Skip to main content

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

З’явлення Шрі Наради

Текст

вйа̄са ува̄ча
іті брува̄н̣ам̇ сам̇стӯйа
муніна̄м̇ дір
ґга-сатрін̣а̄м
вр̣ддгах̣ кула-патіх̣ сӯтам̇
бахвр̣чах̣ ш́аунако ’бравіт

Послівний переклад

вйа̄сах̣  —  В’ясадева; ува̄ча  —  сказав; іті  —  так; брува̄н̣ам  —   що говорив; сам̇стӯйа  —  вітаючи; муніна̄м  —  великих мудреців; дірґга  —  тривалого; сатрін̣а̄м  —  що здійснювали жертвопринесення; вр̣ддгах̣  —  старший; кула-патіх̣  —  голова зібрання; сӯтам  —  Суті Ґосвамі; баху-р̣чах̣  —  вчений; ш́аунаках̣—  на ім’я Шаунака; абравіт  —  звернувся.

Переклад

Вислухавши Суту Ґосвамі  , чільник всіх ріші  , найстарший з-поміж тих, хто виконував ту тривалу жертовну церемонію, багатовчений Шаунака Муні привітав його таким словом.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У зібранні вчених людей право вітати промовця або сказати вступне слово надається тільки тому, хто володіє відповідними якостями. Обов’язкові умови є такі: ця особа має бути головою дому і літньою людиною. Крім того вона має посідати великі знання. Тому коли Шрі Сута Ґосвамі висловив бажання передати «Шрімад-Бгаґаватам» точно так, як почув від Шукадеви Ґосвамі і як сам осягнув почуте, привітати його підвівся Шрі Шаунака Ріші, якого відзначали всі згадані вище якості. Усвідомити щось не означає марнославно старатися показати свою вченість, намагаючись задля того перевершити попереднього ачар’ю. Слід мати повну віру у попереднього ачар’ю і водночас розуміти предмет так добре, щоб уміти викласти вчення належним чином і відповідно до конкретних обставин. Первісний смисл твору мусить бути збережений. Не слід вичавлювати якогось прихованого смислу з предмету, і водночас подавати його треба в цікавій і зрозумілій для слухача формі. Саме це називається усвідомити. Просто почувши від Шрі Сути Ґосвамі слова йатга̄дгı̄там і йатга̄-маті, Шаунака міг визначити, що перед ним видатний промовець, і в захваті одразу підвівся привітати його. Жодній вченій людині не варто слухати того, хто не є представником відначального ачар’ї. Але в цьому зібранні, де «Бгаґаватам» пролунав вдруге, і промовець, і слухачі задовольняли всім вимогам. Щоб без ускладнень досягнути цілі, на яку розрахований «Бгаґаватам», його слід декламувати тільки за таких умов. Якщо ж їх не дотримано, ціль читання «Бгаґаватам» втрачається, а декламувати «Бгаґаватам» задля якихось інших цілей    —    просто марний труд і для промовця, і для слухача.

Текст

ш́аунака ува̄ча
сӯта сӯта маха̄-
бга̄ґа
вада но вадата̄м̇ вара
катга̄м̇
бга̄ґаватім̇ пун̣йа̄м̇
йад а̄ха
бга̄ґава̄н̃ чгуках̣

Послівний переклад

ш́аунаках̣  —  Шаунака; ува̄ча  —  сказав; сӯта сӯта  —  о Суто Ґосвамі; маха̄-бга̄ґа  —  щасливець із щасливців; вада  —  промов, будь ласка; нах̣  —  нам; вадата̄м  —  з-поміж тих, що можуть сказати; вара  —  шанований; катга̄м  —  послання; бга̄ґаватім   —   «Бгаґаватам » ; пун̣йа̄м   —   благочестивий ; йат   —   котрий; а̄ха   —   повідав; бгаґава̄н   —   могутній; ш́уках̣  —  Шрі Шукадева Ґосвамі.

Переклад

Шаунака промовив: О Суто Ґосвамі, ти є найщасливіший і найшанованіший з-поміж усіх, хто може говорити і декламувати! Прохаємо, передай нам святе послання «Шрімад-Бгаґаватам», що його повів славнозвісний могутній мудрець Шукадева Ґосвамі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Звертаючись до Сути Ґосвамі, Шаунака Ґосвамі, охоплений великою радістю, проказав його ім’я двічі, бо і він сам, і ціле зібрання палко прагнули почути «Бгаґаватам», що його повів перед тим Шукадева Ґосвамі. Їх не цікавило слухати «Шрімад-Бгаґаватам» від ошуканця, який заради власних цілей тлумачив би його у свій спосіб. Зазвичай так звані декламатори «Бгаґаватам»    —    це або декламатори з фаху, або «вчені» імперсоналісти, яким закритий доступ до розуміння трансцендентних діянь Верховної Особи. Імперсоналісти, щоб словами з «Шрімад-Бгаґаватам» підперти свої погляди про безособистісність природи Бога, вихоплюють із його контексту певні місця й перекручують їхній смисл, підпасовуючи під свої уявлення. Ті ж, хто є декламаторами за фахом, вдаються одразу до Десятої пісні і хибно витлумачують найпотаємніші з Господніх розваг. Ні імперсоналісти, ні професійні рецитувальники не є тими, хто на силі правдиво декламувати «Бгаґаватам». Лише ті, хто готовий представити його в тому ж світлі, що і Шукадева Ґосвамі, і ті, хто готовий слухати Шукадеву Ґосвамі чи його представника, гідні брати участь у трансцендентному обговоренні «Шрімад-Бгаґаватам».

Текст

касмін йуґе правр̣ттейам̇
стга̄не ва̄ кена хетуна̄
кутах̣ сан̃чодітах̣ кр̣шн̣ах̣
кр̣тава̄н сам̇хіта̄м̇ муніх̣

Послівний переклад

касмін  —  за якої; йуґе  —  епохи; правр̣тта̄  —  початий; ійам—   цей; стга̄не  —  в місці; ва̄  —  чи; кена  —  на якій; хетуна̄  —   основі; кутах̣  —  звідки; сан̃чодітах̣  —  натхненний від; кр̣шн̣ах̣—Крішна-двайпаяна В’яса; кр̣тава̄н—уклав; сам̇хіта̄м— ведичне писання; муніх̣  —  вчений.

Переклад

Коли і де покладено цьому початок і що стало поштовхом цьому? Звідки зійшло на Крішну-двайпаяну В’ясу, великого мудреця, натхнення скласти це писання?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: « Шрімад - Бгаґаватам » є особливим даром Шріли В’ясадеви, тому вчений Шаунака Муні має стільки запитань щодо нього. Мудрецям було відомо, що Шріла В’ясадева вже пояснив записане у Ведах в багато різних способів і навіть створив «Махабгарату», щоб донести їхній зміст до менш розумних: жінок, шудр та падших членів родин двічінароджених. «Шрімад-Бгаґаватам» трансцендентний щодо всіх тих творів, бо не містить і слабкого відблиску мирських уявлень. Отже, порушені питання мудрі і доречні.

Текст

тасйа путро маха̄-йоґі
сама-др̣н̇ нірвікалпаках̣
ека̄нта-матір уннідро

ґӯд̣го мӯд̣га івейате

Послівний переклад

тасйа  —  його; путрах̣  —  син; маха̄-йоґі  —  великий відданий; сама-др̣к  —  врівноважений; нірвікалпаках̣  —  абсолютний моніст; ека̄нта-матіх̣  —  втверджений в монізмі, тобто з розумом, скерованим на єдине; уннідрах̣  —  піднявся над невіглаством; ґӯд̣гах̣  —  прихований; мӯд̣гах̣  —  недорозвинений; іва  —  наче; ійате  —  виглядає.

