ВІРШ 40
Sloka 40
Текст
Verš
супакваушадгі-вірудгах
ванадрі-надй-уданванто
хй едханте тава вікшітаіх
supakvauṣadhi-vīrudhaḥ
vanādri-nady-udanvanto
hy edhante tava vīkṣitaiḥ
Послівний переклад
Synonyma
іме — усі ці; джана-пада̄х̣ — великі й малі міста; свр̣ддга̄х̣ — процвітали; супаква — зрілі ; аушадгі — трави ; вірудгах̣ — рослини; вана — ліси; адрі — гори; наді — річки; уданвантах̣ — моря; хі — певно; едганте — зростаючи; тава — Тобою; вікшітаіх̣ — бачені.
Переклад
Překlad
Наші міста й села в усьому процвітають, бо зілля й збіжжя є доволі, дерева рясніють плодами, річки плинуть, в горах багаті розсипи мінералів, а в океанах — незліченні скарби, і все це завдяки Твоєму поглядові на них.
Všechna města a vesnice vzkvétají po všech stránkách, neboť je hojnost bylin a obilí, stromy jsou obalené ovocem, řeky plné vody, hory plné nerostů a oceány plné bohatství. To všechno jen proto, že se na ně díváš.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Процвітання людського суспільства залежить від дарів природи, а не від велетенських промислових підприємств. Промислові гіганти є виплодом безбожної цивілізації і спричинюються до того, що в людському житті безслідно зникають високі цілі та устремління. Що більше ми розвиваємо промисловість, яка породжує стільки турбот і висмоктує з людини її життєву силу, то більшають неспокій і незадоволення людських мас, тоді як лише незначна частина людей коштом інших може жити в розкошах. Природні дари, як то збіжжя, городина, садовина, річки, гори з коштовними каменями та мінералами, моря, в яких повно перлів — все це створене з наказу Всевишнього, і за Його волею матеріальна природа то щедро дарує їх, то припиняє їх постачати. За законами природи людина може користатися з цих божих дарів і з того жити задоволена й процвітати, але вона не повинна ставати просто споживачем, що прагне панувати над матеріальною природою. Намагаючись дедалі більше визискувати природу, аби догодити своїм забаганкам, ми чимдалі сильніше заплутуємось у наслідках наших споживацьких намагань. Якщо є доволі зерна, овочів, фруктів та зелені, навіщо утримувати бойні й забивати нещасних тварин? Людині немає ніякої потреби їх вбивати; щоб жити, їй вистачить зерна й овочів. Води річок зрошують і удобрюють землі, і ми отримуємо з полів навіть більше, ніж потребуємо; гори дають мінерали; океани — коштовні камені. Тож людське суспільство має доволі збіжжя, мінералів, самоцвітів, води, молока та всього іншого — навіщо тоді будувати жахливі промислові підприємства, приносячи в жертву працю нещасних людей? Всі природні дари з’являються лише з ласки Господа, і отже єдине, що потрібно, це коритися Його законам і через віддане служіння досягти досконалости людського життя. Те, що каже Кунтідеві, цілковито слушно. Вона хоче, щоб Бог дарував Пандавам Свою ласку — щоб усе природно процвітало під Його милостивим наглядом.
Blahobyt lidstva vzkvétá díky přírodním darům a ne díky obřím průmyslovým podnikům. Průmyslové giganty jsou výplody bezbožné civilizace a ničí ušlechtilé cíle lidského života. Čím více budeme rozvíjet tento komplikovaný průmysl ničící životní energii lidí, tím více budou prostí lidé neklidní a neuspokojení, třebaže několik bohatých bude moci žít marnotratně díky vykořisťování. Přírodní dary jako je obilí, zelenina, ovoce, řeky, hory s nerosty a drahokamy a moře plná perel jsou dary Nejvyššího, a podle Jeho přání je hmotná příroda buď plodí v hojnosti nebo je skrývá. Přirozeným zákonem je, že člověk může využít těchto božích darů přírody a spokojeně prosperovat, aniž by byl okouzlený vykořisťovatelským motivem, že bude vládnout hmotné přírodě. Čím více se snažíme využívat hmotnou přírodu pro své požitkářské rozmary, tím více se zaplétáme do reakcí za tyto vykořisťovatelské snahy. Máme-li dostatek obilí, ovoce, zeleniny a bylin, nač je nám třeba udržovat jatka a zabíjet nebohá zvířata? Má-li člověk dostatek obilí a zeleniny, není důvodu, aby zabíjel zvířata. Tokem řek se zúrodňují pole, a ta dávají více než potřebujeme. Hory dávají nerosty a oceány perly. Má-li lidská civilizace dostatek obilí, nerostů, drahokamů, vody, mléka atd., nač by měla za cenu práce některých nešťastníků vytvářet tak strašné průmyslové podniky? Všechny tyto přírodní dary ale závisejí na milosti Pána. Je tedy třeba, abychom se řídili zákony Pána a dosáhli dokonalosti lidského života oddanou službou. Kuntīdevī to v tomto verši velice jasně naznačuje. Přeje si, aby jim Bůh udělil Svoji milost a aby tak království dále přirozeně vzkvétalo.