Skip to main content

ГЛАВА П’ЯТА

ГЛАВА ПЯТАЯ

Нарада повчає В’ясадеву про «Шрімад-Бгаґаватам»

Нарада дает Вьясадеве наставления по «Шримад-Бхагаватам»

ВІРШ 1:
Сута Ґосвамі сказав: Отак мудрець серед богів [Нарада], зручно всівшись, з усмішкою на обличчі звернувся до ріші між брахманами [Ведав’яси].
ТЕКСТ 1:
Сута Госвами сказал: Удобно расположившись и не скрывая улыбки, мудрец среди богов [Нарада] обратился к риши среди брахманов [Ведавьясе].
ВІРШ 2:
Звертаючись до В’ясадеви, сина Парашари, Нарада спитав: Чи дістав ти задоволення, ототожнюючи себе з тілом та розумом як об’єктами самопізнання?
ТЕКСТ 2:
Обращаясь к Вьясадеве, сыну Парашары, Нарада спросил: Удовлетворен ли ты, отождествляя себя с телом и умом как с объектами самоосознания?
ВІРШ 3:
Твій пошук охоплював усе і ти досконало завершив свої розвідки. Немає сумніву, «Махабгарата», яку ти склав,    —     величний, прекрасний твір, справжня скарбниця ведичних знань, що подані у взаємозв’язку і докладно роз’яснені.
ТЕКСТ 3:
Ты исследовал все, и познания твои совершенны. Нет сомнений в том, что ты создал великое и замечательное произведение — «Махабхарату», в которой детально объяснены различные ведические процедуры.
ВІРШ 4:
Ти докладно описав те, що стосується безособистісного Брахмана, і подав знання, яке постає з його усвідомлення. Чому ж, незважаючи на все це, мій любий пане, ти сумуєш і гадаєш, що не завершив свої труди?
ТЕКСТ 4:
Ты подробно описал безличный Брахман и все вытекающее из этого знание. Почему же, дорогой прабху, несмотря на это, ты так сокрушаешься, считая, что не завершил своего дела?
ВІРШ 5:
Шрі В’ясадева сказав: Все, що ти сказав про мене, цілком справедливе. Але я, попри все, не знаю спокою. Тому прохаю, з’ясуй мені корінну причину моєї невдоволености, адже ти, нащадок самородженого [Брахми, що не мав земних батька й матері], посідаєш безмежне знання.
ТЕКСТ 5:
Шри Вьясадева сказал: Все, что ты сказал обо мне, соответствует истине, но, несмотря на все это, я неспокоен. Поэтому я прошу тебя объяснить мне основную причину моей неудовлетворенности, ведь твои знания безграничны, ибо ты являешься потомком саморожденного [Брахмы, не имеющего мирских отца и матери].
ВІРШ 6:
Мій пане! Тобі відкриті всі тайни, які тільки існують, бо ти поклоняєшся тому, хто створює і знищує матеріальний світ і хто підтримує світ духовний,    —    відначальному Богові-Особі, що трансцендентний до трьох якостей матеріальної природи.
ТЕКСТ 6:
Мой господин! Тебе открыты все тайны, ибо ты поклоняешься создателю и разрушителю материального мира, хранителю духовного мира — изначальной Личности Бога, трансцендентной к трем гунам материальной природы.
ВІРШ 7:
О праведний, ти, наче сонце, подорожуєш трьома світами, і, наче повітря, що проникає в усе, можеш увійти в глибини серця кожного. В цьому ти достоту як всепронизуюча Наддуша. Будь ласка, вкажи мені недоробок, якого я припустився, хоча, цілковито зосереджений на трансцендентному, додержував усіх приписів та обітниць.
ТЕКСТ 7:
О добродетельный, подобно солнцу ты можешь странствовать всюду по трем мирам и подобно воздуху — проникать в сердце каждого. В этом ты практически равен всепроникающей Сверхдуше. Поэтому, прошу тебя, открой мне, чего мне недостает, несмотря на то что, следуя всем предписаниям и выполняя все обеты, я полностью погружен в трансцендентное.
ВІРШ 8:
Шрі Нарада сказав: Ти майже нічого не зробив, щоб поширити піднесену і найчистішу славу Бога-Особи. Але філософія, яка не тішить трансцендентних чуттів Господа, нічого не варта.
ТЕКСТ 8:
Шри Нарада сказал: Ты фактически не воспел возвышенную и безупречную славу Личности Бога. Философия, не доставляющая удовлетворения трансцендентным чувствам Господа, считается бесполезной.