Переклад

Його [В’ясадеви] син був великий відданий, завжди врівноважений моніст, чий розум був зосереджений на єдинстві сущого. Він був трансцендентний до земної діяльности, але, не виявляючи себе, здавався невігласом.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Шукадева Ґосвамі був звільнена душа і завше пильнував, щоб не пійматися в пастку ілюзорної енерґії. Цю пильність чудово роз’яснено в «Бгаґавад-ґіті». Душа звільнена й душа зумовлена діють по-різному. Звільнена душа не зупиняючись йде шляхом поступу і духовних здобутків, а зумовленій душі це здається трохи не сном: вона неспроможна збагнути істинної діяльности звільненої душі. Зумовлена душа ще не прокинулась для духовної діяльности, тоді як душа звільнена    —    пробуджена. Їй діяльність зумовленої душі теж видається маренням. Може здатися, що душі, зумовлені та звільнені, перебувають на одному рівні, але насправді діяльність їхня різна: пильнують і ті, і ті, проте перші цілковито віддалися чуттєвій втісі, а другі    —    самоусвідомленню. Душа зумовлена з головою занурена в матерію, тоді як звільнену душу матерія аж ніяк не цікавить. Відсутність такої зацікавлености пояснено далі.

Текст

др̣шт̣ва̄нуйа̄нтам р̣шім а̄тмаджам апй анаґнам̇
девйо хрійа̄ парідадгур на сутасйа чітрам
тад вікшйа пр̣ччхаті мунау джа
ґадус тава̄сті
стрі-пум-бгіда̄ на ту сутасйа вівікта-др̣шт̣ех̣

Послівний переклад

др̣шт̣ва̄   —   побачивши ; ануйа̄нтам   —   який ступав слідом ; р̣шім  —  мудреця; а̄тмаджам  —  за своїм сином; апі  —  дарма що; анаґнам—не оголений; девйах̣—чарівні дівчата; хрійа̄—   сором’язливо; парідадгух̣  —  прикрили тіло; на  —  не; сутасйа—  сина; чітрам  —  вражений; тат вікшйа  —  це побачивши; пр̣ччгаті—запитуючи; мунаумуні (В’ясі); джаґадух̣—   відповіли; тава  —  в тебе; асті  —  є; стрі-пум  —  чоловік-жінка; бгіда̄  —  розмежування; на  —  не; ту  —  проте; сутасйа  —   в сина; вівікта  —  чистого; др̣шт̣ех̣  —  який бачить.

Переклад

Одного разу Шрі В’ясадеві, що йшов за своїм сином, довелося проходити повз місце, де голими купалися прекрасні юні дівчата. Побачивши В’ясадеву, дівчата прикрили тіло одежею, дарма що сам Шрі В’ясадева не був оголений. Проте коли перед тим повз них проходив його син, вони своїх тіл не прикрили. Мудрець спитався в них за це, і дівчата відповіли, що його син такий чистий, що, коли дивиться на них, не розрізняє, чи жінки вони, чи чоловіки, тоді як сам мудрець розрізняє між чоловіком та жінкою.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В «Бгаґавад-ґіті» (5.18) сказано, що просвітлений мудрець однаковим оком сприймає і вченого й піднесеного брахману, і чандалу (собакоїда), і собаку чи корову, бо його бачення духовне. На цей рівень піднявся і Шріла Шукадева Ґосвамі. Отже, він бачив не чоловіка чи жінку    —     він бачив просто по-різному вбрані живі істоти. Дівчатам, що купались, вистачило побачити, як людина тримається, щоб прочитати її думки. Так одного погляду на дитину досить, щоб зрозуміти, наскільки вона невинна. Шукадева Ґосвамі був шістнадцятирічним хлопцем, і його тіло вже повністю сформувалось. До того ж він, як і дівчата, був голий. Але, трансцендентний до статевих стосунків, Шукадева Ґосвамі навіть з вигляду був наче невинна дитина. Завдяки своїм особливим якостям дівчата зразу відчули це, і тому не звернули на нього уваги. Але коли повз них проходив його батько, вони похапцем вдяглися. За віком ці дівчата могли би бути дочками чи й онучками В’ясадеви, але на його появу вони відреагували так, як велять суспільні норми, бо Шріла В’ясадева грав роль домогосподаря. Домогосподар мусить розрізняти між чоловіком та жінкою, в противному разі бути домогосподарем неможливо.

Отже, людина мусить прагнути усвідомити відмінність душі та тіла і не робити розрізнення за статтю. Аж доки людина бачить різницю між чоловіком і жінкою, вона не повинна навіть думати стати санн’ясі, як Шукадева Ґосвамі. Принаймні треба хоча б теоретично бути переконаним, що жива істота не належить ні до чоловічої, ні до жіночої статі. Матеріальна природа створює верхню одежу з матерії для живої істоти, щоб вона приваблювала до себе представників протилежної статі і так залишалася в кайданах матеріального існування. Звільнена душа вище цього перекрученого розмежування: вона не розрізняє між живими істотами. Для звільненої душі всі істоти    —    одної духовної природи. Вершиною такого духовного бачення є повне звільнення, саме цього рівня і досяг Шукадева Ґосвамі. На трансцендентному рівні перебував і Шріла В’ясадева, але він жив як домогосподар і тому, згідно із суспільним звичаєм, не претендував на те, щоб його сприймали як звільнену душу.

Текст

катгам а̄лакшітах̣ паураіх̣
сампра̄птах̣ куру-джа̄н̇
ґала̄н
унматта-мӯка-джад̣авад
вічаран
ґаджа-са̄хвайе

Послівний переклад

катгам  —  як; а̄лакшітах̣  —  впізнали; паураіх̣  —  жителі; сампра̄птах̣—досягши; куру-джа̄н̇ґала̄н—провінції Куру-джанґала; унматта — юродивий; мӯка — німий; джад̣ават — пришелепуватий; вічаран  —  мандруючи; ґаджа  -  са̄хвайе  —  Хастінапура.

Переклад

Як розпізнали його [Шрілу Шукадеву, сина В’яси] жителі Хастінапури [нині Делі], коли він після мандрів провінціями Куру й Джанґала прийшов до міста, виглядаючи як німий та юродивий дурник?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Раніше місто, що нині називається Делі, було відоме як Хастінапура, бо його заснував цар Хасті. Ґосвамі Шукадева, покинувши рідну домівку, блукав, мов юродивий, і тому жителям Хастінапури було нелегко розпізнати його та його піднесене становище. Отже, мудреця визнають не за зовнішністю, а за тим, що він каже. До садгу, великого мудреця, йдуть не по те, щоб бачити його, але щоб слухати від нього. Якщо ж людина не готова слухати садгу, вона не матиме з таких відвідин ніякої користи. Шукадева Ґосвамі був садгу і вмів оповідати про трансцендентні діяння Господа. Він не старався догодити примхливим смакам пересічної людини, не показував, як чарівник, фокусів    —    його розпізнали тоді, коли він став викладати «Бгаґаватам». Скидаючись на німого божевільного, дурника, він, насправді, був найпіднесеніша трансцендентна особистість.

Текст

катгам̇ ва̄ па̄н̣д̣авейасйа
ра̄джаршер муніна̄ саха
сам̇ва̄дах̣ самабгӯт та̄та
йатраиша̄ са̄тваті ш́рутіх̣

Послівний переклад

катгам  —  як-то; ва̄  —  теж; па̄н̣д̣авейасйа  —  нащадка Панду ( Парікшіта ); ра̄джаршех̣   —   царя - мудреця; муніна̄  —  з муні; саха  —  з; сам̇ва̄дах̣  —  розмова; самабгӯт  —  сталася; та̄та  —   о дорогий; йатра  —  де; еша̄  —  ось так; са̄тваті  —  трансцендентна; ш́рутіх̣  —  суть Вед.

