ВІРШ 30
Text 30
Текст
Texto
хр̣дайам̇ нірабгідйата
тато манаш́ чандра іті
сан̇калпах̣ ка̄ма ева ча
hṛdayaṁ nirabhidyata
tato manaś candra iti
saṅkalpaḥ kāma eva ca
Послівний переклад
Palabra por palabra
нідідгйа̄сох̣ — бажаючи пізнати; а̄тма-ма̄йа̄м — власну енерґію; хр̣дайам — місце, де розміщений розум; нірабгідйата — проявився; татах̣ — тоді; манах̣ — розум; чандрах̣ — панівне божество розуму, місяць; іті — так; сан̇калпах̣ — рішучість; ка̄мах̣ — бажання; ева — так само; ча — також.
nididhyāsoḥ — estando deseoso de conocer; ātma-māyām — energía propia; hṛdayam — la localidad de la mente; nirabhidyata — se manifestó; tataḥ — después de eso; manaḥ — la mente; candraḥ — la Luna, la deidad controladora de la mente; iti — así pues; saṅkalpaḥ — determinación; kāmaḥ — deseo; eva — tanto como; ca — también.
Переклад
Traducción
Коли Він захотів міркувати про діяльність Його енерґії, тоді з’явились серце (осідок розуму), розум, місяць, рішучість і всі бажання.
Cuando hubo un deseo de pensar acerca de las actividades de Su propia energía, se manifestaron entonces el corazón (el lugar de asiento de la mente), la mente, la Luna, la determinación y todos los deseos.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: У серці кожної живої істоти перебуває Наддуша, Параматма, довершена частка Верховного Бога-Особи. Без Його присутности жива істота не могла б поринути в діяльність матеріальної енерґії відповідно до своїх минулих вчинків. Під час творення зумовлені живі істоти матеріального світу проявляються відповідно до своїх природних нахилів, і матеріальна природа дає кожній істоті потрібне матеріальне тіло. Але все це відбувається під наглядом Наддуші, як пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (9.10). Отже, коли Наддуша розташована в серці зумовленої душі, в тої проявляється розум і вона усвідомлює, що їй треба робити, як оце, прокинувшись, людина згадує свої обов’язки.
Отже, матеріальний розум у живої істоти розвивається тоді, коли у її серце входить Наддуша. Після цього виникають розум, його панівне божество (місяць), а тоді починається діяльність розуму: він думає, відчуває і бажає. Діяльність розуму не може початись до появи серця, а серце з’являється тоді, коли Господь хоче побачити діяльність матеріального творіння.
El corazón de toda entidad viviente es el lugar de asiento de la Superalma, Paramātmā, una expansión plenaria de la Suprema Personalidad de Dios. Sin Su presencia, la entidad viviente no puede participar de la energía actuante según sus acciones pasadas. Las entidades vivientes que están condicionadas en el mundo material, se manifiestan en la creación en función de inclinaciones respectivas inherente a ellas, y la energía material les ofrece a todas y cada una de ellas el cuerpo material requerido, bajo la dirección de la Superalma. Eso se explica en el Bhagavad-gītā (9.10). De modo que, cuando la Superalma se sitúa en el corazón del alma condicionada, se manifiesta en esta la mente requerida, y el alma se vuelve consciente de su ocupación, de la misma manera en que uno se vuelve consciente de su deber al despertarse del sueño. Por lo tanto, la mente material de la entidad viviente se desarrolla cuando la Superalma se sienta en el corazón de ella, después de lo cual, la mente, la deidad controladora (la Luna), y luego las actividades de la mente (es decir, pensar, sentir y desear) aparecen todas. Las actividades de la mente no pueden comenzar sin la manifestación del corazón, y el corazón se manifiesta cuando el Señor quiere ver las actividades de la creación material.