Skip to main content

ВІРШ 48

ТЕКСТ 48

Текст

Текст

тато йудгішт̣гіро ґатва̄
саха-кр̣шн̣о
ґаджа̄хвайам
пітарам̇ са̄нтвайа̄м а̄са

ґа̄ндга̄рім̇ ча тапасвінім
тато йудхишт̣хиро гатва̄
саха-кр̣шн̣о гаджа̄хвайам
питарам̇ са̄нтвайа̄м а̄са
га̄ндха̄рӣм̇ ча тапасвинӣм

Послівний переклад

Пословный перевод

татах̣  —  по тому; йудгішт̣гірах̣  —  Махараджа Юдгіштгіра; ґатва̄  —  пішовши туди; саха  —  з; кр̣шн̣ах̣  —  Господом; ґаджа̄хвайам  —  у столицю Ґаджахваю Хастінапуру; пітарам  —   свого дядька ( Дгрітараштру ) ; са̄нтвайа̄м а̄са   —   втішив ; ґа̄ндга̄рім  —  дружину Дгрітараштри; ча  —  та; тапасвінім  —  аскетичну жінку.

татах̣ — затем; йудхишт̣хирах̣ — Махараджа Юдхиштхира; гатва̄ — отправился туда; саха — с; кр̣шн̣ах̣ — Господом; гаджа̄хвайам — в столицу, называвшуюся Гаджахвая Хастинапура; питарам — своего дядю (Дхритараштру); са̄нтвайа̄м а̄са — утешил; га̄ндха̄рӣм — жену Дхритараштры; ча — и; тапасвинӣм — аскетичную женщину.

Переклад

Перевод

Одразу після того Махараджа Юдгіштгіра повернувся до своєї столиці Хастінапури у супроводі Господа Шрі Крішни. Прибувши до міста, Махараджа Юдгіштгіра втішив свого дядька та тітку Ґандгарі, що була справжнім аскетом.

Затем Махараджа Юдхиштхира в сопровождении Господа Шри Кришны сразу отправился в свою столицу Хастинапур и утешил своего дядю и тетю Гандхари, которая была очень аскетичной женщиной.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Дгрітараштра та Ґандгарі, батько й мати Дурйодгани та його братів, були старшими дядьком і тіткою Махараджі Юдгіштгіри. Втративши всіх своїх синів та внуків у битві на Курукшетрі, славетне подружжя лишилося під опікою Махараджі Юдгіштгіри. Зазнавши страшної втрати, вони минали час у незбутній скорботі і жили майже як аскети. Звістка про смерть Бгішмадеви, що доводився Дгрітараштрі дядьком, була ще одним потрясінням для царя та цариці, і тому вони потребували розради від Махараджі Юдгіштгіри. Юдгіштгіра знав, що втішити їх    —    його обов’язок, а тому разом з Господом Крішною не гаючись вдався до них розрадити Дгрітараштру любою мовою. Господь теж утішав їх.

Дхритараштра и Гандхари, отец и мать Дурьйодханы и его братьев, были старшими дядей и тетей Махараджи Юдхиштхиры. После битвы на Курукшетре об этой знаменитой чете, потерявшей всех своих сыновей и внуков, заботился Махараджа Юдхиштхира. После такой великой потери жизнь их была омрачена горем, и они жили, фактически, как аскеты. Известие о смерти Бхишмадевы, дяди Дхритараштры, было еще одним ударом для царя и царицы, и потому они нуждались в утешении Махараджи Юдхиштхиры. Махараджа Юдхиштхира сознавал свой долг и вместе с Господом Кришной сразу же поспешил к ним и словами сочувствия утешил охваченного горем Дхритараштру. Господь тоже утешал их.

Ґандгарі була великим аскетом, хоча жила як вірна дружина та любляча мати. Відомо, що вона добровільно зав’язала свої очі, бо її чоловік був незрячий. Обов’язок дружини    —     у всьому йти за чоловіком. А Ґандгарі була така віддана дружина, що наслідувала чоловіка навіть у його природженій сліпоті. Тож за вчинками вона була великий аскет. До того ж потрясіння, якого їй завдала одночасна загибель всіх ста її синів й усіх онуків, було, безперечно, велике випробовування для жінки. Ґандгарі витримала все як личить справжньому аскетові. Ґандгарі, дарма що жінка, характером не поступалась Бгішмадеві. Обоє вони відмітні постаті у «Махабгараті».

Гандхари, хотя и жила как преданная жена и добрая мать, была великим аскетом. Известно, что Гандхари добровольно закрыла глаза, так как ее муж был слеп. Долг жены — во всем следовать за мужем. И Гандхари была настолько верна своему мужу, что подражала даже его врожденной слепоте. Таким образом, по своим поступкам она была великим аскетом. Кроме того, потрясение, которое она испытала, узнав о гибели всех своих ста сыновей и всех внуков, несомненно, было великим испытанием для женщины. Но она перенесла его стоически. Гандхари, хотя и была женщиной, по силе характера не уступала Бхишмадеве. Они оба выделяются даже среди персонажей «Махабхараты».