ВІРШ 5
Text 5
Текст
Texto
самічінам̇ вачо брахман
сарва-джн̃асйа тава̄наґга
тамо віш́ірйате махйам̇
харех̣ катгайатах̣ катга̄м
samīcīnaṁ vaco brahman
sarva-jñasya tavānagha
tamo viśīryate mahyaṁ
hareḥ kathayataḥ kathām
Послівний переклад
Palabra por palabra
ра̄джа̄ ува̄ча — цар сказав; самічінам — цілковито правильно; вачах̣ — слова; брахман — о вчений брахмано; сарва-джн̃асйа — той, кому відомо усе; тава — твоя; анаґга — неосквернена ; тамах̣ — морок невігластва ; віш́ірйате — поступово розсіюється; махйам—мені; харех̣—Господа; катгайатах̣ — коли ти розповідаєш; катга̄м — оповіді.
rājā uvāca — el rey dijo; samīcīnam — muy en lo correcto; vacaḥ — palabras; brahman — ¡oh, erudito brāhmaṇa!; sarva-jñasya — aquel que lo sabe todo; tava — tu; anagha — sin ninguna contaminación; tamaḥ — la oscuridad de la ignorancia; viśīryate — desapareciendo gradualmente; mahyam — a mí; hareḥ — del Señor; kathayataḥ — a medida que hablas; kathām — relatos.
Переклад
Traducción
Махараджа Парікшіт сказав: О вчений брахмано, тобі все відомо, бо ти вільний від матеріальної скверни. Отож все, що ти розповів мені, — неспростовна істина. Твоя мова поступово розсіює морок мого невігластва, адже теми, що ти їх висвітлюєш, пов’язані з Господом.
Mahārāja Parīkṣit dijo: ¡Oh, erudito brāhmaṇa!, tú lo sabes todo, porque te encuentras sin contaminación material. Por lo tanto, todo lo que me has hablado parece estar muy en lo correcto. Tus discursos están destruyendo gradualmente la oscuridad de mi ignorancia, ya que estás narrando los temas acerca del Señor.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші Махараджа Парікшіт ділиться з нами власним досвідом. Він свідчить, що на щирого відданого трансцендентні оповіді про Господа діють наче ліки, якщо він слухає їх від того, у кому немає і сліду матеріальної скверни. Інакше кажучи, професійна декламація «Шрімад-Бгаґаватам» перед слухачами, що належать до категорії карма-кандія, ніколи не справить того чудотворного впливу, який описано в цьому вірші. З відданістю слухати Господні послання — не те, що слухати звичайні історії, і щирий слухач може сам відчути це, дивлячись, як поступово розсіюється його невігластво.
Mahārāja Parīkṣit descubre aquí la experiencia práctica que tuvo, revelando que las narraciones trascendentales acerca del Señor actúan como inyecciones, cuando las recibe el devoto sincero de labios de una persona que se encuentra totalmente libre de la contaminación de los matices materiales. En otras palabras, cuando un auditorio karma-kāṇḍiya recibe los mensajes del Śrīmad-Bhāgavatam de labios de hombres que han hecho una profesión exponiéndolos, dicha recepción nunca actúa milagrosamente como se declara aquí. La audición devocional que se le presta a los mensajes del Señor no es como el oír relatos ordinarios; por lo tanto, el oyente sincero sentirá la acción de ello al experimentar la desaparición gradual de la ignorancia.
йатга̄ деве татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣
yathā deve tathā gurau
tasyaite kathitā hy arthāḥ
prakāśante mahātmanaḥ
(«Шветашватара Упанішада» 6.23)
(Śvetāśvatara Upaniṣad 6.23)
Коли голодному дають їсти, він тамує голод і водночас відчуває від їжі насолоду. Йому не потрібно питатись у когось іншого, годували його чи ні. Вирішальний критерій, який доводить, що людина правильно слухає «Шрімад-Бгаґаватам»,—це реальне просвітлення, яке сходить на слухача.
Cuando a un hombre hambriento se le da de comer, siente simultáneamente el placer de comer y el aplacamiento del hambre. Así pues, él no tiene que preguntar si de hecho se ha alimentado o no. La prueba crucial del acto de oír el Śrīmad-Bhāgavatam es que, por medio de dicho acto, se deberá recibir una iluminación evidente.