Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.2.8

Текст

кечіт сва-деха̄нтар-хр̣дайа̄вака̄ш́е
пра̄деш́а-ма̄трам пурушам̇ васантам
чатур-бгуджам̇ кан̃джа-ратга̄н̇ґа-ш́ан̇кга-
ґада̄-дгарам̇ дга̄ран̣айа̄ смаранті

Послівний переклад

кечіт  —  інші ; сва-деха-антах̣  —   в тілі ; хр̣дайа-авака̄ш́е  —  у ділянці серця; пра̄деш́а-ма̄трам  —  розміром близько двадцяти сантиметрів; пурушам  —  Бог-Особа; васантам  —  перебуває ; чатух̣ - бгуджам   —   чотирирукий ; кан̃джа   —   з лотосом ; ратга-ан̇ґа  —  колесом від колісниці; ш́ан̇кга  —  мушлею; ґада̄-дгарам  —  та з булавою в руці; дга̄ран̣айа̄  —  таким чином споглядаючи; смаранті  —  медитують на Нього.

Переклад

Інші медитують на Бога-Особу в їхньому тілі у ділянці серця, що Він має лише двадцять сантиметрів заввишки і в чотирьох руках тримає лотос, колесо від колісниці, мушлю та булаву.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Усепронизуючий Бог - Особа перебуває як Параматма в серці кожної живої істоти. Величину локалізованого Бога-Особи (Параматми) оцінюють приблизно у двадцять сантиметрів, або як відстань між кінчиками великого та підмізинного пальця. Форма Господа з описаним у цьому вірші розміщенням різних символів (Він тримає у Своїх руках, починаючи від нижньої правої руки і закінчуючи нижньою лівою, лотос, колесо з колісниці, мушлю та булаву) має ім’я Джанардана    —    повна частка Господа, повелитель усього загалу істот. Крім цієї є багато інших форм Господа, і відповідно до розміщення лотоса, мушлі та інших символів у їхніх руках вони мають різні імена    —    Пурушоттама, Ач’юта, Нарасімха, Трівікрама, Хрішікеша, Кешава, Мадгава, Аніруддга, Прад’юмна, Санкаршана, Шрідгара, Ва̄судева, Дамодара, Джанардана, Нараяна, Харі, Падманабга, Вамана, Мадгусудана, Ґовінда, Крішна, Вішнумурті, Адгокшаджа та Упендра. Цим двадцяти чотирьом формам локалізованого Бога-Особи поклоняються у різних частинах нашої планетної системи. У кожній планетній системі є своє втілення Господа, що має Свою планету Вайкунтгу в духовному небі (паравйомі). Є сотні й тисячі інших форм Господа, і кожна з них має свою окрему планету в духовному небі. Матеріальне небо    —    це тільки незначна частка духовного неба. Господь    —    це пуруша, чоловіче начало, той, хто насолоджується, хоча Його неможливо порівняти з чоловіками матеріального світу. Водночас усі ці форми Господа невідмінні між собою, адвайта, і вічно юні. Юного чотирирукого Господа прикрашають чудові оздоби. Його вигляд описаний далі.