ВІРШ 9:
Ти, великий мудрецю, дуже розлого описав чотири основи діяльности, починаючи з релігійних обрядів, проте не змалював величі Верховної Особи, Ва̄судеви.
ТЕКСТ 9:
О великий мудрец, хотя ты очень подробно описал четыре принципа, начиная с религиозных обрядов, ты не описал величия Верховной Личности, Ва̄судевы.
ВІРШ 10:
Твори, які не змальовують діянь Господа    —    а тільки Він на силі очистити цілий всесвіт    —    на думку святих людей не відрізняються від місця, куди злітаються круки. Ті, хто сягнув цілковитої досконалости, живуть у трансцендентній обителі і тому ніколи не шукають насолоди в такому місці.
ТЕКСТ 10:
Слова, не описывающие величие Господа, который один способен освятить атмосферу целой вселенной, по мнению святых людей, подобны месту паломничества ворон. Совершенные личности не находят в них никакого удовольствия, ибо всегда пребывают в трансцендентном царстве.
ВІРШ 11:
Не такі є писання, що у різні способи описують трансцендентну велич імені, слави, форм, розваг тощо безмежного Верховного Господа. Ці твори складені з трансцендентних слів і призначені зробити переворот у безбожному житті заблукалої цивілізації. Навіть якщо такі трансцендентні писання недосконалі за формою, чисті і щиросерді люди визнають їх, слухають і рецитують.
ТЕКСТ 11:
Но сочинение, состоящее из описаний трансцендентного величия имени, славы, форм, игр безграничного Верховного Господа, резко отличается от них. Оно составлено из трансцендентных слов, назначение которых — совершить переворот в неправедной жизни сбившейся с пути цивилизации. Такие трансцендентные произведения, даже если они несовершенны по форме, слушают, поют и принимают чистые люди, которые безукоризненно честны.
ВІРШ 12:
Знання, яке дає самоусвідомлення, навіть якщо воно цілковито вільне від матерії, не вабить, якщо в ньому немає поняття про Нехибимого [Бога]. Дарма й згадувати за діяльність задля плодів, що, коли не використовувана на віддане служіння Господеві, від самого початку приносить страждання і є минуща з природи.
ТЕКСТ 12:
Учение о самоосознании, в котором нет понятия о Непогрешимом [Боге], непривлекательно, даже если в нем нет и тени материального. Какой же тогда прок в кармической деятельности — по природе преходящей и болезненной от начала до конца — если она не используется в преданном служении Господу?
ВІРШ 13:
О В’ясадево! Твоє бачення цілковито довершене, слава твоя бездоганна. Ти твердий в обітницях і не хибиш проти правди. А тому ти можеш у стані трансу думати про Господні ігри, щоб дати людству цілковиту свободу від матеріального рабства.
ТЕКСТ 13:
О Вьясадева, твое видение совершенно, твоя добрая слава безупречна, ты тверд в своих обетах и правдив. Поэтому ты способен в трансе размышлять об играх Господа ради освобождения обычных людей из материального рабства.
ВІРШ 14:
Якщо ти бажаєш описати щось, в чому не видно зв’язку з Господом, це просто стане основою нових різноманітних форм, імен та наслідків і збуджуватиме розум, як вітер розгойдує безпритульного човна.
ТЕКСТ 14:
Все, что ты желаешь описать по видимости отделенным от Господа, различными формами, именами и следствиями просто возбуждает ум, подобно тому, как ветер раскачивает лодку, не имеющую пристанища.
ВІРШ 15:
Люди з самої своєї природи схильні насолоджуватися, а ти ще й заохотив їх до цього в ім’я релігії. Це воїстину варто осуду і вкрай нерозважливо. Керуючись твоїми настановами, вони називатимуть таку діяльність релігією, а за заборони навряд чи й пам’ятатимуть.
ТЕКСТ 15:
В людях от природы заложена склонность к наслаждениям, а ты поощрял в них эту склонность под прикрытием религии. Это предосудительно и неблагоразумно. Руководствуясь твоими наставлениями, они будут заниматься этим, прикрываясь религией, и очень скоро забудут обо всех запретах.
ВІРШ 16:
Верховний Господь безмежний. Зрозуміти Його і пізнати духовні цінності гідний тільки справжній мудрець, котрий не дбає за власне матеріальне щастя. Тому, о достойний, ти повинен показати людям, які, прив’язані до матеріального, перебувають в гіршому становищі, способи трансцендентного усвідомлення, описавши трансцендентні діяння Верховного Господа.
