ВІРШ 37
Texto 37
Текст
Texto
від̣ ӯрур ан̇ґгрі-ш́ріта-кр̣шн̣а-варн̣ах̣
на̄на̄бгідга̄бгіджйа-ґан̣опапанно
дравйа̄тмаках̣ карма віта̄на-йоґах̣
viḍ ūrur aṅghri-śrita-kṛṣṇa-varṇaḥ
nānābhidhābhījya-gaṇopapanno
dravyātmakaḥ karma vitāna-yogaḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
брахма—брахмани; а̄нанам — обличчя ; кшатра —кшатрії; бгуджах̣ — руки ; маха̄тма̄—вірат - пуруші; віт̣ — вайш’ї; ӯрух̣ — стегна; ан̇ґгрі-ш́ріта — під захистом Його стіп; кр̣шн̣а-варн̣ах̣ — шудри; на̄на̄ — різні; абгідга̄ — іменами; абгіджйа - ґан̣а — півбоги ; упапаннах̣ — підкорені ; дравйа - а̄тмаках̣ — доступними предметами; карма — діяльність; віта̄на- йоґах̣ — виконання жертвопринесення.
brahma — los brāhmaṇas; ānanam — la cara; kṣatra — los kṣatriyas; bhujaḥ — los brazos; mahātmā — el virāṭ-puruṣa; viṭ — los vaiśyas; ūruḥ — los muslos; aṅghri-śrita — bajo la protección de Sus pies; kṛṣṇa-varṇaḥ — los śūdras; nānā — diversos; abhidhā — por los nombres; abhījya-gaṇa — los semidioses; upapannaḥ — siendo dominado; dravya-ātmakaḥ — con artículos apropiados; karma — actividades; vitāna-yogaḥ — ejecuciones de sacrificios.
Переклад
Traducción
Обличчя вірат-пуруші — це брахмани, Його руки — кшатрії , стегна — вайш’ї , а шудри перебувають під захистом Його стіп. Усі півбоги, що їм поклоняються в цьому світі, також підпорядковані Господу. Отже обов’язок кожного — відповідно до своєї змоги офірувати Господу жертви, щоб задовольнити Його.
La cara del virāṭ-puruṣa constituye los brāhmaṇas, Sus brazos son los kṣatriyas, Sus muslos son los vaiśyas, y los śūdras se encuentran bajo la protección de Sus pies. Todos los semidioses venerables también están dominados por Él, y todo el mundo tiene el deber de ejecutar sacrificios con artículos apropiados, para apaciguar al Señor.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш на практиці вчить монотеїзму. У Ведах згадані жертвопринесення численним півбогам з різними іменами, однак цей вірш звертає увагу на те, що всі ці різні півбоги входять у всесвітню форму Верховного Бога- Особи, являючи собою просто складові частки відначального цілого. Так само до тіла Всевишнього входять складовими частками всі підрозділи людського суспільства: брахмани (інтелектуальний клас), кшатрії (керівники), вайш’ї (торгова громада) та шудри (клас робітників). Тому представникам усіх підрозділів людського суспільства рекомендовано відповідно до своєї змоги приносити Всевишньому жертви для Його задоволення. Господеві заведено офірувати пряжене масло та збіжжя, однак з плином часу люди навчилися виготовляти з матеріалів, які постачає Господня природа, дуже багато всіляких речей. Отже люди повинні навчитись офірувати Господеві не лише пряжене масло, а й усе інше, що вони виробляють, стараючись ширити славу Господа, і так людство зможе досягнути досконалости. Люди інтелектуального класу (брахмани) можуть на основі повчань попередніх ачарій керувати такими жертвопринесеннями, керівники можуть забезпечувати всі умови для цих жертвопринесень, торговці (клас вайшій), що власне і створюють усі ці продукти, можуть постачати їх для жертвопринесень, а шудри можуть пропонувати для успіху жертвопринесень свою фізичну силу. Так спільними зусиллями всіх класів людського суспільства можна проводити рекомендоване для нинішньої епохи жертвопринесення, спільне оспівування святого імені Господа. Це дасть благо всім людям світу.
Aquí se sugiere el monoteísmo de una forma práctica. En las Escrituras védicas se hace mención del proceso de ofrecer sacrificios a muchos semidioses bajo diferentes nombres, pero la sugerencia que se hace en este verso es que todas esas variedades de semidioses están incluidos en la forma de la Suprema Personalidad de Dios; ellos solo son las partes integrales del todo original. De igual modo, las divisiones de las órdenes de la sociedad humana, es decir, los brāhmaṇas (la clase inteligente), los kṣatriyas (los administradores), los vaiśyas (la comunidad mercantil) y los śūdras (la clase trabajadora), están todas incluidas en el cuerpo del Supremo. En consecuencia, se recomienda que cada una de ellas realice sacrificios para complacer al Supremo con artículos apropiados. Por lo general, el sacrificio se ofrece con mantequilla clarificada y granos, pero, con el progreso del tiempo, la sociedad humana ha producido una variedad de artículos mediante la transformación de materiales suministrados por la naturaleza material de Dios. Así pues, la sociedad humana debe aprender a ofrecer sacrificios no solo con mantequilla clarificada, sino también con otros bienes manufacturados, para la propagación de la gloria del Señor, y eso brindará la perfección a la sociedad humana. La clase de hombres inteligentes, o los brāhmaṇas, pueden dirigir esos sacrificios consultando con los ācāryas anteriores; los administradores pueden dar todas las facilidades necesarias para celebrarlos; la clase vaiśya, o la comunidad mercantil, que produce dichos bienes, los puede ofrecer para el sacrificio; y la clase śūdra puede ofrecer su trabajo manual para la feliz culminación de dicho sacrificio. Así pues, mediante la cooperación de todas las clases de seres humanos, el sacrificio recomendado para esta era, es decir, el sacrificio del canto en congregación del santo nombre del Señor, puede ejecutarse en aras del bien común de toda la gente del mundo.