Skip to main content

ВІРШ 34

Text 34

Текст

Text

ш́ібіра̄йа нінішантам̇
раджджва̄ баддгва̄ ріпум̇ бала̄т
пра̄ха̄рджунам̇ пракупіто
бга
ґава̄н амбуджекшан̣ах̣
śibirāya ninīṣantaṁ
rajjvā baddhvā ripuṁ balāt
prāhārjunaṁ prakupito
bhagavān ambujekṣaṇaḥ

Послівний переклад

Synonyms

ш́ібіра̄йа  —  дорогою до військового табору; нінішантам  —   везучи його; раджджва̄  —  мотузками; баддгва̄  —  зв’язаного; ріпум — ворога; бала̄т — силою; пра̄ха— сказав; арджунам—   Арджуні; пракупітах̣  —  розгніваному; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; амбуджа-ікшан̣ах̣  —  що Він дивиться очима як лотоси.

śibirāya — on the way to the military camp; ninīṣantam — while bringing him; rajjvā — by the ropes; baddhvā — bound up; ripum — the enemy; balāt — by force; prāha — said; arjunam — unto Arjuna; prakupitaḥ — in an angry mood; bhagavān — the Personality of Godhead; ambuja-īkṣaṇaḥ — who looks with His lotus eyes.

Переклад

Translation

Зв’язавши Ашваттгаму, Арджуна зібрався вести його до військового табору. Тоді Бог-Особа Шрі Крішна заговорив до розгніваного Арджуни, дивлячись на нього Своїми лотосовими очима.

After binding Aśvatthāmā, Arjuna wanted to take him to the military camp. The Personality of Godhead Śrī Kṛṣṇa, looking on with His lotus eyes, spoke to Arjuna in an angry mood.

Коментар

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Як описує вірш, і Арджуна, і Господь Шрі Крішна    —    обидва були розгнівані, але Арджунині очі нагадували дві червоні мідні кулі, а очі Господа    —    лотоси. Це означає, що Господь і Арджуна гніваються зовсім по-різному. Господь    —    це Трансцендентність, а тому Він абсолютний у будь-якому стані. Господній гнів не подібний до гніву зумовленої істоти, зв’язаної ґунами, чи якостями, матеріальної природи. Він абсолютний, і тому між Його гнівом та задоволенням різниці немає. Його гнів не належить до проявів трьох ґун матеріальної природи. Він є просто вияв Його прихильности до Свого відданого й турботи про його добро    —     така трансцендентна природа Господа. А тому навіть гнів Його    —    це благословіння для того, на кого Він гнівається. Він лишається незмінний за всіх обставин.

Both Arjuna and Lord Śrī Kṛṣṇa are described here in an angry mood, but Arjuna’s eyes were like balls of red copper whereas the eyes of the Lord were like lotuses. This means that the angry mood of Arjuna and that of the Lord are not on the same level. The Lord is Transcendence, and thus He is absolute in any stage. His anger is not like the anger of a conditioned living being within the modes of qualitative material nature. Because He is absolute, both His anger and pleasure are the same. His anger is not exhibited in the three modes of material nature. It is only a sign of His bent of mind towards the cause of His devotee because that is His transcendental nature. Therefore, even if He is angry, the object of anger is blessed. He is unchanged in all circumstances.