Skip to main content

ВІРШ 41

ТЕКСТ 41

Текст

Текст

муні-ґан̣а-нр̣па-варйа-сан̇куле ’нтах̣-
садасі йудгішт̣гіра-ра̄джасӯйа еша̄м
архан̣ам упапеда ікшан̣ійо
мама др̣ш́і-
ґочара еша а̄вір а̄тма̄
муни-ган̣а-нр̣па-варйа-сан̇куле ’нтах̣-
садаси йудхишт̣хира-ра̄джасӯйа эша̄м
архан̣ам упапеда ӣкшан̣ӣйо
мама др̣ш́и-гочара эша а̄вир а̄тма̄

Послівний переклад

Пословный перевод

муні-ґан̣а  —  великі мудреці; нр̣па-варйа  —  великі царі; сан̇куле   —   у великому зібранні; антах̣-садасі   —   раді; йудгішт̣гіра   —   імператора Юдгіштгіри ; ра̄джа - сӯйе   —   царському жертвопринесенні; еша̄м  —  усі найпіднесеніші особистості; архан̣ам  —  шанобливе поклоніння; упапеда  —  приймав; ікшан̣ійах̣  —  об’єкт уваги; мама  —  мій; др̣ш́і  —  зір; ґочарах̣  —   приступний; ешах̣ а̄віх̣  —  особисто присутній; а̄тма̄  —  душа.

муни-ган̣а — великие мудрецы; нр̣па-варйа — великие цари; сан̇куле — в собрании; антах̣-садаси — совет; йудхишт̣хира — императора Юдхиштхиры; ра̄джа-сӯйе — царское жертвоприношение; эша̄м — всех выдающихся людей; архан̣ам — поклонение; упапеда — получил; ӣкшан̣ӣйах̣ — объект внимания; мама — мое; др̣ш́и — зрение; гочарах̣ — в поле; эшах̣ а̄вих̣ — лично присутствует; а̄тма̄ — душа.

Переклад

Перевод

На Раджасуя - яґ’ї [ жертвопринесенні ] , що її виконував Махараджа Юдгіштгіра, зібрався весь цвіт правителів та вчених світу, і в цім великім зібранні Господа Крішну всі до одного вшановували як найпіднесенішу особистість, Бога-Особу. Я був присутній на тій події, і нині згадую про це, щоб зосередити свій розум на Господеві.

На раджасуя-ягье [жертвоприношении], которую устроил Махараджа Юдхиштхира, собрался весь цвет ученых и царей со всего мира. На этом великом собрании все поклонялись Господу Шри Кришне как высшей Личности Бога. Я присутствовал при этом и вспоминаю об этом событии, чтобы сосредоточить свой ум на Господе.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Перемігши у битві на Курукшетрі, Махараджа Юдгіштгіра, імператор всього світу, виконав жертвопринесення Раджасую. В ті часи було заведено, що імператор, сходячи на трон, щоб проголосити свою владу, посилав ходити по всьому світі коня. Так він кидав виклик усім іншим царям, і будь-який цар чи правитель мав волю прийняти цей виклик і без слів виявити свою згоду чи незгоду коритися владі імператора. Той, хто приймав виклик, мав битися з імператором і перемогою довести, що вищий проти нього. Переможений суперник мусив покласти життя, звільняючи трон іншому царю чи правителю. Отож, Махараджа Юдгіштгіра теж кинув усім виклик, пославши таких коней по всьому світі, і правителі та царі всіх країн визнали його владу і назвали імператором світу. Після цього всі правителі світу    —    ленники Махараджі Юдгіштгіри, були запрошені на велике жертвопринесення, Раджасую. Така церемонія вимагала витрат, як на сьогодні, у сотні мільйонів доларів, і була не під силу дрібному царькові. Нині, за доби Калі, таке жертвопринесення неможливе, бо воно коштує надто багато і виконати його в теперішніх умовах дуже важко. Крім того, неможливо знайти досвідчених жерців, які могли б взяти на себе обов’язки у відправі такої церемонії.

Победив в битве на Курукшетре, Махараджа Юдхиштхира, император всего мира, совершил жертвоприношение раджасую. В те времена император, взойдя на трон, заявляя о своем превосходстве, посылал коня бродить по всему миру. Тем самым он бросал вызов всем прочим царям, и любой правитель или царь мог свободно принять этот вызов и без слов выразить свое согласие или несогласие повиноваться верховной власти этого императора. Тот, кто принимал вызов, должен был сразиться с императором и в бою доказать свое превосходство. Побежденный противник должен был расстаться с жизнью, уступив свой трон другому царю или правителю. Итак, Махараджа Юдхиштхира тоже бросил всем вызов, отправив таких коней по всему миру, и все правители и цари мира признали его власть и назвали его императором мира. После этого все вассалы Махараджи Юдхиштхиры были приглашены на великое жертвоприношение, раджасую. Такие церемонии требовали миллионных затрат и были не по плечу мелкому царьку. Сейчас, в век Кали, такие церемонии невозможны, потому что они слишком дорогостоящи и провести их в нынешних условиях очень трудно. Кроме того, невозможно найти опытных жрецов, которые могли бы взять на себя обязанности по проведению этой церемонии.