ТЕКСТ 16:
Верховный Господь безграничен. Только искушенный человек, оставивший деятельность, направленную на достижение материального счастья, достоин того, чтобы постичь науку о духовных ценностях. Поэтому, о добродетельный, ты должен описать трансцендентные деяния Верховного Господа, указав тем самым пути трансцендентного осознания людям, которые из-за своих материальных привязанностей находятся в худшем положении.
ВІРШ 17:
Той, хто, покинувши матеріальну діяльність, взявся віддано служити Господу, може впасти, поки не досяг зрілости, однак немає небезпеки, що він не прийде успіху. Невідданий натомість, хай навіть повністю заглиблений у свої фахові обов’язки, не досягає нічого.
ТЕКСТ 17:
Человек, оставивший материальные занятия ради преданного служения Господу, но не достигший зрелости, иногда может пасть, однако даже в этой неудаче для него нет ничего плохого. С другой стороны, человек, не занимающийся преданным служением, даже если он выполняет все предписанные ему обязанности, ничего не достигает.
ВІРШ 18:
Справді розумні і схильні до філософії люди мають докладати зусиль на досягнення лише тієї цілі, якої не здобути, навіть пройшовши від найвищої планети [Брахмалоки] аж до найнижчої [Патали]. Що ж до щастя, яке постає з чуттєвої насолоди, воно з часом приходить само собою, так само як з часом приходять нещастя, хоча й непрохані.
ТЕКСТ 18:
Истинно разумные и склонные к философии люди должны стремиться только к достижению той цели, которой нельзя достичь в этой вселенной, даже если обойти всю ее — от высшей планеты [Брахмалоки] до низшей [Паталы]. Что же касается счастья, которое приносят чувственные наслаждения, то в положенный срок оно само приходит к нам так же, как в положенный срок к нам вопреки нашей воле приходят непрошенные страдания.
ВІРШ 19:
Любий В’ясо, навіть якщо відданий Господа Крішни інколи падає, він певно ніколи не повертається до життя, яке ведуть у матеріальному світі інші [ті, хто діє заради насолоди плодами абощо], бо той, хто раз звідав нектару лотосових стіп Господа, весь час мимоволі повертається до згадки за цей екстаз.
ТЕКСТ 19:
Мой дорогой Вьяса, даже если преданный Господа Кришны порой падает, он, безусловно, не живет в материальном мире, как другие люди [занятые кармической деятельностью и т. д.], потому что человек, однажды ощутивший сладость лотосных стоп Господа, не может заниматься ничем другим, кроме как вновь и вновь вспоминать это экстатическое ощущение.
ВІРШ 20:
Верховний Господь, Бог-Особа, Сам є цей космос, і водночас Він поза космосом. Це з Нього єдиного космічне проявлення виходить, на Ньому спочиває і по загладі входить назад у Нього. Ти добре знаєш усе це, я ж просто стисло виклав це знання.
ТЕКСТ 20:
Верховный Господь, Личность Бога, Сам есть этот космос, и все же Он — в стороне от него. Это космическое проявление исходит из Господа, на Нем оно покоится и в Него погружается после уничтожения. Тебе известно об этом все, я же лишь вкратце изложил это.
ВІРШ 21:
О достойний, твоє бачення досконале. Тобі під силу осягнути Наддушу, Бога-Особу, адже ти є повна частка Господа. Нерожденний, ти з’явився на Землі задля добра всіх людей. То зроби ласку, дай якнайяскравіший опис трансцендентних ігор Верховного Бога-Особи Шрі Крішни.
ТЕКСТ 21:
О добродетельный, ты обладаешь совершенным видением. Ты способен познать Сверхдушу, Личность Бога, ибо являешься полной частью Господа. Хотя ты нерожденный, ты появился на Земле на благо всех людей. Поэтому опиши как можно ярче трансцендентные игры Верховной Личности Бога Шри Кришны.
ВІРШ 22:
Однозначний висновок вчених кіл такий: бездоганна мета розвитку знання, що складається з аскез, вивчення Вед, жертвопринесень, співу гімнів та доброчинности,    —    це трансцендентні описи Господа, що Його оспівують найвишуканішими віршами.
