ВІРШ 7
ТЕКСТ 7
Текст
Текст
йат тапах̣ сусама̄хітах̣
тена кгедайасе нас твам̇
пара̄-ш́ан̇ка̄м̇ ча йаччгаси
йат тапах̣ сусама̄хитах̣
тена кхедайасе нас твам̇
пара̄-ш́ан̇ка̄м̇ ча йаччхаси
Послівний переклад
Пословный перевод
сах̣ — він; бгава̄н — ти, шановний; ачарат — виконував; ґгорам — сувору; йат тапах̣ — медитацію; су-сама̄хітах̣ — досконало володіючи собою; тена — тому; кгедайасе — завдає болю; нах̣ — нам; твам — ти, шановний; пара̄ — найвищу істину; ш́ан̇ка̄м — сумніви; ча — і; йаччгасі — даєш змогу.
Переклад
Перевод
І все ж, думаючи про те, які суворі аскези ти виконував, досконало володіючи собою, ми приходимо до висновку, що, попри твою велику творчу силу, повинен існувати хтось, могутніший за тебе.
И все же, думая о том, с каким усердием ты предавался суровым аскезам, мы приходим к выводу, что, как ни велики твои созидательные способности, должен существовать кто-то еще более могущественный, чем ты.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Приклад Шрі Наради Муні вчить не вважати сліпо свого духовного вчителя за Самого Бога. Духовного вчителя треба шанувати нарівні з Богом, проте якщо вчитель називає себе Богом, від нього слід одразу відмовитись. Нарада Муні, вражений розмахом твірної діяльности Брахми, вважав його за Всевишнього, однак коли Нарада побачив, що Господь Брахма також поклоняється якійсь вищій силі, у нього постали сумніви щодо цього. Всевишній — вищий за всіх, і Він не поклоняється ніякій вищій силі. Аханґрахопасіта, тобто той, хто поклоняється собі, щоб стати Богом, зайшов на манівці. Кмітливий учень одразу зрозуміє, що Верховний Господь, для того щоб стати Богом, не має потреби поклонятись нікому, навіть Собі Самому. Можливо, аханґрахопасана і становить один з методів пізнання трансцендентного, однак аханґрахопасіта ніколи не зможе стати Самим Богом. Богом не стають на шляху пізнання трансцендентного. Нарада Муні вважав Брахмаджі за Верховну Особу, однак, побачивши, що Брахмаджі сам пізнає трансцендентне, засумнівався. Тому він хотів усе чітко з’ясувати.
Следуя примеру Шри Нарады Муни, не нужно слепо принимать своего духовного учителя за Самого Бога. Духовного учителя нужно почитать наравне с Богом, однако, если учитель называет себя Богом, его следует немедленно отвергнуть. Нарада Муни принял Брахму за Всевышнего, ибо был поражен размахом его созидательной деятельности, но, увидев, что Господь Брахма поклоняется какой-то высшей силе, он усомнился в этом. Всевышний — это Тот, кто стоит над всеми и не поклоняется никакой высшей силе. Аханграхопасита, то есть тот, кто поклоняется себе, рассчитывая таким образом стать Богом, находится на неверном пути. Разумный ученик понимает, что Верховному Господу, чтобы стать Богом, не нужно никому поклоняться, в том числе и Самому Себе. Возможно, аханграхопасана и является одним из методов познания трансцендентного, но аханграхопасита никогда не может стать Самим Богом. Познание трансцендентного еще никого не сделало Богом. Нарада Муни думал, что Брахмаджи — Верховная Личность, но когда увидел, что Брахмаджи сам занят познанием трансцендентного, у него зародились сомнения, и он хотел, чтобы сам Брахма рассеял их.