ВІРШ 1
Text 1
Текст
Text
ва̄ча̄м̇ вахнер мукгам̇ кшетрам̇
чгандаса̄м̇ сапта дга̄тавах̣
хавйа-кавйа̄мр̣та̄нна̄на̄м̇
джіхва̄ сарва-расасйа ча
vācāṁ vahner mukhaṁ kṣetraṁ
chandasāṁ sapta dhātavaḥ
havya-kavyāmṛtānnānāṁ
jihvā sarva-rasasya ca
Послівний переклад
Synonyms
брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказав; ва̄ча̄м — голосу; вахнех̣ — вогню ; мукгам — рот ; кшетрам — джерело ; чгандаса̄м—ведичних гімнів, як-от ґаятрі; сапта—сім; дга̄тавах̣ — шкіра та шість інших покривів; хавйа-кавйа — підношення півбогам та предкам; амр̣та — їжа для людей; анна̄на̄м — усіх продуктів; джіхва̄ — язик; сарва — усіх; расасйа — ласощів; ча — також.
brahmā uvāca — Lord Brahmā said; vācām — of the voice; vahneḥ — of fire; mukham — the mouth; kṣetram — the generating center; chandasām — of the Vedic hymns, such as Gāyatrī; sapta — seven; dhātavaḥ — skin and six other layers; havya-kavya — offerings for the demigods and the forefathers; amṛta — food for human beings; annānām — of all sorts of foodstuffs; jihvā — the tongue; sarva — all; rasasya — of all delicacies; ca — also.
Переклад
Translation
Господь Брахма сказав: Рот вірат-пуруші [всесвітньої форми Господа] — джерело голосу, а панівне божество голосу — Вогонь. Шкіра та шість інших покривів вірат-пуруші — це джерело ведичних гімнів, а Його язик породжує різноманітні харчові продукти й ласощі, що їх підносять півбогам, предкам та людському загалові.
Lord Brahmā said: The mouth of the virāṭ-puruṣa [the universal form of the Lord] is the generating center of the voice, and the controlling deity is Fire. His skin and six other layers are the generating centers of the Vedic hymns, and His tongue is the productive center of different foodstuffs and delicacies for offering to the demigods, the forefathers and the general mass of people.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші описано багатства всесвітньої форми Господа. Тут сказано, що Його рот є джерело різноманітних голосів, а божество, що керує Його ротом, — півбог вогню. Шкіра та інші шість покривів Його тіла представляють собою сфери, які породжують сім різновидів ведичних гімнів, як-от ґаятрі. Усі ведичні мантри походять від ґаятрі, як пояснено в першому томі «Шрімад-Бгаґаватам». Усі ці твірні центри становлять різні частини всесвітньої форми Господа, і разом з тим Господь посідає трансцендентну до матеріального творіння форму — отже наявність у тілі вірат-пуруші голосу, язика, шкіри тощо передбачає, що Господу в Його трансцендентній формі їх не бракує. Матеріальний голос і здатність їсти відначально походять від Господа. Ця вся діяльність є не що інше, як спотворене відображення її прообразу в трансцендентному бутті, що йому не бракує духовного розмаїття. У духовному світі в довершеній повноті представлено все розмаїття матеріальних спотворених форм у їхній первинній духовній суті. Єдина різниця полягає в тому, що матеріальна діяльність осквернена трьома ґунами матеріальної природи, тоді як всі енерґії в духовному світі чисті, тому що діють у бездомісному трансцендентному любовному служінні Господеві. У духовному світі всім витончено насолоджується Господь, а всі живі істоти служать Йому з трансцендентною любов’ю, цілковито чистою від скверни ґун матеріальної природи. У діяльности в духовному світі немає й тіні бруду матеріального світу, але ні за яку безособистісну порожнечу на духовному рівні йтися не може, всупереч ідеям імперсоналістів. Ось як «Нарада- панчаратра» визначає віддане служіння:
The opulences of the universal form of the Lord are described herein. It is said that His mouth is the generating center of all kinds of voices, and its controlling deity is the fire demigod. And His skin and other six layers of bodily construction are the representative generating centers of the seven kinds of Vedic hymns, like the Gāyatrī. Gāyatrī is the beginning of all Vedic mantras, and it is explained in the first volume of Śrīmad-Bhāgavatam. Since the generating centers are the different parts of the universal form of the Lord, and since the form of the Lord is transcendental to the material creation, it is to be understood that the voice, the tongue, the skin, etc., suggest that the Lord in His transcendental form is not without them. The material voice, or the energy of taking in foodstuff, is generated originally from the Lord; such actions are but perverted reflections of the original reservoirs — the transcendental situation is not without spiritual variegatedness. In the spiritual world, all the perverted forms of material variegatedness are fully represented in their original spiritual identity. The only difference is that material activities are contaminated by the three modes of material nature, whereas the potencies in the spiritual world are all pure because they are engaged in the unalloyed transcendental loving service of the Lord. In the spiritual world, the Lord is the sublime enjoyer of everything, and the living entities there are all engaged in His transcendental loving service without any contamination of the modes of material nature. The activities in the spiritual world are without any of the difficulties of the material world, but there is no question of impersonal voidness on the spiritual platform, as suggested by the impersonalists. Devotional service is defined in the Nārada-pañcarātra as follows:
тат-паратвена нірмалам
хр̣шікен̣а хр̣шікеш́а-
севанам̇ бгактір учйате
tat-paratvena nirmalam
hṛṣīkeṇa hṛṣīkeśa-
sevanaṁ bhaktir ucyate
Усі чуття беруть свій початок від Господа — джерела всіх чуттів, і тому їхню діяльність в матеріальному світі слід очистити відданим служінням Йому. Отже, досконалости життя можна досягнути, просто очистивши свою теперішню матеріальну діяльність. Очищення починається тоді, коли людина перестає ототожнювати себе з усілякими позначеннями. Кожна жива істота служить комусь: чи то собі, чи то сім’ї, чи то суспільству, країні, чи ще кому — проте, на жаль, це все служіння зумовлене прив’язаністю до матеріального. Матеріальні прив’язаності можна просто замінити на служіння Господеві, і тоді само собою жива істота починає одужувати й звільнятись від матеріальних прив’язаностей. Отже, звільнення легше досягнути відданим служінням, аніж будь- якими іншими методами. У «Бгаґавад-ґіті» (12.5) сказано- бо, що той, хто прив’язаний до безособистісного аспекту Всевишнього, зазнає всіляких страждань: клеш́о ’дгікатарас теша̄м авйакта̄сакта-четаса̄м.
Originally, since all the senses are produced of the Lord’s reservoir of senses, the sensual activities of the material world are to be purified by the process of devotional service, and thus the perfection of life can be attained simply by purifying the present position of our material activities. And the purifying process begins from the stage of being liberated from the conception of different designations. Every living entity is engaged in some sort of service, either for the self, or for the family, or for the society, country, etc., but unfortunately, all such services are rendered due to material attachment. The attachments of the material affinity may be simply changed to the service of the Lord, and thus the treatment of being freed from material attachment begins automatically. The process of liberation is therefore easier through devotional service than by any other methods, for in the Bhagavad-gītā (12.5) it is said that one is subjected to various kinds of tribulations if one is impersonally attached: kleśo ’dhikataras teṣām avyaktāsakta-cetasām.