Skip to main content

ВІРШ 39

ТЕКСТ 39

Текст

Текст

са сарва-дгі-вр̣ттй-анубгӯта-сарва
а̄тма̄ йатга̄ свапна-джанекшітаіках̣
там̇ сатйам а̄нанда-нідхім̇ бгаджета
на̄нйатра саджджед йата а̄тма-па̄тах̣
са сарва-дхӣ-вр̣ттй-анубхӯта-сарва
а̄тма̄ йатха̄ свапна-джанекшитаиках̣
там̇ сатйам а̄нанда-нидхим̇ бхаджета
на̄нйатра саджджед йата а̄тма-па̄тах̣

Послівний переклад

Пословный перевод

сах̣  —  Він (Верховна Особа); сарва-дгі-вр̣тті  —  усвідомлення в інтелекті різних типів; анубгӯта  —  свідомий; сарве  —  кожен; а̄тма̄  —  Наддуша; йатга̄  —  так само як; свапна-джана  —  той, хто бачить сон; ікшіта  —  бачений; еках̣  —  один і той самий; там  —  Йому; сатйам  —  Верховній Істині; а̄нанда-нідгім  —  океан блаженства; бгаджета  —  треба поклонятися; на  —  ніколи; анйатра  —  ні до чого іншого; саджджет  —   прив’язуватися ; йатах̣   —   через що ; а̄тма-па̄тах̣   —   власна деґрадація.

сах̣ — Он (Верховная Личность); сарва-дхӣ-вр̣тти — процесс познания всеми видами разума; анубхӯта — сознающий; сарве — во всех; а̄тма̄ — Сверхдуша; йатха̄ — так же как; свапна-джана — спящим человеком; ӣкшита — увиденное; эках̣ — тот же; там — Ему; сатйам — Высшей Истине; а̄нанда-нидхим — океану блаженства; бхаджета — нужно поклоняться; на — никогда; анйатра — к чему-либо еще; саджджет — быть привязанным; йатах̣ — посредством чего; а̄тма-па̄тах̣ — собственная деградация.

Переклад

Перевод

Треба зосередити розум на Верховному Богові-Особі, що, залишаючись єдиним, поширює Себе у безліч проявів, так само як звичайні люди створюють у сновидіннях тисячі образів. Треба зосередити свій розум на Ньому, єдиній всеблаженній Абсолютній Істині, бо інакше не уникнути спантеличення і деґрадації.

Следует сосредоточить ум на Верховной Личности Бога, которая распространяет Себя в самых разнообразных проявлениях, подобно обыкновенному человеку, создающему во сне тысячи разных образов. Необходимо сосредоточить ум на Нем — единой, исполненной блаженства Абсолютной Истине. Те, кто не делает этого, сходят с истинного пути и становятся причиной собственной деградации.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші Шріла Шукадева , великий Ґосвамі, привертає нашу увагу безпосередньо до відданого служіння. Він старанно роз’яснює, що, замість того щоб відволікати свою увагу на різні інші шляхи самоусвідомлення, ми повинні зосередитися на Верховному Богові-Особі    —     найвищій меті пізнання, поклоніння та відданости. Самоусвідомлення    —    це, можна сказати, боротьба за те, щоб досягнути вічного життя і припинити змагання за матеріальне існування. Тому зовнішня енерґія, використовуючи свою оманливу знадливість, посилає йоґові чи відданому численні спокуси, які можуть знову втягнути цього великого воїна в рабство матеріального існування. Наприклад, йоґ може досягнути чудесних матеріальних здібностей, як-от аніма чи лаґгіма, що дозволяють ставати меншим за найменше чи легшим за найлегше. Або ж йоґстикається зі спокусами у формі матеріальних благ    —    багатства та жінок. Проте писання застерігають нас про небезпеку цих спокус, тому що потрапити знову в пастку таких ілюзорних насолод означає самохіть стати на шлях деґрадації і подовжити термін свого ув’язнення в матеріальному світі. Враховуючи це застереження, треба завжди діяти тільки під керівництвом невсипущого інтелекту.