Ось так, отримавши запрошення, всі царі та великі мудреці світу зібралися в столиці Махараджі Юдгіштгіри. Запрошені були і представники вчених кіл: великі філософи, знавці релігії, лікарі, науковці та видатні мудреці. Іншими словами, в тогочаснім суспільстві головували брахмани та кшатрії, і всіх їх запросили взяти участь у церемонії. Вайш’ї та шудри не відігравали значної ролі в суспільстві, і тому у вірші за них не згадано. З тих часів у суспільстві відбулися великі зміни, а через це мірило значущости людей залежно від фаху теж змінилося.

Итак, получив приглашение, все цари и великие мудрецы со всего света собрались в столице Махараджи Юдхиштхиры. Были приглашены и представители всех научных кругов: великие философы, знатоки религии, врачи, естествоиспытатели и великие мудрецы. Иначе говоря, общество в то время возглавляли брахманы и кшатрии, и все они были приглашены на это собрание. Вайшьи и шудры не играли в обществе заметной роли, поэтому в данном стихе они не упоминаются. С тех пор в обществе произошли большие перемены, и потому критерии значимости людей в зависимости от рода их деятельности в нем также изменились.

У цьому великому зібранні усі погляди притягував Господь Крішна. Кожен хотів бачити Його і смиренно віддати Йому шану. Згадуючи все це, Бгішмадева був щасливий, що Господь, якому він поклонявся, Бог-Особа, був нині присутній перед ним власною особою, такий, як Він є. Отже, медитувати на Верховного Господа означає медитувати на Його діяння, форму, ігри, ім’я та славу. Це набагато легше за уявну медитацію на безособистісний аспект Усевишнього. Із «Бгаґавад-ґіти» (12.5) зрозуміло, що медитувати на безособистісний аспект Усевишнього дуже складно. Це й не медитація фактично, а просто марна витрата часу, тому що бажані результати вона дає вкрай рідко. Віддані натомість медитують на істинну форму Господа і на Його розваги, а тому їм легко прийти до Нього. За це теж сказано в «Бгаґавад-ґіті» (12.9). Господь невідмінний від Своїх трансцендентних діянь. Крім того в цій шлоці вказано на те, що коли Господь Шрі Крішна власною особою перебував між людьми, Його, хоча могли й не визнавати за Верховного Бога-Особу, вважали за найвидатнішу особистість того часу, особливо під час битви на Курукшетрі. Поширене твердження, що по смерті великої людини їй починають поклонятися, як Богові, вводить людей в оману, бо людина не може стати Богом після смерти, і так само Бог-Особа не може бути людиною, навіть коли перебуває між людей. Обидві ці ідеї хибні. До Господа Крішни ідея антропоморфізму незастосовна.

На этом великом собрании взгляды всех были обращены на Господа Шри Кришну. Все хотели видеть Его и смиренно выразить Ему свое почтение. Вспоминая об этом, Бхишмадева радовался тому, что Господь, которому он поклонялся, Личность Бога, предстал перед ним в Своем истинном облике. Таким образом, медитировать на Верховного Господа — значит медитировать на Его деяния, форму, игры, имя и славу. Это легче, чем медитировать на безличный аспект Всевышнего. В «Бхагавад-гите» (12.5) ясно говорится, что медитировать на безличный аспект Всевышнего очень трудно. Практически, это даже не медитация, а бессмысленная трата времени, поскольку желаемый результат достигается крайне редко. Преданные же медитируют на истинную форму и игры Господа, поэтому им легко приблизиться к Нему. Об этом также говорится в «Бхагавад-гите» (12.9). Господь неотличен от Своих трансцендентных деяний. В этой шлоке указывается и на то, что, когда Господь Шри Кришна действительно находился в человеческом обществе, особенно во время сражения на Курукшетре, Его считали величайшей личностью того времени, хотя могли и не признавать в Нем Верховную Личность Бога. Распространенные утверждения о том, что после смерти великого человека ему начинают поклоняться как Богу, вводят людей в заблуждение, поскольку после смерти человек не может превратиться в Бога, так же как Личность Бога не может быть человеком, даже если Он находится среди нас. Обе идеи ошибочны. Идея антропоморфизма не имеет отношения к Господу Кришне.