Переклад

Як сталося, що цар Парікшіт побачив цього великого мудреця, і дістав можливість почути від нього цей великий трансцендентний гімн, що містить сутність Вед [«Бгаґаватам»]?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: «Шрімад-Бгаґаватам», сказано тут, є сама сутність Вед. Це не якась вигадана повість, як це, буває, вважають деякі неавторитетні люди. Його називають ще «Шука-самхіта»    —    ведичний гімн, що його виголосив Шрі Шукадева Ґосвамі, великий звільнений мудрець.

Текст

са ґо-дохана-ма̄трам̇ хі
ґр̣хешу ґр̣ха-медгіна̄м
авекшате маха̄-бга̄
ґас
тіртгі-курвам̇с тад а̄ш́рамам

Послівний переклад

сах̣  —  він (Шукадева Ґосвамі); ґо-дохана-ма̄трам  —  лише поки доять корову; хі  —  напевне; ґр̣хешу  —  в дім; ґр̣ха-медгіна̄м—домогосподарів; авекшате—чекає; маха̄-бга̄ґах̣ — найщасливіший; тіртгі—проща; курван—перетворюючи; тат а̄ш́рамам  —  ту оселю.

Переклад

Він [Шукадева Ґосвамі] зазвичай затримувався під дверима домогосподарів не довше ніж треба було, аби подоїли корову. І це він робив тільки щоб освятити їхню оселю.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шукадева Ґосвамі стрівся з імператором Парікшітом і виклав йому «Шрімад-Бгаґаватам». Він ніколи не затримувався в господі більш як на півгодини (коли в цьому домі доїли корови) і приймав милостиню від господаря, якому припала така удача. Він робив це для того, щоб освятити своєю благословенною присутністю їхню оселю. Отже, Шукадева Ґосвамі    —    це ідеальний проповідник, що утвердився на трансцендентному рівні. Його діяльність має бути взірцем на наслідування для тих, хто належить до зреченого стану життя і присвятив себе місії поширення Божого послання. Їм треба усвідомити, що стосунки з домогосподарями не повинні виходити за межі проповіді, і потрібні лише щоб просвітити їх у трансцендентній науці. Просити милостиню в домогосподаря слід тільки задля того, щоб освятити його дім. Той, хто належить до зреченого стану життя, не повинен зваблюватися блиском матеріального багатства якогось домогосподаря і потрапляти в залежність від мирських людей. Для людини, що живе у зреченні, це небезпечніше, ніж випити отрути чи накласти на себе руки.

Текст

абгіманйу-сутам̇ сӯта
пра̄хур
бга̄ґаватоттамам
тасйа джанма маха̄ш́чарйам̇
карма̄н̣і ча
ґр̣н̣іхі нах̣

Послівний переклад

абгіманйу-сутам  —  син Абгіман’ю; сӯта  —  Суто; пра̄хух̣  —   кажуть що; бга̄ґавата-уттамам  —  Господній відданий найвищого рівня; тасйа  —  його; джанма  —  народження; маха̄- а̄ш́чарйам  —  вельми чудесне; карма̄н̣і  —  дії; ча  —  і; ґр̣н̣іхі  —   повідай ласкаво; нах̣  —  нам.

Переклад

Про Махараджу Парікшіта кажуть, що він великий Господній відданий, народження і діяння якого дивовижні. Просимо, повідай нам про нього.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Парікшіт з’явився на світ у чудесний спосіб: іще коли він перебував у материному лоні, його захистив Бог-Особа Господь Шрі Крішна. Дивовижні теж і його діяння: саме він покарав Калі, коли той хотів забити корову. Вбивство корів кладе край людській цивілізації. Махараджа Парікшіт хотів вберегти корову від вбивчої руки самого втіленого гріха. Незвичайна і його смерть, за яку його попереджено завчасно, а це є річ дивовижна для будь-кого із смертних. Так він підготувався до неї, пішовши на берег Ґанґи слухати про трансцендентні діяння Господа. Усі ті дні, слухаючи «Бгаґаватам», він не їв, не пив і навіть хвилі не спав. Отже, все, пов’язане з ним, чудесне, і його дії варті того, щоб уважно за них слухати. В цьому вірші висловлене прагнення почути детальну оповідь про нього.

Текст

са самра̄т̣ касйа ва̄ хетох̣
па̄н̣д̣ӯна̄м̇ ма̄на-вардганах̣
пра̄йопавішт̣о
ґан̇ґа̄йа̄м
ана̄др̣тйа̄дгіра̄т̣-ш́рійам

Послівний переклад

сах̣  —  він; самра̄т̣  —  імператор; касйа  —  для чого; ва̄  —  чи; хетох̣  —  причини; па̄н̣д̣ӯна̄м  —  між синів Панду; ма̄на-вардганах̣—окраса родини; пра̄йа-упавішт̣ах̣—сівши постити; ґан̇ґа̄йа̄м  —  на березі Ґанґи; ана̄др̣тйа  —  зневаживши; адгіра̄т̣—  здобуте царство; ш́рійам  —  пишноти.

Переклад

Він був великий імператор і володів усіма багатствами успадкованого царства. Його піднесені якості примножували славу династії Панду. Чому він покинув усе це, пішовши на берег Ґанґи, щоб постити там до смертної години?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Парікшіт був імператор над усім світом, над усіма морями й океанами, але йому не довелось докладати і найменших зусиль, щоб здобути це царство. Він успадкував його по своїх дідах Махараджі Юдгіштгірі з братами. Поза тим він і сам був прекрасний правитель, гідний доброї слави своїх предків. Отож, ні в його багатстві, ні у владі не було нічого прикрого. Тож навіщо йому було кидати ці блага й постити на березі Ґанґи до своєї смерти? Це геть незрозуміло, і тому всі присутні хотіли знати причину таких його дій.

Текст

наманті йат-па̄да-нікетам а̄тманах̣
ш́іва̄йа ха̄нійа дгана̄ні ш́атравах̣
катгам̇ са вірах̣ ш́рійам ан̇
ґа дустйаджа̄м̇
йуваишатотсрашт̣ум ахо саха̄субгіх̣

Послівний переклад

наманті  —  схилялися; йат-па̄да  —  чиї стопи; нікетам  —  під; а̄тманах̣  —  власний; ш́іва̄йа  —  добробут; ха̄нійа  —  всі приносили; дгана̄ні  —  багатство; ш́атравах̣  —  вороги; катгам  —  з якої причини; сах̣  —  він; вірах̣  —  звитяжний; ш́рійам  —  пишноти ; ан̇ґа   —   о ; дустйаджа̄м   —   неперевершений ; йува̄   —   у розквіті юности; аішата  —  побажав; утсрашт̣ум  —  відмовитись; ахо  —  вигук; саха  —  разом з; асубгіх̣  —  життям.

Переклад

Його могутність і слава як імператора були такі, що всі вороги самі приходили схилити голову до його стіп і, прагнучи собі добра, віддавали йому всі свої багатства. Він був у самому розквіті юности, повен сил, а пишнота його царського двору не мала рівних. Звідки ж в ньому виникло бажання покинути все, навіть життя?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Усе в його житті було сприятливе. Він, людина доволі молода, мав змогу тішитись життям так, як це доступне володарю та багатій людині. В його становищі жоден і не подумав би відходити від діяльного життя. А що Махараджа Парікшіт був такий могутній та доблесний лицар, збирати державні податки було легко: навіть вороги приходили вклонитися до його стіп і віддати свої багатства, знаючи, що матимуть з того користь. Махараджа Парікшіт був праведний цар. Він підкорив своїх ворогів, і тому царство його процвітало: доволі було і молока, і збіжжя, і металів, ріки й гори теж були повні багатств. Отже, на матеріальний погляд не було нічого такого, що могло спричинитись до незадоволення. Нікому й на думку не спадало, що імператор може передчасно зректися царства і піти з життя. Мудреці прагнули почути про це.

