ВІРШ 21

Sloka 21

Текст

Verš

ханта̄смін̃ джанмані бгава̄н
ма̄ ма̄м̇ драшт̣ум іха̄рхаті
авіпаква-каша̄йа̄н̣а̄м̇
дурдарш́о ’хам̇ куйоґіна̄м

hantāsmiñ janmani bhavān
mā māṁ draṣṭum ihārhati
avipakva-kaṣāyāṇāṁ
durdarśo ’haṁ kuyoginām

Послівний переклад

Synonyma

ханта — Нарадо; асмін — у цьому; джанмані — терміні життя; бгава̄н — ти; ма̄ — не; ма̄м — Мене; драшт̣ум — бачити; іха — тут; архаті — заслуговуєш; авіпаква — незрілий; каша̄йа̄н̣а̄м — матеріальний бруд; дурдарш́ах̣ — якого важко побачити; ахам — я; куйоґіна̄м — недовершеному в служінні.

hanta — ó Nārado; asmin — toto; janmani — délka života; bhavān — ty; mā — ne; mām — Mne; draṣṭum — vidět; iha — zde; arhati — zasluhuješ; avipakva — nezralý; kaṣāyāṇām — hmotná špína; durdarśaḥ — obtížně viditelný; aham — Já; kuyoginām — neúplný ve službě.

Переклад

Překlad

Нарадо [мовив Господь], на жаль, за цього життя ти більше не побачиш Мене. Тим, хто в своєму служінні недосконалі і ще не вповні звільнились від матеріальних вад, не дано бачити Мене.

Ó Nārado (pravil Pán), lituji, ale v tomto životě Mne už víckrát neuvidíš. Ti, kteří ještě nedovršili svoji službu a kteří nejsou zcela zbaveni veškeré hmotné nákazy, Mne stěží mohou vidět.

Коментар

Význam

ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґавад-ґіта» описує Бога-Особу як найчистішого, як Верховного й Абсолютну Істину. В Його особі не знайти й найлегшої тіні матеріального, а отже той, в кому є хоча б слід матеріальної прив’язаности, наблизитись до Нього не годний. Віддане служіння починається тоді, коли людина звільнилася принаймні від двох з ґун матеріальної природи: страсти й невігластва. Виявляється це в тому, що істота стає вільна од ками (хіті) й лобги (жадібности). Інакше кажучи, треба бути вільному від бажань задовольняти чуття й від ненаситности в чуттєвих втіхах. Ґуна, чи якість природи, якій притаманна рівновага і чуття міри, — це добро. Однак цілковито очиститися від будь-якого сліду матерії означає звільнитися також і від ґуни добра. Вважають, що той, хто усамітнюється в лісі, прагнучи побачити Бога, діє в ґуні добра. Проте піти в ліс, щоб досягти духовної досконалости, ще не запорука того, що людина на власні очі бачитиме Господа. Лише цілковито позбувшись будь-яких матеріальних прив’язаностей і втвердившись на трансцендентному рівні, відданий зможе зав’язати стосунки з Богом-Особою. Найліпший шлях до цього — жити в місці, де поклоняються трансцендентній формі Господа. Храм Господа — трансцендентне місце, тоді як ліс є добре місце для життя з матеріального погляду. Відданому-початківцю завжди радять за ліпше поклонятися Божеству Господа в храмі (виконувати арчану), аніж іти шукати Господа у ліс. Віддане служіння розпочинається з процесу арчани, і це ліпше, ніж усамітнюватися в лісі. За свого теперішнього життя, вже вільний од будь-яких матеріальних прагнень, Шрі Нарада Муні не йде до лісу — сама його присутність перетворює будь-яке місце на Вайкунтгу. Він мандрує з одної планети на іншу, перетворюючи людей, богів, кіннар, ґандгарв, ріші, муні та всіх інших на відданих Господа. Завдяки цьому такі віддані, як Прахлада Махараджа, Дгрува Махараджа та багато інших, почали на трансцендентному рівні служити Господеві. Отже, чистий відданий Господа, йдучи стопами Його великих відданих, як-от Нарада та Прахлада, присвячує себе на безперервний кіртан — уславлення Господа. Така проповідницька діяльність трансцендентна щодо всіх матеріальних характеристик.

V Bhagavad-gītě je Kṛṣṇa, Osobnost Božství, popsán jako nejčistší, Nejvyšší a Absolutní Pravda. Na Jeho osobě není ani stopy po něčem hmotném, což znamená, že ten, kdo má sebemenší náznak hmotného cítění, se k Němu nemůže přiblížit. Oddaná služba začíná tam, kde končí vliv alespoň dvou kvalit hmotné přírody — vášně a nevědomosti. Nepřítomnost těchto dvou kvalit se projevuje tím, že člověk nemá chtíč (kāma) a není chamtivý (lobha). To znamená, že musí být oproštěn od tužeb po smyslovém požitku a od lakomého hromadění smyslových požitků. Poslední zbývající kvalitou přírody je dobro. A úplné oproštění od všech hmotných vlivů znamená zbavit se i vlivu kvality dobra. Vyhledávat setkání s Bohem na osamělém místě v lese se pokládá za známku kvality dobra. Můžeme jít do lesa za účelem dosažení duchovní dokonalosti, ale to neznamená, že tam uvidíme Boha Osobně. Je nutné, abychom se zcela oprostili od vší hmotné připoutanosti a abychom byli na úrovni transcendence, která jako jediná dává oddanému možnost dostat se do osobního styku s Osobností Božství. Nejúčinnějším způsobem je žít na místě, kde se uctívá transcendentální podoba Pána. Chrám Pána je transcendentální místo, zatímco les je pouze hmotně dobrým místem. Začínající oddaný by měl v každém případě raději uctívat Božstvo Pána (arcanā), nežli jít hledat Pána do lesa. Oddaná služba začíná metodou arcanā, která je lepší než žití v lese. Ve svém současném životě Śrī Nārada Muni, který je již zcela zbaven všech hmotných žádostí, nechodí do lesů, třebaže je schopen svou přítomností změnit jakékoliv místo na Vaikuṇṭhu. Putuje z jedné planety na druhou, aby obrátil nejen lidi, ale i bohy, Kinnary, Gandharvy, ṛṣie, munie a všechny ostatní k oddanosti Pánu. Zaměstnal v transcendentální službě Pánu řadu oddaných jako Prahlāda Mahārāje, Dhruvu Mahārāje a mnoho jiných. Čistý oddaný Pána proto jde ve šlépějích velkých oddaných jako jsou Nārada a Prahlāda a zasvěcuje všechen svůj čas oslavování Pána kīrtanem. Tato kazatelská metoda transcenduje všechny hmotné kvality.