ТЕКСТ 22:
Ученые круги пришли к определенному выводу, что безупречная цель процесса познания, состоящего из аскетизма, изучения Вед, принесения жертвоприношений, пения гимнов и благотворительности, находит свое высшее выражение в трансцендентных описаниях Господа, воспетого в возвышенных стихах.
ВІРШ 23:
О Муні, минулої епохи я народився сином однієї служанки, вона слугувала брахманам, послідовникам засад веданти. Вони зупинились у нашому домі на чотири місяці дощового сезону, і я мав змогу слугувати їм.
ТЕКСТ 23:
О Муни, в минувшей эпохе я родился сыном одной служанки, прислуживавшей брахманам, последователям принципов веданты. Пока они в течение четырех месяцев сезона дождей жили вместе, я прислуживал им.
ВІРШ 24:
Ці послідовники веданти, хоча й безсторонні з природи, благословили мене своєю безпричинною милістю. Я ж вмів владати собою і, дарма що був мале хлоп’я, не чув ніякої прив’язаности до дитячих забав. До того ж я був чемний і не говорив зайвого.
ТЕКСТ 24:
Хотя эти последователи веданты по своей природе были беспристрастны, они благословили меня своей беспричинной милостью. Я же умел владеть собой и не имел привязанности к играм, хотя и был еще ребенком. К тому же я был послушен и не говорил больше, чем надо.
ВІРШ 25:
Тільки раз з їхнього дозволу я скуштував залишки їхньої їжі, і це звільнило мене від усіх гріхів. Завдяки тому моє серце очистилось, і мене стала приваблювати сама природа трансценденталістів.
ТЕКСТ 25:
Лишь однажды с их дозволения я принял остатки их пищи, и это сразу избавило меня от всех грехов. Благодаря этому мое сердце очистилось, и с тех пор сама природа трансценденталистов стала привлекательна для меня.
ВІРШ 26:
О В’ясадево, ласкою цих великих ведантистів я мав їхнє товариство і міг слухати, як вони описують привабливі дії Господа Крішни . Я слухав їх з пильною увагою і дедалі сильніше починав відчувати смак до слухання про Бога-Особу.
ТЕКСТ 26:
О Вьясадева, по милости этих великих ведантистов, общаясь с ними, я мог слышать их рассказы о привлекательных деяниях Господа Кришны. Я внимательно слушал их, и с каждым разом мое желание слушать повествования о Личности Бога все возрастало.
ВІРШ 27:
О великий мудрецю, коли в мені пробудився той смак, я став слухати про Господа з неослабною увагою. І чим далі посилювався мій потяг слухати, тим глибше я усвідомлював, що тільки через власне невігластво ототожнював себе з грубою та тонкою оболонками,    —    адже і Господь, і я трансцендентні.
ТЕКСТ 27:
О великий мудрец, как только я почувствовал это влечение к Личности Бога, я стал слушать повествования о Господе с неослабным вниманием. И по мере того как мое влечение усиливалось, я начал осознавать, что только по невежеству отождествлял себя с грубой и тонкой оболочками, ибо и Господь, и я трансцендентны.
ВІРШ 28:
Отак впродовж двох пір року    —    дощового сезону та осені    —    мені пощастило слухати цих мудреців, великі душі, що безнастанно оспівували бездоганну славу Господа Харі. І коли в мені почало бити джерело відданого служіння, покриття ґун страсти і невігластва спали з мене.
ТЕКСТ 28:
На протяжении двух времен года — сезона дождей и осени — я имел возможность внимать этим великим душам, мудрецам, постоянно воспевавшим чистейшую славу Господа Хари. И когда во мне забил ключ преданного служения, оболочки гун страсти и невежества спали с меня.
ВІРШ 29:
Я дуже прив’язався до мудреців. Я держав себе смиренно, і служіння їм знищило всі мої гріхи. В моєму серці поселилась тверда віра в них. Приборкавши власні чуття, я тілом і розумом неухильно виконував їхні настанови.
ТЕКСТ 29:
Я был очень привязан к этим мудрецам. Я вел себя смиренно, и служение им уничтожило все мои грехи. В глубине сердца я непоколебимо верил в них. Обуздав чувства, я телом и умом строго следовал их указаниям.
ВІРШ 30:
Перед тим, як піти, ті бгакті-веданти, надзвичайно ласкаві до нещасних душ, повідали мені найсокровенніше знання, якого вчить Сам Бог-Особа.
ТЕКСТ 30:
Перед уходом эти бхакти-веданты, милосердные к бедным душам, поведали мне самое сокровенное знание, которому учит Сама Личность Бога.