Текст

ш́іва̄йа локасйа бгава̄йа бхӯтайе
йа уттама-ш́лока-пара̄йан̣а̄ джана̄х̣
джіванті на̄тма̄ртхам асау пара̄ш́райам̇
мумоча нірвідйа кутах̣ калеварам

Послівний переклад

ш́іва̄йа  —  для добробуту; локасйа  —  усіх живих істот; бгава̄йа  —  для процвітання; бгӯтайе  —  для економічного розвитку; йе  —  який є; уттама-ш́лока-пара̄йан̣а̄х̣  —  віддані діяльності для Бога-Особи; джана̄х̣  —  люди; джіванті  —  живуть; на  —  але не; а̄тма-артгам  —  своєкорисливість; асау  —   то; пара-а̄ш́райам  —  притулок для інших; мумоча  —  залишив; нірвідйа  —  бувши вільний від будь-якої прив’язаности; кутах̣  —  з якої причини; калеварам  —  смертне тіло.

Переклад

Ті, хто відданий ділу Бога-Особи, живуть єдино задля добробуту, поступу та щастя інших, а не для власної користи. Тож хоча імператор [Парікшіт] і був цілковито вільний од прив’язаности до земних багатств, як він міг покинути своє смертне тіло, що було притулком для інших?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Парікшіт Махараджа був відданим Бога- Особи, а тому був також ідеальним царем та домогосподарем. Відданий Господа природно посідає всі добрі якості, і імператор Парікшіт був яскравий приклад тому. Особисто, він не мав прив’язаности до всіх земних щедрот, що ними володів. Але що він був цар, то, задля всебічного процвітання своїх підданих, трудився не покладаючи рук, дбаючи не лише за життя теперішнє, але й за наступне. Він не дозволяв боєн і вбивства корів. Імператор Парікшіт не належав до числа немудрих та несправедливих володарів, що одних істот захищають, а інших дозволяють вбивати. Він був відданий Господа і тому досконало знав, як слід правити, щоб були щасливі усі: люди, тварини, рослини і всі живі створіння. Ним не рухали егоїстичні інтереси. Егоїзм істоти може бути звернений на неї саму або на її оточення. В цареві, проте, не було ніякого егоїзму, в жодній з форм    —    його цікавило задовольнити Верховну Істину, Бога-Особу. Цар є представник Верховного Господа, а тому інтерес царя має збігатися з інтересом Верховного Господа. Верховний Господь хоче, щоб всі живі істоти впокорилися Йому і так віднайшли щастя. Отже, обов’язок царя    —    привести своїх підданих до царства Божого. Звідси випливає, що цар повинен організувати діяльність своїх підданих так, щоб наприкінці всі вони змогли повернутися додому, до Бога. Коли в державі урядує цар, який є представником Бога, царство процвітає. За такого царя людські істоти не відчувають потреби їсти тварин, бо є доволі збіжжя, молока, фруктів та овочів, щоб цілком насититись і людям, і тваринам. А коли всі істоти задоволені, добре нагодовані, мають захист і коряться визначеним приписам, незлагоди між ними бути не може. Махараджа Парікшіт був достойний цар, і тому за його царювання всі були щасливі.

Текст

тат сарвам̇ нах̣ сама̄чакшва
пр̣шт̣о йад іха кін̃чана
манйе тва̄м̇ вішайе ва̄ча̄м̇
сна̄там анйатра чга̄ндаса̄т

Послівний переклад

тат   —   то; сарвам   —   усе; нах̣   —   нам; сама̄чакшва  —  з’ясуй; пр̣шт̣ах̣  —  питане; йат іха  —  ось тут; кін̃чана  —  усе те; манйе  —  ми вважаємо; тва̄м  —  ти; вішайе  —  у всіх предметах; ва̄ча̄м  —  значенні слів; сна̄там  —  досконало обізнаний; анйатра  —  крім; чга̄ндаса̄т  —  частини Вед.

Переклад

Ми знаємо, що ти досконало розумієшся на всіх галузях знання, окрім деяких частин Вед. Тому ти можеш ясно відповісти на всі запитання, що ми поставили тобі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Різницю між Ведами та Пуранами можна порівняти з різницею між брахманами та парівраджаками. Призначення брахман    —    виконувати всілякі згадані у Ведах жертвопринесення, що мають на меті досягнення корисливих цілей, а парівраджакачар’ї, проповідники, що посідають велике знання, живуть, щоб навчати трансцендентної науки всіх і кожного. Отож, парівраджакачар’ї не завжди вміють досконало рецитувати ведичні мантри, які реґулярно, слідкуючи за метром та наголосом, декламують брахмани, що повинні відправляти ведичні обряди. Не треба, однак, гадати, що діяльність брахмани важливіша проти діяльности мандрівного проповідника. Їхня діяльність та сама, проте водночас і відмінна, бо має одну мету, але підводить до неї різними шляхами.

Так само немає різниці між ведичними мантрами та історіями з Пуран та Ітіхас. Шріла Джіва Ґосвамі зауважує, що в «Мадг’яндіна-шруті» сказано: всі Веди, тобто «Сама», «Атгарва », « Ріґ », « Яджур », Пурани , Ітіхаси , Упанішади і т. ін. постають з віддиху Верховної Істоти. Різниця лише в тому, що ведичні мантри здебільшого починаються з пранави омкари і що треба навчитись правильно читати різні метри ведичних мантр. Це ні в якому разі не означає, що «Шрімад-Бгаґаватам» менш важливий за ведичні мантри. Навпаки, «Шрімад-Бгаґаватам», як уже мовилося,    —    це зрілий плід усіх Вед. Навіть звільнена душа, Шріла Шукадева Ґосвамі, хоча і сягнув найвищого рівня досконалости та самоусвідомлення, заглибився у вивчення «Бгаґаватам». Шріла Сута Ґосвамі йде його слідами, а отже те, що він не є великий знавець правил метра і рецитування ведичних мантр, геть не поменшує його авторитету, тому що правильна вимова залежить головно від практики, а не від дійсного усвідомлення. Важливе, насамперед, усвідомлення, а повторювати мантри може і папуга.

Текст

сӯта ува̄ча
два̄паре саманупра̄пте
тр̣тійе йу
ґа-парйайе
джа̄тах̣ пара̄ш́ара̄д йо
ґі
ва̄савйа̄м̇ калайа̄ харех̣

Послівний переклад

сӯтах̣—Сута Ґосвамі; ува̄ча—сказав; два̄паре—у другу епоху; саманупра̄пте  —  за приходу; тр̣тійе  —  в третій; йуґа  —   епохи; парйайе  —  в місці; джа̄тах̣  —  був зачатий; пара̄ш́ара̄т  —  від Парашари; йоґі  —  великий мудрець; ва̄савйа̄м  —   в лоні дочки Васу; калайа̄  —  в повній частці; харех̣  —  Бога- Особи.

Переклад

Сута Ґосвамі промовив: Цей великий мудрець [В’ясадева] народився з лона дочки Васу Сат’яваті від Парашари Муні, коли друга епоха наклалась на третю.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Чотири епохи    —    Сат’я, Двапара, Трета й Калі    —    звичайно йдуть за хронологічним порядком. Проте іноді буває, що епохи накладаються одна на одну. Так трапилось за правління Вайвасвати Ману, коли в двадцять восьмому циклі з чотирьох епох третя епоха настала перед другою. Саме в цю добу з’являється Господь Шрі Крішна, і це власне і стало причиною змін.

