Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.2.28
Текст
тена̄тмана̄по ’нала-мӯртір атваран
джйотірмайо ва̄йум упетйа ка̄ле
ва̄йв-а̄тмана̄ кгам̇ бр̣хад а̄тма-лін̇ґам
Послівний переклад
татах̣ — тоді; віш́ешам — особливу; пратіпадйа — отримавши; нірбгайах̣—без жодних сумнівів; тена—тим; а̄тмана̄ — чистою сутністю ; а̄пах̣ — вода ; анала — вогонь ; мӯртіх̣ — форми; атваран — піднявшись над; джйотіх̣-майах̣ — осяйну ; ва̄йум — атмосферу ; упетйа — досягнувши ; ка̄ле — належного часу; ва̄йу — повітря; а̄тмана̄ — сутністю; кгам — ефірну; бр̣хат — велику; а̄тма-лін̇ґам — істинну форму душі.
Переклад
Досягнувши Сат’ялоки, відданий набуває особливої здатности входити тонким тілом у тотожність, подібну до грубого тіла; таким чином він без ніякого страху поступово переходить з одного рівня існування на інший, підіймаючись від існування на рівні елементу землі до рівнів води, осяйного вогню, повітря і нарешті досягаючи рівня ефіру.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Ті, кому вдалося силою духовної досконалости та духовної практики піднятись на Брахмалоку, чи Сат’ялоку, поділяються на три групи залежно від досконалости, якої вони можуть досягнути. Ті, хто досягнув планети силою свого доброчестя, отримують становище відповідно до своєї доброчесної діяльности. Ті, хто потрапив на Сат’ялоку завдяки поклонінню формі вірат, чи Хіран’яґарбзі, звільняються разом із звільненням Брахми. Але ті, хто потрапляє на цю планету силою відданого служіння, як пояснює даний вірш, здатні пройти крізь різні оболонки всесвіту і зрештою розкрити свою духовну тотожність в абсолютній атмосфері духовного існування.
Шріла Джіва Ґосвамі каже, що усі всесвіти, кожен з яких вкритий сімома оболонками, зібрані разом у групи. Сфера води лежить поза сімома шарами всесвіту, серед яких кожен наступний вдесятеро товщий проти попереднього. Бог- Особа, що творить усі ці всесвіти під час Свого віддиху, лежить понад цим скупченням усесвітів. Вода Причинового океану відмінна від води, яка вкриває всесвіти. Вода, що вкриває всесвіт, матеріальна, а вода Причинового океану духовна. Отож згадану у вірші водну оболонку вважають за оболонку оманного его всіх живих істот. Змальоване тут поступове звільнення від усіх матеріальних оболонок — це поступове звільнення від заснованих на оманному егоїзмі уявлень щодо грубого матеріального тіла і чимдалі більше занурення в тонке тіло аж до моменту, коли істота отримує чисте духовне тіло в абсолютному царстві Бога.
Шріла Шрідгара Свамі підтверджує, що частина матеріальної природи, яку Господь приводить в рух, називається махат-таттва. Окрема частина махат-таттви — це оманне его. Частка оманного его — звукова вібрація, а частка звуку — це атмосферне повітря. Частина цього повітря трансформується у форми, а форми становлять енерґію електрики та тепла. Тепло породжує запах землі, який дає початок самому грубому елементу землі. Усе це разом утворює космічне проявлення. Діаметр проявленого космосу оцінюють у шість з половиною мільярдів кілометрів. Далі йдуть оболонки всесвіту. Товщину першого шару обчислюють у сто тридцять мільйонів кілометрів, а за першим шаром ідуть одна по одній оболонки осяйного вогню, повітря та ефіру, кожна наступна вдесятеро товща від попередньої. Безстрашний відданий Господа проникає крізь них усі і зрештою досягає абсолютної атмосфери, де все має однаково духовну тотожність. Далі відданий входить на одну з планет Вайкунтг і там, отримавши таке саме тіло, як у Господа, виконує любовне трансцендентне служіння Йому. Це вершина досконалости відданого служіння. Немає нічого вищого, чого може бажати чи досягнути досконалий йоґ.