ВІРШ 52
Sloka 52
Текст
Verš
сурайа̄ ва̄ сура̄кр̣там
б
бгӯта-хатйа̄м̇ татгаіваіка̄м̇
на йаджн̃аір ма̄ршт̣ум архаті
surayā vā surākṛtam
bhūta-hatyāṁ tathaivaikāṁ
na yajñair mārṣṭum arhati
Послівний переклад
Synonyma
йатга̄ — так само як; пан̇кена — глиною; пан̇ка-амбгах̣ — воду, що змішана з глиною; сурайа̄ — вином; ва̄ — чи; сура̄кр̣там — забруднення від вина; бгӯта-хатйа̄м — вбивство тварин; татга̄ — так само; ева — безперечно; ека̄м — один; на — не ; йаджн̃аіх̣ — через визначені жертвопринесення ; ма̄ршт̣ум — протидіяти; архаті — не є рівноцінне.
yathā — stejně jako; paṅkena — blátem; paṅka-ambhaḥ — voda zkalená blátem; surayā — vínem; vā — ani; surākṛtam — nečistota vzniklá lehkým dotykem vína; bhūta-hatyām — zabíjení zvířat; tathā — tak; eva — jistě; ekām — jeden; na — nikdy; yajñaiḥ — předepsanými obětmi; mārṣṭum — odčinit; arhati — má smysl.
Переклад
Překlad
Неможливо очистити каламутну воду, фільтруючи її через глину, або вином відмити глек з-під вина. І так само неможливо відпокутувати смерть людей, приносячи в жертву тварин.
Stejně jako blátem zkalenou vodu nelze přecedit blátem a vínem znečištěnou nádobu nelze vyčistit vínem, tak ani zabití lidí nelze odčinit obětováním zvířat.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Певно, що ашвамедга-яґ’ї та ґо-яґ’ї, тобто жертвопринесення, в яких офірують коня чи бика, існують не на те, щоб забивати тварин. Господь Чайтан’я казав, що тварини, офіровані на вівтарі яґ’ї, омолоджувались і отримували нове життя. Такі жертвопринесення робили тільки щоб підтвердити чинність ведичних гімнів. Якщо ці гімни рецитовано, як належить, той, хто виконує жертвопринесення, звільняється від наслідків гріховних дій. Проте якщо жертвопринесення виконують не за приписами і під некомпетентним керівництвом, це буде просто забій тварин, і виконавець відповідає за це. У нинішню добу чвар та лицемірства виконувати яґ’ї як належить неможливо, тому що немає досвідчених брахман, які могли б їх відправляти. Отже, Махараджа Юдгіштгіра непрямо каже за жертвопринесення в добу Калі. У Калі-юґу рекомендоване тільки одне жертвопринесення — харі-нама-яґ’я, що її запровадив Господь Чайтан’я Махапрабгу. Це втім не слід розуміти так, що можна забивати тварин, а наслідки нейтралізувати за допомогою харі-нама-яґ’ї. Віддані Господа ніколи не вбивають тварин задля власної вигоди, а також (відповідно до наказу Господа Арджуні) вони ніколи не відмовляються виконувати обов’язки кшатрії. Отже, можна задовольнити всі вимоги разом, якщо упогодити свою діяльність з Господньою волею. А це можливо лише для відданих Господа.
Účelem obětí aśvamedha-yajña nebo gomedha-yajña, při nichž se obětoval kůň nebo býk, samozřejmě nebylo zvíře zabít. Pán Caitanya řekl, že obětováním na oltáři yajñi se těmto zvířatům vracelo mládí a dával nový život. Mělo to pouze dokázat účinnost védských hymnů. Správný přednes védských hymnů jistě vykonavatele ušetří hříšných reakcí, ale pokud tyto oběti proběhnou nepatřičným způsobem pod nekvalifikovaným vedením, na vykonavatele padá zodpovědnost za obětování zvířete. V tomto věku sváru a pokrytectví není možné vykonat oběti dokonale, neboť je nedostatek zkušených brāhmaṇů, kteří jsou toho schopní. Mahārāja Yudhiṣṭhira tedy naráží na vykonávání obětí ve věku Kali. Jediná oběť doporučovaná v Kali-yuze je hari-nāma-yajña, kterou zavedl Pán Śrī Caitanya Mahāprabhu. Je však nesmyslné zabíjet zvířata, a pak se to snažit odčinit vykonáváním hari-nāma-yajñi. Oddaní Pána nikdy nezabijí zvíře ve vlastním zájmu a zároveň (jak Pán nařídil Arjunovi) se nezdráhají plnit povinnosti kṣatriyů. Vše je tedy v pořádku, je-li to vykonáno v souladu s vůlí Pána. A to je možné pouze pro oddané.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до восьмої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Молитви цариці Кунті і порятунок Парікшіта».
Takto končí Bhaktivedantovy výklady k osmé kapitole prvního zpěvu Śrīmad-Bhāgavatamu nazvané “Modlitby královny Kuntī a zachránění Parīkṣita”.