Матір’ю великого мудреця була Сат’яваті, дочка Васу (рибаря), батьком     —     великий Парашара Муні . Так з’явився В’ясадева. Кожна епоха поділена на три періоди, їх називають сандг’ї. В’ясадева народився у третю сандг’ю тої особливої епохи.

Текст

са када̄чіт сарасватйа̄
упаспр̣ш́йа джалам̇ ш́учіх̣
вівікта ека а̄сіна
удіте раві-ман̣д̣але

Послівний переклад

сах̣—він; када̄чіт—якось; сарасватйа̄х̣—над берегом Сарасваті; упаспр̣ш́йа  —  закінчивши ранкове омовіння; джалам  —   водою; ш́учіх̣  —  очищений; вівікте  —  зосередження; еках̣  —   самотою; а̄сı̄нах̣  —  сівши; удіте  —  на сході; раві-ман̣д̣але  —   сонячного диску.

Переклад

Якось він [В’ясадева], щойно зійшло сонце, зробив ранкове омовіння у водах Сарасваті і насамоті сів над берегом, щоб зосередитись.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Річка Сарасваті тече в Гімалаях через місцевість , що називається Бадарікашрама . В цьому вірші йдеться за Шам’япрасу, місце в Бадарікашрамі, де живе Шрі В’ясадева.

Текст

пара̄вара-джн̃ах̣ са р̣шіх̣
ка̄лена̄вйакта-рам̇хаса̄
йу
ґа-дгарма-вйатікарам̇
пра̄птам̇ бгуві йу
ґе йуґе

Послівний переклад

пара-авара  —  минуле та майбутнє; джн̃ах̣  —  який знає; сах̣  —   він; р̣шіх̣  —  В’ясадева; ка̄лена  —  з плином часу; авйакта  —   неявленою; рам̇хаса̄  —  могутньою силою; йуґа-дгарма  —  дії, що стосуються епохи; вйатікарам  —  відхилення; пра̄птам  —   нагромадивши; бгуві  —  на землі; йуґе йуґе  —  різні епохи.

Переклад

Великому мудрецю В’ясадеві відкрилось, що люди відійдуть від обов’язку, визначеного їм для цієї доби. Таке трапляється на землі в різні епохи через те, що з плином часу дається взнаки дія невидимих сил.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Великі мудреці, як В’ясадева    —    це звільнені душі, і тому вони ясно бачать минуле і майбутнє. Отже, В’ясадева передбачав відхилення, що виникнуть в епоху Калі і, з огляду на це, подбав, щоб людський загал міг йти шляхом поступу навіть за цієї доби панування пітьми. Більшість людей, що живуть в епоху Калі, цікавить, насправді, тільки матерія, а вона минуща. Перебуваючи в невігластві, ці люди не на силі визначити справжні цінності життя і, плекаючи духовне знання, знайти просвітлення.

Текст

бгаутіка̄на̄м̇ ча бга̄ва̄на̄м̇
ш́акті-хра̄сам̇ ча тат-кр̣там
аш́раддадга̄на̄н ніх̣саттва̄н
дурмедга̄н храсіта̄йушах̣
дурбгаґа̄м̇ш́ ча джана̄н вікшйа
мунір дівйена чакшуша̄
сарва-варн̣а̄ш́рама̄н̣а̄м̇ йад
дадгйау хітам амо
ґга-др̣к

Послівний переклад

бгаутіка̄на̄м ча   —   також усього, що складене з матерії; бга̄ва̄на̄м   —   дії  ; ш́акті-хра̄сам ча   —   та занепад природної сили ; тат-кр̣там   —   вчинене тим ; аш́раддадга̄на̄н   —   невіруючих; ніх̣саттва̄н  —  неспокійних через брак ґуни добра; дурмедга̄н   —   без розуму  ; храсіта   —   зменшена  ; а̄йушах̣   —    тривалість життя; дурбгаґа̄н ча   —   також нещасливої долі; джана̄н  —  людського загалу; вікшйа  —  бачачи; муніх̣  —  муні; дівйена  —  трансцендентним; чакшуша̄  —  зором; сарва  —  усі; варн̣а-а̄ш́рама̄н̣а̄м  —  усіх класів та укладів життя; йат  —  що; дадгйау — занурився в роздуми; хітам —добро; амоґга-др̣к—   той, що наділений повнотою знання.

Переклад

Трансцендентному баченню великого мудреця, наділеного повнотою знання, відкрилося, як під впливом цієї доби занепадатиме все матеріальне. Він також побачив, що тривалість життя невіруючого людства зменшиться і що за браком добра люди не знатимуть спокою. Тоді він замислився над тим, як допомогти людям всіх класів і укладів життя.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Непроявлені сили, що їх заховує в собі час, такі могутні, що з його плином все матеріальне йде в непам’ять. В Калі-юґу, останню в циклі з чотирьох епох, все матеріальне під дією часу занепадає. За цієї доби тривалість життя матеріального тіла більшости людей сильно зменшується, а пам’ять слабшає. Активність матеріальної природи теж значно поменшується: земля вже не родить стільки збіжжя, як це було в минулі епохи; корови дають молока значно менше ніж колись; врожаї овочів та фруктів теж зменшуються. Тому живі істоти    —    і люди, і тварини    —    вже не мають вдосталь здорової поживної їжі. Через брак стількох насущних речей тривалість життя зменшується, пам’ять слабшає, інтелект убожіє, люди стають лицемірними в стосунках одне з одним і так далі.

Великий мудрець В’ясадева, маючи трансцендентне бачення, знав це. Астролог спроможний провидіти майбутню долю людини, астроном здатний провістити сонячні та місячні затемнення, але звільнені душі, які бачать все крізь слова священних писань, на силі передбачити, яким буде майбутнє всього людства. Така гострота бачення приходить до них завдяки духовній проникливості, якої набувають через духовну практику.

До того ж такі трансценденталісти, які з природи своєї віддані Господу, завжди прагнуть послужити добру всіх людей. Вони    —    справжні друзі усіх людей, не те що так звані «народні вожді», що нездатні передбачити і того, що станеться за п’ять хвилин. За цієї доби і людський загал, і його так звані «вожді»    —    це просто нещасні люди, що не мають віри в духовне знання і цілком підвладні впливові доби Калі. Ці люди завжди хворі на безліч хвороб. Нині, приміром, повно хворих на сухоти й туберкульозних лікарень, раніше ж, у сприятливіші часи, такого не було. Нещаслива людина цієї доби вперто уникає товариства трансценденталістів, представників Шріли В’ясадеви, що безкорисливо трудяться, віднаходячи способи допомогти кожній людині з будь-якого стану життя. Трансценденталісти, які виповнюють місію В’яси, Наради, Мадгви, Чайтан’ї, Рупи, Сарасваті та інших, виконують найпіднесенішу доброчинну діяльність в інтересах цілого людства. Вони, хоча й різні як особистості,    —    єдині, бо єдина місія в них, єдина мета    —    визволити впалі душі, повернути їх додому, до Бога.

Текст

ча̄тур-хотрам̇ карма ш́уддгам̇
праджа̄на̄м̇ вікшйа ваідікам
вйададга̄д йаджн̃а-сантатйаі
ведам екам̇ чатур-відгам

Послівний переклад

ча̄тух̣  —  чотири; хотрам  —  жертовні вогнища; карма ш́уддгам  —  очищення діяльности; праджа̄на̄м  —  людського загалу; вікшйа  —  побачивши; ваідікам  —  згідно з ведичними правилами; вйададга̄т  —  переробив; йаджн̃а  —  жертвопринесення; сантатйаі  —  щоб поширити; ведам екам  —  одну- єдину Веду; чатух̣-відгам  —  у чотирьох розділах.