В этом стихе великий Госвами Шрила Шукадева говорит о преданном служении Господу. Он пытается объяснить нам, что, вместо того чтобы отвлекаться на различные методы самоосознания, мы должны полностью сосредоточиться на Верховной Личности Бога — высшем объекте познания, поклонения и преданности. Встать на путь самоосознания — значит прекратить борьбу за материальное существование и начать бороться за вечную жизнь, поэтому внешняя энергия предлагает йогу или преданному много иллюзорных соблазнов, пытаясь вновь заковать этого отважного борца в кандалы материального рабства. Йог может достичь поразительных результатов в совершенствовании своих материальных способностей, в частности анимы и лагхимы, позволяющих ему по своему желанию становиться меньше наименьшего и легче наилегчайшего. Соблазны могут прийти к нему также в виде материальных благ — богатства или женщин. Однако в этом стихе Шрила Шукадева Госвами предостерегает нас, напоминая, что вновь попасть в ловушку таких иллюзорных материальных удовольствий — значит деградировать и продолжать отбывать заключение в тюрьме материального мира. Учитывая это, человек должен прислушиваться только к голосу своего бдительного разума.

Верховний Господь один, але Він поширює Себе в усе розмаїття проявів світу. Отже, Він    —    Наддуша всього сущого. Бачачи щось, треба пам’ятати, що наш зір вторинний і залежить від первинного зору Господа. Ми можемо побачити щось, тільки якщо спершу це побачив Господь. Так кажуть Веди та Упанішади. Отже, в усьому, що ми бачимо і що ми робимо, Господь є Наддушею, що дарує нам цю можливість. Це вчення про одночасну тотожність та відмінність між індивідуальною душею та Наддушею    —    філософію ачінт’я бгедабгеда таттви    —    роз’яснював Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу.

Вірат-рупа, всесвітня форма Господа, вміщує в собі все матеріальне проявлення, а тому вірат,велетенська форма Господа, є Наддуша всіх живих та неживих істот. Але водночас вірат-рупа    —    це проявлення Нараяни, чи Вішну, а досліджуючи цей ряд далі й далі, можна зрештою переконатись, що найвища Наддуша всього сущого    —    це Господь Крішна. З цього випливає, що треба без ніяких вагань стати відданим Господа Крішни чи принаймні Його повного поширення Нараяни, але нікого іншого. У ведичних гімнах чітко сказано: напочатку Нараяна кидає погляд на матерію, і тоді постає творіння. До творення не було ні Брахми, ні Шіви, не кажучи вже за інших. Шріпада Шанкарачар’я це беззастережно визнає, погоджуючись, що Нараяна перебуває за межами матеріального творіння, а всі решта    —    в матеріальному творінні. Отже, все матеріальне творіння одночасно єдине з Нараяною і відмінне від Нього, як і вчить філософія ачінт’я-бгедабгеда-таттви Господа Чайтан’ї Махапрабгу.

Все матеріальне творіння постає з енерґії зору Нараяни і тому невідмінне від Нього. Однак, будучи породженням Його зовнішньої енерґії (бахіранґа майі), відокремленим від внутрішньої енерґії (атма-майі), матеріальне творіння рівночасно відмінне від Нараяни. У цьому вірші наведений яскравий приклад з людиною, яка бачить сни. Уві сні людина створює багато різних образів і сама стає не тільки глядачем, а й учасником цих подій, що відбуваються у сні, глибоко всім переймаючись. Так само і матеріальне творіння скидається на сновидіння Господа, одне що Він, трансцендентна Наддуша, не заплутується і не переймається подіями цього творіння-сну. Господь завжди перебуває у трансцендентному становищі, проте по суті Він є всім, а поза Ним нічого немає. Тому, як Його частки, ми всі повинні зосереджуватися на Ньому одному, не відвертаючи уваги ні на що інше. Інакше енерґії матеріального творіння, одна по одній, візьмуть над нами гору. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує це (9.7):

