ВІРШ 15
ТЕКСТ 15
Текст
Текст
йада̄ джіха̄сур імам ан̇ґа локам
ка̄ле ча деш́е ча мано на саджджайет
пра̄н̣а̄н нійаччхен манаса̄ джіта̄сух̣
йада̄ джиха̄сур имам ан̇га локам
ка̄ле ча деш́е ча мано на саджджайет
пра̄н̣а̄н нийаччхен манаса̄ джита̄сух̣
Послівний переклад
Пословный перевод
стгірам—не турбуючись; сукгам—зручне; ча—і; а̄санам — сидіння; а̄стгітах̣ — влаштувавшись; йатіх̣ — мудрець; йада̄—будь-коли; джіха̄сух̣—бажає покинути; імам—це; ан̇ґа — царю; локам — це тіло; ка̄ле — у час; ча — і; деш́е — у належному місці; ча — також; манах̣ — розум; на — не; саджджайет — не повинен пантеличитись; пра̄н̣а̄н — чуття; нійаччгет — треба опанувати; манаса̄ — розумом; джіта-асух̣ — підкоривши потоки життєвого повітря.
стхирам — неподвижно; сукхам — удобно; ча — также; а̄санам — на сиденье; а̄стхитах̣ — размещенный; йатих̣ — мудрец; йада̄ — когда бы ни; джиха̄сух̣ — желает покинуть; имам — этот; ан̇га — о царь; локам — это тело; ка̄ле — во время; ча — и; деш́е — в подходящем месте; ча — также; манах̣ — ум; на — не; саджджайет — должен быть обеспокоен; пра̄н̣а̄н — чувства; нийаччхет — должен контролировать; манаса̄ — умом; джита-асух̣ — подчинивший жизненный воздух.
Переклад
Перевод
О царю! Якщо йоґ бажає покинути цю планету людей, він не повинен хвилюватися щодо правильного часу чи місця. Він повинен просто зручно сісти, ні про що не турбуватися і, керуючи потоками життєвого повітря, розумом приборкати чуття.
О царь, чтобы покинуть эту планету людей, йогу не нужно дожидаться благоприятного момента или удаляться в подходящее для этого место. Он должен удобно усесться, успокоить свой ум, и, управляя жизненным воздухом, подчинить чувства уму.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (8.14) чітко з’ясовано, що той, хто цілковито присвятив себе трансцендентному любовному служінню Господеві і завжди, щомиті пам’ятає Його, легко здобуває милість Господа і входить в особисті стосунки з Ним. Такому відданому не потрібно чекати сприятливого часу, щоб покинути тіло. Але змішані віддані, чия діяльність змішана з бажанням насолоджуватись плодами чи з емпіричними філософськими розумуваннями, потребують сприятливого моменту, щоб покинути тіло. Який час для них сприятливий, розповідає «Бгаґавад-ґіта» (8.23–26). Але знання сприятливого часу ще не таке важливе — важливіше досягнути успіху в йозі, щоб мати змогу покинути тіло за власним рішенням. Досконалий йоґ повинен уміти приборкувати розумом чуття. Розум можна легко опанувати, зосередивши його на лотосових стопах Господа. Коли людина виконує таке служіння лотосовим стопам Господа, всі її чуття само собою залучаються до відданого служіння Господеві. Ось як можна злитись із Верховним Абсолютом.
В «Бхагавад-гите» (8.14) ясно сказано, что тот, кто посвятил себя трансцендентному любовному служению Господу, кто постоянно помнит о Нем, легко добьется милости Господа и получит возможность личного общения с Ним. Таким преданным не нужно дожидаться благоприятного момента, чтобы оставить свое нынешнее тело. Однако те, чья преданность имеет примесь кармической деятельности или эмпирического философствования, должны оставлять тело в благоприятный момент. Эти благоприятные периоды времени указаны в «Бхагавад-гите» (8.23–26). Но само по себе время не так важно, гораздо важнее достичь совершенства в йоге, чтобы суметь оставить тело по собственному желанию. Такой йог должен научиться подчинять свои чувства уму. Ум же легко обуздать, заняв его размышлениями о лотосных стопах Господа. Благодаря такому служению все чувства постепенно вовлекаются в служение Господу. Таков путь единения с Верховным Абсолютом.