Переклад

Він бачив, що згадані у Ведах жертвопринесення є засобом, яким можна очистити людську діяльність. І щоб цей засіб став приступніший і поширився в людському суспільстві, він розділив єдину Веду на чотири.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Спочатку існувала тільки одна Веда, і називалась вона «Яджур Веда». В ній були подані описи жертвопринесень чотирьох різновидів. Проте щоб виконувати їх було легше, Веду розбито на чотири розділи за типами жертвопринесень, відповідно до чотирьох станів життя в ведичному суспільстві    —    діяльність представників яких ці жертвопринесення мали очищувати. Крім чотирьох Вед, «Ріґ», «Яджур», «Сама» та «Атгарви», існують ще Пурани, «Махабгарата», Самхіти та інші писання. Їх іменують п’ятою Ведою. Шрі В’ясадева та його численні учні, реальні історичні особи, виявили велику доброту й співчуття до падших душ доби Калі. Пурани і «Махабгарату» побудовано на основі пов’язаних між собою історичних подій, що пояснюють науку чотирьох Вед. Не може бути ніяких сумнівів у авторитетності Пуран та «Махабгарати»    —    невід’ємних частин Вед. У «Чгандоґ’я Упанішаді» (7.1.4) Пурани та «Махабгарату», що їх зазвичай називають історичними хроніками, згадано як п’яту Веду    —    за Шрілою Джівою Ґосвамі, так визначають цінність кожного з богоявлених писань.

Текст

р̣г-йаджух̣-са̄ма̄тгарва̄кгйа̄
веда̄ш́ чатва̄ра уддгр̣та̄х̣
ітіха̄са-пуранам̇ ча
пан̃чамо веда учйате

Послівний переклад

р̣ґ - йаджух̣ - са̄ма - атгарва - а̄кгйа̄х̣ — назви чотирьох Вед; веда̄х̣—  Веди; чатва̄рах̣  —  чотири; уддгр̣та̄х̣  —  розбиті на частини; ітіха̄са  —  історичні хроніки («Махабгарата»); пура̄н̣ам ча  —  і Пурани; пан̃чамах̣  —  п’ята; ведах̣  —  відначальне джерело знання; учйате  —  названо.

Переклад

Тоді він вичленив у відначальних джерелах знання [Ведах] чотири підрозділи. А описи історичних фактів та дійсних подій, що містяться в Пуранах, іменують п’ятою Ведою.

Текст

татрарґ-веда-дгарах̣ паілах̣
са̄ма
ґо джаімініх̣ кавіх̣
ваіш́ампа̄йана еваико
нішн̣а̄то йаджуша̄м ута

Послівний переклад

татра—тоді; р̣ґ-веда-дгарах̣—вчитель «Ріґ Веди»; паілах̣—   ріші на ім’я Пайла; са̄ма-ґах̣  —  вчитель «Сама Веди»; джаімініх̣  —  ріші на ім’я Джайміні; кавіх̣  —  велемудрий; ваіш́ампа̄йанах̣  —  ріші на ім’я Вайшампаяна; ева  —  тільки; еках̣  —   один; нішн̣а̄тах̣  —  обізнаний; йаджуша̄м  —  «Яджур Веди»; ута  —  прославлений.

Переклад

Після того, як Веди були розбиті на чотири частини, Пайла Ріші став вчителем «Ріґ Веди», Джайміні    —    вчителем «Сама Веди», і тільки Вайшампаяна прославився «Яджур Ведою».

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Різні Веди були довірені різним вченим мудрецям, щоб вони в різноманітні способи розгортали їхню науку далі.

Текст

атгарва̄н̇ііраса̄м а̄сіт
сумантур да̄рун̣о муніх̣
ітіха̄са-пуран̣а̄на̄м̇
піта̄ ме ромахаршан̣ах̣

Послівний переклад

атгарва  —  «Атгарва Веда»; ан̇ґіраса̄м  —  ріші Анґірі; а̄сіт  —   довірено; сумантух̣  —  відомий ще як Суманту Муні; да̄рун̣ах̣  —  який серйозно присвятив себе «Атгарва Веді»; муніх̣  —  мудрецю; ітіха̄са-пура̄н̣а̄на̄м  —  історичних хронік та Пуран; піта̄  —  батькові; ме  —  моєму; ромахаршан̣ах̣  —  ріші Ромахаршані.

Переклад

Суманту Муні Анґірі була довірена «Атгарва Веда», що їй він присвятив себе. Моєму ж батькові, Ромахаршані, доручені були Пурани та історичні літописи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: На те саме вказано і в шруті-мантрі: Анґіра Муні, що неухильно дотримувався суворих засад «Атгарва Веди», став на чолі її послідовників.

Текст

та ета р̣шайо ведам̇
свам̇ свам̇ вйасйанн анекадга̄
ш́ішйаіх̣ праш́ішйаіс тач-чгішйаир
веда̄с те ш́а̄кгіно ’бгаван

Послівний переклад

те—вони; ете—усі ті; р̣шайах̣—просвітлені вчені; ведам  —   відповідні Веди; свам свам  —  кожен довірену йому науку; вйасйан  —  передали; анекадга̄  —  численним; ш́ішйаіх̣  —  учням; праш́ішйаіх̣  —  учням учнів; тат-ш́ішйаіх̣  —  учням їхніх учнів; веда̄х̣ те  —  послідовникам відповідних Вед; ш́а̄кгінах̣  —   різні гілки; абгаван  —  отак з’явились.

Переклад

Своєю чергою всі ті великі вчені передали довірені їм Веди своїм численним учням, учням учнів та учням тих учнів. З того постали відповідні школи послідовників Вед.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Веди     —     це першоджерело усього знання . Немає такого знання, хоч матеріального, хоч трансцендентного, що не було б викладене в первіснім тексті Вед. Згодом ці відомості були просто розгорнуті й виокремлені в осібні галузі. Біля витоків кожної галузі стояли шановані великі просвічені вчителі. Іншими словами, ведичне знання було розбите на різні галузі між різними учнівськими послідовностями і так розійшлось усім світом. Отже, ніхто не має права проголошувати, що посідає знання, яке не вийшло з Вед.

Текст

та ева веда̄ дурмедгаир
дга̄рйанте пурушаір йатга̄
евам̇ чака̄ра
бгаґава̄н
вйа̄сах̣ кр̣пан̣а-ватсалах̣

Послівний переклад

те   —   то; ева   —   достеменно ; веда̄х̣   —   книга знання ; дурмедгаіх̣  —  менш розумною; дга̄рйанте  —  можуть засвоїти; пурушаіх̣  —  людиною; йатга̄  —  так як; евам  —  отак; чака̄ра  —   опрацював; бгаґава̄н  —  могутній; вйа̄сах̣  —  великий мудрець В’яса; кр̣пан̣а-ватсалах̣  —  сповнений великого співчуття до темного загалу.

