ВІРШ 1
Sloka 1
Текст
Verš
евам̇ пура̄ дга̄ран̣айа̄тма-йонір
нашт̣а̄м̇ смр̣тім̇ пратйаварудгйа тушт̣а̄т
татга̄ сасарджедам амоґга-др̣шт̣ір
йатга̄пйайа̄т пра̄г вйаваса̄йа-буддгіх̣
evaṁ purā dhāraṇayātma-yonir
naṣṭāṁ smṛtiṁ pratyavarudhya tuṣṭāt
tathā sasarjedam amogha-dṛṣṭir
yathāpyayāt prāg vyavasāya-buddhiḥ
Послівний переклад
Synonyma
ш́рі-ш́уках̣ ува̄ча — Шрі Шукадева Ґосвамі сказав; евам — так само; пура̄ — перед проявленням космосу; дга̄ран̣айа̄ — через таке зосередження ; а̄тма - йоніх̣ — Брахмаджі ; нашт̣а̄м — втрачену; смр̣тім — пам’ять; пратйаварудгйа — відновивши свідомість; тушт̣а̄т — задовольнивши Господа; татга̄ — по тому ; сасарджа — створив ; ідам — цей матеріальний світ; амоґга-др̣шт̣іх̣ — той, хто набув ясного бачення; йатга̄ — як; апйайа̄т — створив; пра̄к — як раніше; вйаваса̄йа — утверджений; буддгіх̣ — інтелект.
śrī-śukaḥ uvāca — Śrī Śukadeva Gosvāmī řekl; evam — stejným způsobem; purā — před projevením vesmíru; dhāraṇayā — takovou představou; ātma-yoniḥ — Brahmājīho; naṣṭām — ztracená; smṛtim — paměť; pratyavarudhya — znovunabytím vědomí; tuṣṭāt — potěšením Pána; tathā — poté; sasarja — stvořil; idam — tento hmotný svět; amogha-dṛṣṭiḥ — ten, kdo dosáhl jasné vize; yathā — jako; apyayāt — stvořený; prāk — jako dřív; vyavasāya — soustředěná; buddhiḥ — inteligence.
Переклад
Překlad
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Раніше, ще до проявлення цього космосу, Господь Брахма, медитуючи на вірат-рупу, задовольнив Господа і повернув собі втрачену пам’ять. Так він зміг відтворити матеріальний світ таким, яким він був раніше.
Śrī Śukadeva Gosvāmī řekl: Před projevením vesmíru meditoval Pán Brahmā o virāṭ-rūpě. Jelikož tím potěšil Pána, získal znovu své ztracené vědomí a mohl tak stvoření znovu dát jeho dřívější podobu.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Згаданий випадок з Брахмаджі являє собою приклад забутливости живої істоти. Брахмаджі — це втілення одного з матеріальних атрибутів Господа. Господь вповноважив Брахмаджі — втілення ґуни страсти в матеріальній природі — творити це прекрасне матеріальне проявлення. Однак Брахма належить до числа незліченних живих істот і тому схильний забувати дароване йому вміння творити. Цієї забутливости, яка притаманна кожній живій істоті, починаючи від Брахми і закінчуючи найменшою мурахою, можна позбутися медитуючи на вірат-рупу Господа.
Людське життя дає живій істоті цю можливість, і якщо істота скористається з неї і буде медитувати на вірат-рупу, дотримуючись настанов «Шрімад-Бгаґаватам», то вона зможе відродити в собі свою чисту свідомість і водночас позбутися схильности забувати свої вічні стосунки з Господом. А позбувшись цієї забутливости , істота одразу здобуває вйаваса̄йа-буддгі, що його згадано тут і також у «Бгаґавад- ґіті» ( 2 . 41 ) . А цей утверджений інтелект , заснований на знанні, приводить живу істоту до любовного служіння Господеві — того, чого вона найбільше потребує. Царство Бога безмежне, а тому в Господа безліч рук-помічників. «Бгаґавад-ґіта» (13.14) запевняє, що Господь має руки, ноги, очі та роти в кожному куточку творіння. Це означає, що відокремлені невід’ємні частки Господа, джіви, живі істоти, що в них Він Себе поширює, — це Господні руки, Його помічники, і кожна з них покликана виконувати якесь своє служіння Господеві. Але під ілюзією матеріальної енерґії, яка постає з оманного его, зумовлена душа, навіть на рівні Господа Брахми, забуває про це. Позбутися цього оманного егоїзму можна пробудивши в собі свідомість Бога. Звільнитися означає прокинутись від цього сну забуття і втвердитись у реальному любовному служінні Господеві, як демонструє приклад Брахми. Служіння Брахми — це зразок звільненого стану служіння Господу. Воно докорінно відрізняється від так званого служіння суспільству , тому що альтруїстична діяльність — це та сама ілюзія і забуття . Звільнення аж ніяк не означає бездіяльність — це служіння, вільне від людських вад.
Zde uvedený příklad Śrī Brahmājīho je příkladem toho, jak živá bytost zapomíná. Brahmājī je inkarnací jednoho z hmotných atributů Pána a jako inkarnace hmotné kvality vášně je Pánem zplnomocněn ke stvoření nádherného hmotného projevu. Brahmā je však zároveň jednou z mnoha živých bytostí, a proto své tvůrčí umění snadno zapomíná. Proti této zapomnětlivosti — ke které mají sklon všechny živé bytosti od Brahmy až po bezvýznamného mravence — lze působit meditací o Pánově virāṭ-rūpě. Tato možnost se živé bytosti otevírá v lidské životní podobě a jakmile člověk následuje pokyny Śrīmad-Bhāgavatamu a začíná meditovat o virāṭ-rūpě, může tím oživit své původní vědomí a zároveň odstranit svůj sklon zapomínat na svůj věčný vztah k Pánu. Jakmile se odstraní tato zapomnětlivost, okamžitě přichází vyavasāya-buddhi, o které se mluví v tomto verši a v Bhagavad-gītě (2.41). Toto nabyté poznání živé bytosti vede k láskyplné službě Pánu, kterou živá bytost potřebuje. Boží království je neomezené a stejně tak neomezený je počet rukou, které Pánu pomáhají. Bhagavad-gītā (13.14) prohlašuje, že Pán má Své ruce, nohy, oči a ústa v každém koutu Svého stvoření. To znamená, že živé bytosti jakožto individuální nedílné expanze Pána tvoří pomocné ruce Pána a jejich účelem je prokazovat určitý typ služby. Podmíněná duše — dokonce i v postavení Brahmy — však na tuto skutečnost zapomíná vlivem hmotné iluzorní energie, která je produktem falešného egoismu. Tento falešný egoismus můžeme odstranit probuzením svého vědomí Boha. Osvobodit se znamená ukončit spánek v zapomnění a začít se skutečnou láskyplnou službou Pánu, jak ukazuje příklad Brahmy. Brahmova služba je ukázkou služby na osvobozené úrovni, která se liší od takzvaných dobročinných služeb, plných chyb a iluze. Osvobození nikdy neznamená nečinnost, ale znamená sloužit bez lidských chyb.