Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.2.27

Текст

на йатра ш́око на джара̄ на мр̣тйур
на̄ртір на чодвеґа р̣те куташ́чіт
йач чіт тато ’дах̣ кр̣пайа̄нідам̇-віда̄м̇
дуранта-дух̣кга-прабгава̄нударш́ана̄т

Послівний переклад

на  —  ніколи; йатра  —  де є; ш́оках̣  —  горе; на  —  ні; джара̄  —   старість; на  —  ні; мр̣тйух̣  —  смерть; на  —  ні; артіх̣  —  страждання; на  —  ні; ча  —  також; удвеґах̣  —  тривоги; р̣те  —  крім тільки ; куташ́чіт   —   іноді ; йат   —   через ; чіт   —   свідомість ; татах̣  —  тому; адах̣  —  співчуття; кр̣пайа̄  —  із щирого милосердя; ан-ідам-віда̄м  —  до тих, кому невідомий метод відданого служіння; дуранта  —  нездоланних; дух̣кга  —  страждань; прабгава  —  повторюваних народжень та смертей; анударш́ана̄т  —  що постійно зазнають.

Переклад

На цій планеті Сат’ялоці не знають ні горя, ні старости, ні смерти. Там немає ніяких страждань, а тому там немає ніяких тривог    —    хіба що іноді хтось, за покликом своєї свідомости, переймається співчуттям до тих, хто не знають про віддане служіння і змушені терпіти незносні страждання у матеріальному світі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Нерозумні люди матеріалістичного характеру нехтують перевагами авторитетного знання, яке сходить в учнівській послідовності. Веди дають нам авторитетне знання, і його отримують не з експериментів, а з достовірних тверджень ведичної літератури, які пояснюють істинні авторитети. Сама лише академічна освіта не допоможе зрозуміти слова Вед    —    треба звернутися до справжнього авторитета, який отримав ведичне знання в учнівській послідовності. Це чітко пояснено у «Бгаґавад-ґіті» (4.2). Господь Крішна з’ясував Арджуні, що викладена у «Бгаґавад-ґіті» наука спочатку була пояснена богові Сонця, а потім сходила учнівською послідовністю від бога Сонця до його сина Ману, від Ману до царя Ікшваку (предка Господа Рамачандри) і так далі, від одного великого мудреця до іншого. Однак з часом авторитетна послідовність перервалася, і тому, щоб відродити істинний дух цієї науки, Господь знову пояснив її Арджуні, що завдяки своїй чистій відданості Господу міг поістині збагнути це знання. Як Арджуна розумів «Бгаґавад-ґіту», сказано в ній самій (Б.-ґ. 10.12–13), однак є чимало нетямущих людей, які в пізнанні «Бгаґавад-ґіти» не хочуть керуватися прикладом Арджуни. Натомість вони вигадують власні тлумачення    —    так само дурні, як вони самі,    —    і затемнюють справжній смисл цього вчення, збиваючи з пуття своїх нетямущих послідовників, шудр. Сказано, що тільки ставши брахманою можна зрозуміти твердження Вед, і ця умова так само обов’язкова, як для адвокатської практики обов’язкова наявність диплома про юридичну освіту. Такі умови призначені не для того, щоб обмежити розвиток широкого загалу, а для того, щоб уникнути некомпетентних тлумачень тої чи іншої науки. Люди, які не мають брахманічних якостей, хибно тлумачать Веди. Кваліфікований брахмана    —    це той, хто пройшов хорошу підготовку під строгим керівництвом істинного духовного вчителя.

Ведична мудрість допомагає нам усвідомити свої стосунки з Верховним Господом Шрі Крішною і діяти належним чином, щоб досягнути бажаної мети    —    повернутися додому, до Бога. Однак матеріалісти не розуміють цього. Вони розробляють плани зажити щастя в місці, де щастя бути не може. У погоні за примарним щастям вони прагнуть дістатися інших планет, чи за допомогою ведичних обрядів, чи за допомогою космічних літальних апаратів. Однак вони повинні зрозуміти: ніякі матеріальні засоби і заходи не допоможуть заблукалій людині зажити щастя у місці, яке призначене для страждань. Адже врешті-решт усьому всесвіту з усім, що в ньому є, за якийсь час настане кінець. І тоді всі плани на матеріальне щастя зазнають краху. Тому розумна людина працює над іншим планом, планом повернутися додому, до Бога. Така розумна людина піднімається над впливом усіх страждань матеріального існування: над впливом народження, смерти, хвороб та старости. Вона поістині щаслива, бо її не турбують тривоги матеріального існування. Проте через свою доброту вона не може тішитися своїм щастям, співчуваючи матеріалістам, що живуть у стражданнях. Тому часами такі люди приходять до матеріалістів, щоб просвітити їх і пояснити, що їм потрібно повернутися додому, до Бога. Усі правдиві ачар’ї проповідують цю істину, закликаючи повертатися додому, до Бога, і застерігаючи не будувати марних планів здобути щастя у місці, де щастя    —    тільки міф.