Переклад

Так великий мудрець В’ясадева, надзвичайно милостивий до темних мас, подав Веди так, щоб і менш розумні люди змогли їх засвоїти.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Веда єдина, а тут пояснено причину, через яку її розбито на різні частини. Веду    —    сім’я всього знання    —    звичайній людині нелегко зрозуміти. Приписи суворо встановлюють, що людина, котра не має брахманічних якостей, не має права братися за вивчення Вед. Цей припис безліч разів витлумачували хибно. Певна група людей, які проголошують себе справжніми брахманами лише на тій підставі, що народилися в брахманських родинах, проголошує, що право вивчати Веди мають виключно представники брахманської касти. Інша група людей вважає, що це несправедливо стосовно інших каст, членам яких не випало народитися у брахманських родинах. Але і ті, і ті далекі від істини. Веди заторкують теми, які потрібно було роз’яснювати навіть Брахмаджі, й це зробив Сам Верховний Господь. Тобто зрозуміти їх можуть тільки ті, хто перебуває у чистому добрі. Люди в ґунах страсти й невігластва нездатні зрозуміти, про що йдеться у Ведах. Кінцева мета ведичного знання    —    це Шрі Крішна, Бог-Особа. І, щоб цю Особистість осягнув той, хто перебуває під впливом ґун страсти й невігластва, річ насправді рідкісна. В Сат’я-юґу в ґуні добра був кожен. Під час Трета- та Двапара-юґ вплив якости добра поступово зменшувався, і якості людського загалу дедалі гіршали. В нинішню добу вплив ґуни добра майже не відчутний, отож, Шріла В’ясадева, могутній мудрець з добрим серцем, розділив Веди на різні частини, щоб дати змогу більшості нинішніх людей, які перебувають під впливом ґун страсти й невігластва і не вирізняються глибоким інтелектом, дотримуватися їхніх засад у своєму житті. Ось як пояснює це наступна шлока.

Текст

стрі-ш́ӯдра-двіджабандгӯна̄м̇
трайі на ш́руті-
ґочара̄
карма-ш́рейасі мӯд̣га̄на̄м̇
ш́рейа евам̇ бгавед іха
іті бга̄ратам а̄кгйа̄нам̇
кр̣пайа̄ муніна̄ кр̣там

Послівний переклад

стрі  —  жіноцтво; ш́ӯдра  —  робітничий клас; двіджа-бандгӯна̄м  —  друзі двічінароджених; трайі  —  три; на  —  не; ш́руті- ґочара̄   —   для розуміння ; карма   —   в діяльності ; ш́рейасі   —   на добро; мӯд̣га̄на̄м  —  невігласів; ш́рейах̣  —  найвище благо; евам  —  так; бгавет  —  досягнене; іха  —  цим; іті  —  так думаючи; бга̄ратам  —  велику «Махабгарату»; а̄кгйа̄нам  —  історичні події; кр̣пайа̄—з великої ласки; муніна̄—від муні; кр̣там—   укладено.

Переклад

Сповнений співчуття, великий мудрець уклав для жінок, робітників та друзів двічінароджених великий історичний твір «Махабгарату», зваживши, що це дасть людям можливість досягти найвищої мети життя.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Друзі родин двічінароджених    —    це ті, хто народився в сім’ях брахман, кшатрій чи вайшій, тобто в сім’ях з духовними традиціями, але самі не посідають якостей своїх предків. Таких нащадків двічінароджених не визнають за двічінароджених, бо вони не мають належної чистоти. Процес очищення починається навіть до того, як дитина народилася. Очисний обряд на вкладення сімені називається ґарбгадгана-самскара. Не пройшовши ґарбгадгана-самскари, а це є духовний метод планування сім’ї, людина не може бути визнана за істинного нащадка двічінароджених. За ґарбгадгана-самскарою йдуть інші очисні обряди, один з них    —    це обряд отримання священного шнура. Під час цього обряду людина отримує духовне посвячення. Власне після цієї самскари людина має право називатися двічінародженою. Народження перше    —    це самскара вкладення сімені, а за друге мають духовне посвячення. Назвати істинним двічінародженим можна лише того, кому вдалося пройти через ці важливі самскари.

Якщо батьки не хочуть триматися духовного методу планування сім’ї і зачинають дітей просто зі страсти, їхніх дітей називають двіджа-бандгу. Двіджа-бандгу запевно не такі розумні, як достойні нащадки справжніх родин двічінароджених. Вважають, що двіджа-бандгу перебувають на тому ж рівні, що і шудри та жінки, які не дуже розумні з природи. Шудри та жінки не мають проходити через жодні самскари, крім шлюбного обряду.

Менш розумні люди, тобто жінки, шудри та недостойні діти вищих каст, не мають якостей, потрібних на те, щоб зрозуміти смисл трансцендентних Вед, і тому для них була укладена «Махабгарата». Вона призначена з’ясувати для людини мету Вед, тому в неї вміщено «Бгаґавад-ґіту», що є коротким викладом Вед. Людей менших розумових здібностей більше цікавлять історії, аніж філософія, і тому Господь Шрі Крішна повідав філософію Вед у формі «Бгаґавад-ґіти». І В’ясадева, і Господь Крішна, перебуваючи на духовному рівні, вдались до спільних зусиль, щоб зробити добро для падших людей цієї доби. В «Бгаґавад-ґіті» викладено сутність усього ведичного знання. Вона, так само як Упанішади, є першою книгою з науки про духовні цінності. Філософія веданти призначена для тих, хто вже пройшов перший ступінь духовної науки. А в царину духовного, або відданого, служіння Господеві може вступити лише той, хто вже дістав духовну «вищу освіту». Це піднесена наука, і її великий вчитель    —    Сам Господь в образі Господа Шрі Чайтан’ї Махапрабгу. Особи, яких Він уповноважив, можуть посвятити в трансцендентне любовне служіння Господеві інших.

Текст

евам̇ правр̣ттасйа сада̄
бгӯта̄на̄м̇ ш́рейасі двіджа̄х̣
сарва̄тмакена̄пі йада̄
на̄тушйад дгр̣дайам̇ татах̣

Послівний переклад

евам  —  так; правр̣ттасйа  —  трудячись; сада̄  —  завжди; бгӯта̄на̄м  —  живих істот; ш́рейасі  —  найвище добро; двіджа̄х̣  —   о двічінароджені; сарва̄тмакена апі  —  у всі способи; йада̄  —   коли; на  —  не; атушйат  —  задовільнився; хр̣дайам  —  розум; татах̣  —  тоді.

Переклад

О двічінароджені брахмани ! Трудячись для загального добра всіх людей  , в своєму серці він  , проте  , не чув задоволення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шрі В’ясадева, дбаючи про всебічне добро людського загалу, уклав твори, що цінністю невідмінні від Вед, проте не був задоволений собою. Можна було сподіватись, що ті труди дадуть йому вдоволення, але він так і не відчув його.

Текст

на̄тіпрасідад дгр̣дайах̣
сарасватйа̄с тат̣е ш́учау
вітаркайан вівікта-стга
ідам̇ чова̄ча дгарма-віт

Послівний переклад

на  —  не; атіпрасідат  —  дуже втішений; хр̣дайах̣  —  у серці; сарасватйа̄х̣—ріки Сарасваті; тат̣е—над берегом; ш́учау—   очистившись; вітаркайан—порозважавши; вівікта-стгах̣—   на самоті; ідам ча  —  також це; ува̄ча  —  сказав; дгарма-віт  —   той, хто знає смисл релігії.

Переклад

Тоді мудрець, що йому була відома сутність релігії, не відчуваючи в глибині душі задоволення, замислився над причиною цього і промовив до себе такі слова.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Мудрець став шукати причини незадоволення, яке він відчував у глибині серця. Доки серце незадоволене, за досконалість нема мови. Шукати ж цього вдоволення серця треба поза матерією.

