ВІРШ 7
ТЕКСТ 7
Текст
Текст
р̣те паш́ӯн асатім̇ на̄ма курйа̄т
паш́йан̃ джанам̇ патітам̇ ваітаран̣йа̄м̇
сва-кармаджа̄н паріта̄па̄н̃ джуша̄н̣ам
р̣те паш́ӯн асатӣм̇ на̄ма курйа̄т
паш́йан̃ джанам̇ патитам̇ ваитаран̣йа̄м̇
сва-кармаджа̄н парита̄па̄н̃ джуша̄н̣ам
Послівний переклад
Пословный перевод
ках̣ — хто ще; та̄м — те; ту — проте; ана̄др̣тйа — нехтуючи; пара - анучінта̄м — трансцендентних думок ; р̣те — без ; паш́ӯн — матеріалісти ; асатім — в нетривкому ; на̄ма — імені; курйа̄т — триматиметься; паш́йан — чітко бачачи; джанам — людський загал; патітам — падший; ваітаран̣йа̄м — у Вайтарані, річці страждань; сва-карма-джа̄н — що є наслідком їхніх власних дій; паріта̄па̄н — стражданнями; джуша̄н̣ам — охоплені.
ках̣ — кто еще; та̄м — теми; ту — но; ана̄др̣тйа — пренебрегая; пара-анучинта̄м — трансцендентными мыслями; р̣те — кроме; паш́ӯн — материалистов; асатӣм — преходящее; на̄ма — имя; курйа̄т — примет; паш́йан — ясно видя; джанам — большинство людей; патитам — падших; ваитаран̣йа̄м — в Вайтарани, реку страданий; сва-карма-джа̄н — созданными собственной деятельностью; парита̄па̄н — страданиями; джуша̄н̣ам — охваченных.
Переклад
Перевод
Хто, крім грубого матеріаліста, знехтує цією трансцендентною свідомістю і далі триматиметься за нетривкі імена, бачачи, як все людство борсається у ріці страждань — наслідках власних дій?
Кто, кроме закоренелых материалистов, откажется размышлять о трансцендентном и прельстится преходящими именами, видя, как люди тонут в пучине страданий, увлекаемые в нее последствиями своей деятельности?
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: У Ведах сказано, що люди, які замість Верховного Бога-Особи вшановують лише півбогів, скидаються на тварин, які покірливо йдуть за пастухом на бойню. Матеріалісти, так само як тварини, не розуміють, що без трансцендентних думок про Верховну Особу вони збиваються далі й далі на манівці. Не думати взагалі — неможливо. У тихому болоті заводяться чорти: той, хто не вміє правильно скеровувати свої думки, буде думати про щось таке, що зрештою приведе до лиха. Матеріалісти завжди поклоняються якимсь незначним півбогам, хоча «Бгаґавад-ґіта» (7.20) це засуджує. Доки людину зачаровують матеріальні здобутки, вона просить відповідних півбогів дарувати їй те чи інше благо, хоча в кінцевому підсумку воно ілюзорне та нетривке. Такі ілюзорні речі не приваблюють просвітленого трансценденталіста, і тому він повсякчас занурений у трансцендентні думки про Всевишнього на тому чи іншому рівні усвідомлення: на рівні Брахмана, Параматми чи Бгаґавана. Попередній вірш радить думати про Наддушу, і такі роздуми на ступінь вищі від медитації на безособистісний Брахман, прикладом якої є медитація на вірат-рупу Бога-Особи.
В Ведах говорится, что те, кто поклоняется полубогам, а не Верховной Личности Бога, подобны животным, готовым идти за пастухом даже на бойню. Подобно животным, материалисты не знают, что, пренебрегая трансцендентными размышлениями о Верховной Личности, они сбиваются с истинного пути. Перестать думать невозможно. Однако говорится, что праздный ум — кузница дьявола, поскольку тот, кто не способен направить свои мысли в нужное русло, неизбежно начинает думать о том, что послужит причиной его будущих несчастий. Материалисты всегда поклоняются каким-либо второстепенным полубогам, но в «Бхагавад-гите» (7.20) это осуждается. Пока человек находится в иллюзии и стремится к материальной выгоде, он будет обращаться с просьбами к полубогам в надежде получить от них блага, которые на самом деле иллюзорны и преходящи. Просвещенных трансценденталистов не привлекают эти мнимые ценности; находясь на разных уровнях осознания: Брахмана, Параматмы и Бхагавана, — они всегда погружены в трансцендентные размышления о Всевышнем. В предыдущем стихе был дан совет размышлять о Сверхдуше, то есть подняться на более высокую ступень по сравнению с размышлениями о безличном Брахмане в процессе медитации на вират-рупу Личности Бога.
Для розумної людини, яка бачить речі такими, якими вони є, очевидне загальне становище живих істот, змушених без кінця народжуватись у 8 400 000 видах життя і в різних класах людського суспільства. Відомо, що перед входом на пекельну планету Ямараджі, який визначає кару для всіляких грішників, протікає вічна річка Вайтарані. Відбувши на пекельних планетах заслужені муки, грішник відповідно до своїх минулих вчинків знову дістає тіло в тому чи іншому виді життя. У будь-якій формі зумовленого життя можна побачити живих істот, які своїми вчинками готують собі покарання від Ямараджі. Хтось із них живе на райських планетах, хтось — у пекельних умовах. Хтось із них — брахмана, хтось — скнара. Але щасливих у матеріальному світі немає. Усі тут в’язні, і всі страждають через свої власні дії: одні — у камерах першого класу, інші — у камерах другого, а ще інші — третього класу. Господь однаково ставиться до всіх занурених у страждання живих істот, проте якщо хтось приймає притулок Його лотосових стіп, Він бере таку істоту під Свій захист і забирає її назад додому, до Себе.
Разумные люди, которые все видят в истинном свете, понимают, в каких условиях находятся живые существа, вынужденные снова и снова воплощаться в одном из 8.400.000 видов жизни или в различных формах человеческой жизни. Говорится, что перед входом на адскую планету Ямараджи, наказывающего грешников, протекает вечная река Вайтарани. Отстрадав в аду, грешник в соответствии со своими поступками в прошлом получает тело, принадлежащее к одному из видов жизни. Живые существа, которых наказывает Ямараджа, воплощаются в обусловленном мире в разных видах жизни. Одни обитают в раю, другие — в аду. Одни из них брахманы, другие — скупцы. Но в материальном мире нет счастливых, в этой темнице страдают все — одни больше, другие меньше, — расплачиваясь за свои прошлые поступки. Господь бесстрастно взирает на все страдания живых существ, но того, кто хочет найти убежище у Его лотосных стоп, Он берет под Свое покровительство и забирает к Себе, домой.