источник и, наконец, гигантскую вселенскую форму в образе второго воплощения пуруши — Гарбходакашайи Вишну, а также все движущиеся и неподвижные живые существа, исходящие из второго воплощения пуруши. В конечном счете все эти созидательные элементы и само творение — не что иное, как проявления энергий Верховного Господа; все в творении находится под властью Верховного Существа. Первое в материальном мире воплощение — Каранарнавашайи Вишну — является полной частью изначальной Личности Бога, Шри Кришны. «Брахма-самхита» (5.48) описывает Его следующим образом:
джіванті лома-віладжа̄ джаґад-ан̣д̣а-на̄тга̄х̣
вішн̣ур маха̄н са іха йасйа кала̄-віш́ешо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
джӣванти лома-виладжа̄ джагад-ан̣д̣а-на̄тха̄х̣
вишн̣ур маха̄н са иха йасйа кала̄-виш́ешо
говиндам а̄ди-пурушам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
Уся безліч усесвітів існує лише протягом одного віддиху Маха-Вішну, тобто Каранарнавашаї Вішну, що є тільки довершена частка Ґовінди, відначального Бога-Особи, Господа Крішни.
Бесчисленные вселенные существуют только на протяжении одного вздоха Маха-Вишну, или Каранарнавашайи Вишну, который является полной частью Говинды, изначальной Личности Бога — Господа Кришны.