Верховный Господь один, но Он распространяет Себя во множество экспансий, следовательно, Он — Сверхдуша всего сущего. Когда наш взгляд падает на что-либо, мы должны помнить, что наше ви́дение вторично, тогда как ви́дение Господа первично. Невозможно увидеть то, чего еще не видел Господь, — гласят Веды и Упанишады. Поэтому, что бы мы ни делали и что бы мы ни видели, Сверхдушой любого нашего действия или наблюдения всегда является Господь. Эту доктрину одновременного единства и различия индивидуальной души и Сверхдуши — философию ачинтья-бхедабхеда-таттвы — проповедовал Господь Шри Чайтанья Махапрабху. Вират-рупа, вселенская форма Верховного Господа, включает в себя все проявленное в материальном мире, следовательно, вират (вселенская форма Господа) — это Сверхдуша всего живого и неживого. Но вират-рупа является также проявлением Нараяны, Вишну, поэтому, совершенствуя свое видение, человек постепенно осознает, что изначальная Сверхдуша всего сущего — Господь Кришна. Следовательно, необходимо без колебаний посвятить себя служению Господу Кришне или, в данном случае, Его полной экспансии, Нараяне, и никому другому. В ведических гимнах ясно сказано, что Нараяна бросает взгляд на материю, в результате чего возникает творение. До творения не было ни Брахмы, ни Шивы, не говоря уже обо всех остальных. Шрипада Шанкарачарья безоговорочно признавал, что Нараяна находится вне материального творения, а все остальное — внутри него. Поэтому материальное творение одновременно тождественно Нараяне и отлично от Него, что подтверждает философию ачинтья-бхедабхеда-таттвы Господа Шри Чайтаньи Махапрабху. Как порождение энергии взгляда Нараяны, материальное творение неотлично от Господа. Но поскольку творение создается внешней энергией Господа (бахиранга майей) и отделено от внутренней энергии (атма-майи), оно одновременно отлично от Него. В этом стихе приведен весьма удачный пример со сновидениями. Во сне человек создает различные ситуации и из простого наблюдателя превращается в участника событий, испытывая на себе их последствия. В сущности, материальное творение подобно сну, который видит Господь, но в отличие от нас Он как трансцендентная Сверхдуша не попадает под влияние этого творения, являющегося Его сном, и не запутывается в его последствиях. Он всегда занимает Свое трансцендентное положение, хотя по сути является всем, и нет ничего, что существовало бы отдельно от Него. Будучи Его частицей, человек должен сосредоточить все свои помыслы только на Нем, не отвлекаясь ни на что другое. Иначе он неминуемо попадет под власть различных энергий материального мира. В «Бхагавад-гите» (9.7) это подтверждается следующим образом:

сарва-бгӯта̄ні каунтейа
пракр̣тім̇ йа̄нті ма̄міка̄м
калпа-кшайе пунас та̄ні
калпа̄дау віср̣джа̄мй ахам
сарва-бхӯта̄ни каунтейа
пракр̣тим̇ йа̄нти ма̄мика̄м
калпа-кшайе пунас та̄ни
калпа̄дау виср̣джа̄мй ахам

«О сину Кунті, наприкінці епохи усі матеріальні проявлення входять у Мою природу, а на початку нової епохи Я Своєю енерґією творю знову».

«О сын Кунти, в конце каждой калпы все материальное мироздание входит в Мою природу, а в начале следующей Я Своей энергией вновь создаю его».

Однак людське життя    —    це нагода визволитися з круговерті нескінченних творень та знищень. Це життя дає змогу вирватися з-під впливу зовнішньої енерґії Господа і ввійти в Його внутрішню енерґію.

Однако человеческая форма жизни дает живому существу возможность разорвать порочный круг созидания и уничтожения. Она позволяет ему выйти из-под власти внешней энергии Господа и войти в царство Его внутренней энергии.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до першої глави Другої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Перший крок в усвідомленні Бога».

Так заканчивается комментарий Бхактиведанты к первой главе Второй песни «Шримад-Бхагаватам», которая называется «Первый шаг в познании Бога».