Текст

дгр̣та-вратена хі майа̄
чганда̄м̇сі
ґураво ’ґнайах̣
ма̄ніта̄ нірвйалікена

ґр̣хітам̇ ча̄нуш́а̄санам
бга̄рата-вйападеш́ена
хй а̄мна̄йа̄ртгаш́ ча прадарш́ітах̣
др̣ш́йате йатра дгарма̄ді
стрі-ш́ӯдра̄дібгір апй ута

Послівний переклад

дгр̣та-вратена  —  дотримуючись суворих обітниць; хі  —  достеменно; майа̄—мною; чганда̄м̇сі—ведичні гімни; ґуравах̣—   духовні вчителі; аґнайах̣  —  жертовне вогнище; ма̄ніта̄х̣  —   вшановував, як належить; нірвйалікена  —  без дводушности; ґр̣хітам ча   —   також прийняв  ; ануш́а̄санам   —   навчання в традиції лінії спадкоємности  ; бга̄рата   —   « Махабгарату »  ; вйападеш́ена  —  склавши; хі  —  достеменно; а̄мна̄йа-артгах̣  —   послання учнівської послідовности; ча  —  і; прадарш́ітах̣  —   належно пояснив; др̣ш́йате  —  чим треба; йатра  —  де; дгарма-а̄діх̣  —  шлях релігії; стрі-ш́ӯдра-а̄дібгіх̣ апі  —  навіть жінками, шудрами тощо; ута  —  повідано.

Переклад

Я, дотримуючись суворих обітниць учнівства, без дводушности вшановував Веди, духовного вчителя й жертовний вівтар. Крім того я додержував усіх приписів і показав, в чому смисл учнівської послідовности, виклавши «Махабгарату», що навіть жінкам, шудрам та іншим [друзям двічінароджених] допомагає зрозуміти шлях релігії.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Не дотримуючись суворих учнівських обітниць і не перебуваючи в учнівській послідовності, пізнати смисл Вед неможливо. Той, хто прагне пізнати Веди, повинен вшановувати духовних вчителів, Веди та жертовний вогонь. В «Махабгараті» послідовно з’ясовані всі тонкощі ведичної мудрости, і зроблено це в такий спосіб, щоб їх могло зрозуміти жіноцтво, клас робітників та недостойні члени родин брахман, кшатрій та вайшій. За цієї епохи «Махабгарата» має більше значення, ніж первісні Веди.

Текст

татга̄пі бата ме даіхйо
хй а̄тма̄ чаіва̄тмана̄ вібгух̣
асампанна іва̄бга̄ті
брахма-варчасйа саттамах̣

Послівний переклад

татга̄пі  —  хоча; бата  —  хиба; ме  —  моя; даіхйах̣  —  перебуваючи в тілі; хі  —  достеменно; а̄тма̄  —  жива істота; ча  —   і; ева  —  навіть; а̄тмана̄  —  сам; вібгух̣  —  достатній; асампаннах̣  —  неповний; іва а̄бга̄ті  —  видається; брахма-варчасйа  —   з ведантистів; саттамах̣  —  найвищий.

Переклад

Я відчуваю, що мені чогось бракує, хоча вповні наділений усім, що Веди вважають за потрібне людині.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Без сумніву, Шріла В’ясадева досягнув досконалости у всьому, що можуть дати Веди. Жива істота, яка погрузнула в матеріальному, має змогу очиститись, виконуючи визначену у Ведах діяльність. Але найвищий здобуток не в цьому, і без нього жива істота, хай вона навіть наділена геть усім, не може втвердитись у своєму природному трансцендентному становищі. Шріла В’ясадева, здавалось, втратив з ока найважливіше і тому почувався незадоволеним.

Текст

кім̇ ва̄ бга̄ґавата̄ дгарма̄
на пра̄йен̣а нірӯпіта̄х̣
прійа̄х̣ парамахам̇са̄на̄м̇
та ева хй ачйута-прійа̄х̣

Послівний переклад

кім ва̄  —  чи; бга̄ґавата̄х̣ дгарма̄х̣  —  діяльність живих істот у відданості; на  —  не; пра̄йен̣а  —  майже; нірӯпіта̄х̣  —  вказана; прійа̄х̣  —  дорога; парамахам̇са̄на̄м  —  досконалим істотам; те ева  —  що теж; хі  —  напевно; ачйута  —  непохибимому; прійа̄х̣  —  приваблива.

Переклад

Можливо, причина цьому те, що я не наголосив осібно на відданому служінні Господеві, яке любе і досконалим істотам, і непохибному Господеві.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші Шріла В’ясадева сам пояснює причину своєї незадоволености. Він не був задоволений, тому що природний стан живої істоти    —    з відданістю служити Господу. Якщо жива істота не втвердилась міцно в своєму природному становищі, тобто не виконує відданого служіння, не будуть задоволені вповні ні Господь, ні жива істота. В’ясадева саме роздумував над своєю помилкою, коли перед ним з’явився його духовний вчитель. Його поява описана далі.

Текст

тасйаівам̇ кгілам а̄тма̄нам̇
манйама̄насйа кгідйатах̣
кр̣шн̣асйа на̄радо ’бгйа̄
ґа̄д
а̄ш́рамам̇ пра̄
ґ уда̄хр̣там

Послівний переклад

тасйа  —  його; евам  —  так; кгілам  —  неповновартість; а̄тма̄нам  —  душу; манйама̄насйа  —  роздумуючи в серці; кгідйатах̣—  скрушно; кр̣шн̣асйа  —  Крішни-двайпаяни В’яси; на̄радах̣ абгйа̄ґа̄т  —  Нарада прийшов туди; а̄ш́рамам  —  хатину; пра̄к  —  раніше; уда̄хр̣там  —  сказав.

Переклад

Як сказано вище, коли Крішна-двайпаяна В’яса отак журився своєю недосконалістю, до його хатини над берегом Сарасваті наблизився Нарада.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Причиною порожнечі, яку відчував В’ясадева, був не брак знання. Бгаґавата-дгарма    —    це чисте віддане служіння Господеві, і моністові воно не доступне. Моністів не зараховують до парамахамс (найдосконаліших у зреченому стані життя). У «Шрімад-Бгаґаватам» вміщено численні оповіді за трансцендентні дії Бога-Особи. В’ясадева в жодній праці не розкрив належно трансцендентних дій Господа і тому відчував незадоволення, дарма що був вповноважене втілення Бога. Сам Господь Шрі Крішна вдихнув просвітлення в серце В’ясадеви, і тому той відчув у собі якусь порожнечу, як сказано вище. Тут однозначно з’ясовано, що без трансцендентного любовного служіння Господу все є просто порожнеча, натомість у трансцендентному служінні Господу все    —    відчутна дійсність, і для її досягнення не потрібно ніяких окремих зусиль ні у царині діяльности задля плодів, ні на терені емпіричного філософствування.

Текст

там абгіджн̃а̄йасахаса̄
пратйуттга̄йа̄
ґатам̇ муніх̣
пӯджайа̄м а̄са відгіван
на̄радам̇ сура-пӯджітам

Послівний переклад

там абгіджн̃а̄йа  —  побачивши його (Наради) щасливу появу; сахаса̄   —   зненацька; пратйуттга̄йа   —   вставши; а̄ґатам   —   який з’явився; муніх̣   —   В’ясадева; пӯджайа̄м а̄са   —   виявив шану; відгі-ват  —  з такою шаною, як до Відгі (Брахми); на̄радам   —   Нараді; сура-пӯджітам   —   що його вшановують півбоги.

Переклад

На благословенну появу Шрі Наради Шрі В’ясадева підвівся і вшанував його так само благоговійно, як вшановував би Брахмаджі, самого творця.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відгі вказує на Брахму, першостворену живу істоту. Він є водночас і перший, хто вивчав Веди, і перший, хто вчив ведичної науки. Він отримав Веди од Шрі Крішни й першого навчив Нараду. Отже, Нарада є другий ачар’я в низці духовної учнівської послідовности. Він є представник Брахми, і тому його вшановують так само, як Брахму, батька всіх відгі (правил); так само вшановують і всіх дальших учнів з учнівської послідовности, бо вони є представники відначального духовного вчителя.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до четвертої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «З’явлення Шрі Наради».