ВІРШ 31:
Через це сокровенне знання я осягнув, як діє енерґія Господа Шрі Крішни, творця, опори та руйнівника всього сущого. Той, хто зрозумів це, дістає змогу повернутися до Нього й навіч Його побачити.
ТЕКСТ 31:
С помощью этого сокровенного знания мне стало ясно, как действует энергия Господа Шри Кришны — создателя, хранителя и разрушителя всего сущего. Познав это, человек может вернуться к Нему и лично увидеться с Ним.
ВІРШ 32:
О брахмано В’ясадево, вчені мужі прийшли висновку: найліпший засіб, щоб зцілитись від усіх тривог та бід,    —    це присвятити всю свою діяльність на служіння Верховному Господеві, Богові-Особі [Шрі Крішні].
ТЕКСТ 32:
О брахман Вьясадева, ученые люди пришли к заключению, что самое лучшее средство, излечивающее от всех тревог и страданий, — посвятить всю свою деятельность служению Верховному Господу, Личности Бога [Шри Кришне].
ВІРШ 33:
О добра душе, чи не виліковує від хвороби те саме, що хворобу спричинило, якщо застосувати це як ліки?
ТЕКСТ 33:
О добрая душа, разве не излечивает от болезни то, что является ее причиной, если применять это как лекарство?
ВІРШ 34:
Так, коли всю свою діяльність людина присвячує на служіння Господеві, ті самі дії, які колись були причиною тривалого рабства, тепер стають сокирою, що стинає дерево діяльности.
ТЕКСТ 34:
Таким образом, когда человек посвящает всю свою деятельность служению Господу, та же самая деятельность, которая прежде служила причиной его вечного рабства, срубает древо деятельности.
ВІРШ 35:
Усяку діяльність у цьому житті, яку виконують, щоб здійснити місію Господа, називають бгакті-йоґа, або трансцендентне любовне служіння Господеві, а те, що зветься знанням, стає супутнім чинником.
ТЕКСТ 35:
Любая деятельность, которой человек занимается в этой жизни, направленная на выполнение миссии Господа, называется бхакти- йогой, или трансцендентным любовным служением Господу, а то, что зовется знанием, становится сопутствующим фактором.
ВІРШ 36:
Людина, що виконує свої обов’язки за вказівками Шрі Крішни, Верховного Бога-Особи, повсякчас пам’ятає Його, Його імена та якості.
ТЕКСТ 36:
Исполняя обязанности в соответствии с указаниями Шри Кришны, Верховной Личности Бога, человек постоянно помнит о Нем, Его именах и Его качествах.
ВІРШ 37:
Піднесімо ж усі разом хвалу Ва̄судеві та Його повним поширенням    —    Прад’юмні, Аніруддзі та Санкаршані.
ТЕКСТ 37:
Так воспоем же славу Ва̄судеве и Его полным экспансиям — Прадьюмне, Анируддхе и Санкаршане.
ВІРШ 38:
Отже, поправді зрячим є той, хто поклоняється представленому як трансцендентний звук Верховному Богові-Особі, Вішну, що не має матеріальної форми.
ТЕКСТ 38:
Таким образом, воистину видит тот, кто поклоняется трансцендентному звуковому образу Верховной Личности Бога, Вишну, не имеющему материальной формы.
ВІРШ 39:
О брахмано, так Верховний Господь Крішна дарував мені насамперед трансцендентне знання про Господа, яке викладають найпотаємніші частини Вед, тоді духовні щедроти і накінець    —    любовне служіння Йому у близьких стосунках.
ТЕКСТ 39:
О брахман, так Верховный Господь Кришна одарил меня сначала трансцендентным знанием о Господе, которое содержится в сокровенных разделах Вед, затем духовным богатством и наконец интимным любовным служением Ему.
ВІРШ 40:
Тож ласкаво опиши діяння всемогутнього Господа, про які ти дізнався, глибоко вивчивши Веди, бо то водночас задовольнить прагнення великих вчених мужів і погамує страждання людського загалу, що безнастанно зазнає мук матеріальних злигоднів. Іншого шляху позбутися цих нещасть немає.
ТЕКСТ 40:
Поэтому соблаговоли описать деяния Всемогущего Господа, о которых ты узнал благодаря всестороннему изучению Вед, ибо это удовлетворит желание великих ученых мужей и в то же время облегчит мучения большинства простых людей, вечно страдающих от материальных несчастий. Поистине, нет другого пути избавления от этих страданий.