ВІРШ 17
Text 17
Текст
Text
бахіш́ ча пратапатй асау
евам̇ віра̄джам̇ пратапам̇с
тапатй антар бахіх̣ пума̄н
bahiś ca pratapaty asau
evaṁ virājaṁ pratapaṁs
tapaty antar bahiḥ pumān
Послівний переклад
Synonyms
сва-дгішн̣йам — сяйво; пратапан — поширенням; пра̄н̣ах̣ — життєва енерґія; бахіх̣ — зовнішньо; ча — також; пратапаті — освітлює; асау — сонце; евам — так само; віра̄джам — всесвітня форма; пратапан — поширенням; тапаті — вдихає життя; антах̣—внутрішньо; бахіх̣—зовнішньо; пума̄н — Верховна Особа.
sva-dhiṣṇyam — radiation; pratapan — by expansion; prāṇaḥ — living energy; bahiḥ — external; ca — also; pratapati — illuminated; asau — the sun; evam — in the same way; virājam — the universal form; pratapan — by expansion of; tapati — enlivens; antaḥ — internally; bahiḥ — externally; pumān — the Supreme Personality.
Переклад
Translation
Поширюючи своє проміння, сонце освітлює все у світі зсередини і ззовні. Так само Верховний Бог-Особа, поширюючи Себе у всесвітню форму, зсередини і ззовні підтримує у творінні все суще.
The sun illuminates both internally and externally by expanding its radiation; similarly, the Supreme Personality of Godhead, by expanding His universal form, maintains everything in the creation both internally and externally.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш з’ясовує природу всесвітньої форми Господа, або Його безособистісного аспекту, що має назву брахмаджйоті, порівнюючи цей аспект до сонячного проміння. Сонячне світло розходиться всім всесвітом, проте джерелом цього світла є планета Сонце, або божество Сур’я-нараяна. Так само Верховний Бог-Особа Господь Крішна — джерело безособистісного сяйва брахмаджйоті, безособистісного аспекту Господа. Це підтверджує і «Бгаґавад-ґіта» (14.27). Отже, всесвітня форма Господа — це уявний образ Його безособистісної форми, натомість відначальна форма Господа — це дворука форма Ш’ямасундари, що грає на Своїй вічній флейті . Сімдесят п’ять відсотків проміння, що виходить з Господа, припадає на духовне небо (тріпад-вібгуті), а весь простір матеріальних всесвітів охоплює лише двадцять п’ять відсотків Його сяйва. Це також засвідчено й пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (10.42). Тому сімдесят п’ять відсотків сяйва, що його випромінює Господь, називають Його внутрішньою енерґією, а решту двадцять п’ять — зовнішньою енерґією Господа. Живі істоти, що населяють і духовний, і матеріальний світ, належать до Його межової енерґії (татастга-шакті) і на власне бажання можуть існувати або в Його зовнішній, або в Його внутрішній енерґії. Тих, що живуть у духовній енерґії Господа, називають звільнені душі, а тих, що перебувають у Його зовнішній енерґії, — зумовлені душі. Ми можемо хоча б у загальному оцінити кількість населення духовного світу порівняно до кількости живих істот, які перебувають у зовнішній енерґії, і легко прийти до висновку, що звільнених душ набагато більше, ніж зумовлених.
The universal form of the Lord, or the impersonal feature of the Lord known as the brahmajyoti, is clearly explained here and compared to the radiation of the sun. The sunshine may expand all over the universe, but the source of the sunshine, namely the sun planet or the deity known as Sūrya-nārāyaṇa, is the basis of such radiation. Similarly, the Supreme Personality of Godhead Lord Kṛṣṇa is the basis of the impersonal brahmajyoti radiation, or the impersonal feature of the Lord. This is confirmed in the Bhagavad-gītā (14.27). So the universal form of the Lord is the secondary imagination of the impersonal form of the Lord, but the primary form of the Lord is Śyāmasundara, with two hands, playing on His eternal flute. Seventy-five percent of the expansive radiation of the Lord is manifested in the spiritual sky (tripād-vibhūti), and twenty-five percent of His personal radiation comprehends the entire expansion of the material universes. This is also explained and stated in the Bhagavad-gītā (10.42). Thus the seventy-five-percent expansion of His radiation is called His internal energy, whereas the twenty-five-percent expansion is called the external energy of the Lord. The living entities, who are residents of the spiritual as well as the material expansions, are His marginal energy (taṭasthā-śakti), and they are at liberty to live in either of the energies, external or internal. Those who live within the spiritual expansion of the Lord are called liberated souls, whereas the residents of the external expansion are called the conditioned souls. We can just make an estimate of the number of the residents of the internal expansions in comparison with the number of residents in the external energy and may easily conclude that the liberated souls are far more numerous than the conditioned souls.