ВІРШ 19
Text 19
Текст
Text
веда ґухйатамам̇ ш́івах̣
деваршір на̄радах̣ са̄кша̄д
бгаґава̄н капіло нр̣па
veda guhyatamaṁ śivaḥ
devarṣir nāradaḥ sākṣād
bhagavān kapilo nṛpa
Послівний переклад
Synonyms
асйа — Його; анубга̄вам — велич; бгаґава̄н — наймогутнішого; веда — знає; ґухйа-тамам — найпотаємніше знання; ш́івах̣ — Господь Ш і в а ; дева - р̣шіх̣ — великий мудрець між півбогами; на̄радах̣ — Нарада; са̄кша̄т — безпосередньо; бгаґава̄н — Бог-Особа; капілах̣ — Капіла; нр̣па — о царю.
Переклад
Translation
О царю, Господь Шіва, мудрець між півбогів Нарада і Капіла, втілення Бога, безпосередньо зв’язані з Ним, — всі володіють потаємним знанням про Його велич.
O King, Lord Śiva, Nārada the sage amongst the demigods, and Kapila, the incarnation of Godhead, all know very confidentially about His glories through direct contact.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Всі чисті віддані Господа є бгави, тобто ті, що осягнули велич Господа, занурившись у різного роду трансцендентне любовне служіння Йому. Є безліч поширень особистісної форми Господа, і відповідно є незліченні чисті віддані Господа, що обмінюються з Ним служінням у різних расах. Звичайно називають імена дванадцяти великих Його відданих: Брахма, Нарада, Шіва, Кумари, Капіла, Ману, Прахлада, Бгішма, Джанака, Шукадева Ґосвамі, Балі Махараджа та Ямараджа. Бгішмадева, попри те що й сам один з тих дванадцяти, кому відома слава Господа, наводить славні імена принаймні трьох із них. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура, один з найвизначніших ачарій сучасности, пояснює, що анубгаву, тобто славу Господа, відданий спочатку пізнає в екстазі, виявами якого є поява поту, дрожі, сліз, висипів на тілі «гусячої шкіри» тощо, і що глибше відданий усвідомлює Господа, то сильніше виявляються ці ознаки екстазу. Бгаву відчувала Яшода, коли зв’язувала Господа мотузкою, інший вияв бгави Арджуна, у відповідь на любов якого Господь став його колісничим. Велич Господа виявляється в тому, що Він кориться Своїм відданим, і це ще один з аспектів Його слави. Шукадева Ґосвамі та Кумари, хоча й перебували вже на трансцендентному рівні, привабились одним із відтінків бгави і стали чистими відданими Господа. Випробовування, які падають на Його відданих, є ще одним різновидом обміну трансцендентною бгавою між Господом та Його відданими. Господь каже: «Я ставлю Свого відданого у складні умови і таким чином він досягає ще більшої чистоти в обміні трансцендентною бгавою зі Мною». Щоб звільнитися від ілюзорних матеріальних стосунків, відданий обов’язково має пройти крізь матеріальні труднощі. Матеріальні стосунки засновані на обміні матеріальною втіхою, яка залежить головно від матеріальних можливостей. Тому, коли Господь забирає у відданого його матеріальні багатства, відданого неподільно приваблює трансцендентне любовне служіння Господеві. Так Господь витягає падшу душу з трясовини матеріального існування. Випробовування, що їх посилає Своєму відданому Господь, відмінні від нещасть, що виникають внаслідок гріховних дій. Ці вияви Господньої величі особливо добре знають великі махаджани — Брахма, Шіва, Нарада, Капіла, Кумари та Бгішма, як сказано вище, і їхньою ласкою ми теж можемо осягнути її.
Pure devotees of the Lord are all budhās, or persons who know the glories of the Lord in different transcendental loving services. As the Lord has innumerable expansions of His plenary form, there are innumerable pure devotees of the Lord, who are engaged in the exchange of service of different humors. Ordinarily there are twelve great devotees of the Lord, namely Brahmā, Nārada, Śiva, Kumāra, Kapila, Manu, Prahlāda, Bhīṣma, Janaka, Śukadeva Gosvāmī, Bali Mahārāja and Yamarāja. Bhīṣmadeva, although one of them, has mentioned only three important names of the twelve who know the glories of the Lord. Śrīla Viśvanātha Cakravartī Ṭhākura, one of the great ācāryas in the modern age, explains that anubhāva, or the glory of the Lord, is first appreciated by the devotee in ecstasy manifesting the symptoms of perspiring, trembling, weeping, bodily eruptions, etc., which are further enhanced by steady understanding of the glories of the Lord. Such different understandings of bhāvas are exchanged between Yaśodā and the Lord (binding the Lord by ropes) and in the chariot-driving by the Lord in the exchange of love with Arjuna. These glories of the Lord are exhibited in His being subordinated before His devotees, and that is another feature of the glories of the Lord. Śukadeva Gosvāmī and the Kumāras, although situated in the transcendental position, became converted by another feature of bhāva and turned into pure devotees of the Lord. Tribulations imposed upon the devotees by the Lord constitute another exchange of transcendental bhāva between the Lord and the devotees. The Lord says, “I put My devotee into difficulty, and thus the devotee becomes more purified in exchanging transcendental bhāva with Me.” Placing the devotee into material troubles means delivering him from the illusory material relations. The material relations are based on reciprocation of material enjoyment, which depends mainly on material resources. Therefore, when material resources are withdrawn by the Lord, the devotee is cent-percent attracted toward the transcendental loving service of the Lord. Thus the Lord snatches the fallen soul from the mire of material existence. Tribulations offered by the Lord to His devotee are different from the tribulations resulting from vicious action. All these glories of the Lord are especially known to the great mahājanas like Brahmā, Śiva, Nārada, Kapila, Kumāra and Bhīṣma, as mentioned above, and one is able to grasp it by their grace.