ВІРШ 47
Sloka 47
Текст
Verš
кр̣шн̣ам̇ тад-ґухйа-на̄мабгіх̣
татас те кр̣шн̣а-хр̣дайа̄х̣
сва̄ш́рама̄н прайайух̣ пунах̣
kṛṣṇaṁ tad-guhya-nāmabhiḥ
tatas te kṛṣṇa-hṛdayāḥ
svāśramān prayayuḥ punaḥ
Послівний переклад
Synonyma
тушт̣увух̣ — задоволені; мунайах̣ — великі мудреці на чолі з В’ясадевою; хр̣шт̣а̄х̣ — усі в радісному настрої; кр̣шн̣ам — Господа Крішну, Бога-Особу; тат — Його; ґухйа — потаємні; на̄мабгіх̣ — Його святим ім’ям тощо; татах̣ — по тому; те — вони; кр̣шн̣а-хр̣дайа̄х̣ — ті, хто завжди мають Господа Крішну в своєму серці; сва-а̄ш́рама̄н — до своїх самітницьких осель; прайайух̣ — повернулись; пунах̣ — знову.
tuṣṭuvuḥ — uspokojení; munayaḥ — velcí mudrci v čele s Vyāsadevem; hṛṣṭāḥ — všichni ve šťastném rozpoložení; kṛṣṇam — Pánu Kṛṣṇovi, Osobnosti Božství; tat — Jeho; guhya — důvěrný; nāmabhiḥ — Jeho svatým jménem atd.; tataḥ — poté; te — oni; kṛṣṇa-hṛdayāḥ — ti, kteří nosí Pána Kṛṣṇu vždy ve svém srdci; sva-āśramān — každý do své poustevny; prayayuḥ — vrátili se; punaḥ — opět.
Переклад
Překlad
Усі великі мудреці сокровенними ведичними гімнами віддали славу Господеві Шрі Крішні, що був присутній при події. По тому всі вони повернулись до своїх осель, завжди зберігаючи Його у серці.
Všichni velcí mudrci pak oslavovali Pána Śrī Kṛṣṇu, který tam byl přítomný, důvěrnými védskými hymny. Každý z nich se potom vrátil do své poustevny, s Pánem Kṛṣṇou stále ve svém srdci.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Віддані Господа — в Його серці, а Господь завжди в серцях відданих — такі любі стосунки єднають Господа та Його відданих. Завдяки своїй бездомісній любові та відданості Господу віддані повсякчас бачать Його в собі, і Господь теж, хоча Він не має нічого робити чи прагнути, безнастанно піклується про добро Своїх відданих. Звичайна істота ніколи не виходить з-під впливу законів матеріальної природи, що визначають діяльність істоти та її наслідки, але про Свого відданого весь час піклується Господь, скеровуючи його на істинну путь. Тобто віддані в прямій опіці Господа. І Господь Сам самохіть довіряється опіці Своїх відданих — і нікому іншому. Усі мудреці на чолі з В’ясадевою були віддані Господа, і тому після поховального обряду вони стали виспівувати ведичні гімни для того лише, щоб задовольнити Господа, що був там власною особою. Всі ведичні гімни рецитують, лише щоб задоволити Господа Крішну. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» (15.15). Єдина мета всіх Вед, Упанішад, «Веданти» та інших писань — знайти Його, а єдина мета всіх гімнів — Його прославити. Отже, мудреці зробили саме те, що відповідало даній цілі, а тоді, щасливі, повернулися до своїх осель.
Oddaní Pána jsou vždy v srdci Pána a Pán je vždy v srdcích oddaných. Takový je sladký vztah mezi Pánem a Jeho oddanými. Díky své ryzí lásce a oddanosti Pánu Ho oddaní vždy vidí v sobě a rovněž Pán, přestože nemusí nic dělat a nemá o co by usiloval, neustále dohlíží na dobro Svých oddaných. Životy obyčejných živých bytostí řídí přírodní zákony prostřednictvím akcí a reakcí, ale Své oddané Pán vždy starostlivě vede pravou cestou. Oddaní jsou tedy pod přímou ochranou a péčí Pána. A Pán se rovněž dobrovolně svěřuje péči pouze Svých oddaných. Všichni mudrci vedení Vyāsadevem byli oddaní Pána, a proto po pohřebním obřadu přednášeli védské hymny pro potěšení Pána, který tam byl Osobně přítomný. Všechny védské hymny se přednášejí pro potěšení Pána Kṛṣṇy. To potvrzuje Bhagavad-gītā (15.15). Všechny Vedy, Upaniṣady, Vedānta atd. hledají pouze Jeho a všechny hymny oslavují pouze Jeho. Mudrci tedy vykonali to, co přesně vyhovovalo dané situaci, a blaženě se rozešli do svých pousteven.