ВІРШ 6
Text 6
Текст
Texto
сампра̄птах̣ куру-джа̄н̇ґала̄н
унматта-мӯка-джад̣авад
вічаран ґаджа-са̄хвайе
samprāptaḥ kuru-jāṅgalān
unmatta-mūka-jaḍavad
vicaran gaja-sāhvaye
Послівний переклад
Palabra por palabra
катгам — як; а̄лакшітах̣ — впізнали; паураіх̣ — жителі; сампра̄птах̣—досягши; куру-джа̄н̇ґала̄н—провінції Куру-джанґала; унматта — юродивий; мӯка — німий; джад̣ават — пришелепуватий; вічаран — мандруючи; ґаджа - са̄хвайе — Хастінапура.
Переклад
Traducción
Як розпізнали його [Шрілу Шукадеву, сина В’яси] жителі Хастінапури [нині Делі], коли він після мандрів провінціями Куру й Джанґала прийшов до міста, виглядаючи як німий та юродивий дурник?
¿Cómo pudieron los ciudadanos reconocerlo a él [Śrīla Śukadeva, el hijo de Vyāsa] cuando entró en la ciudad de Hastināpura [hoy Delhi], después de andar errando por las provincias de Kuru y Jāṅgala con el aspecto de un demente, mudo y retardado?
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Раніше місто, що нині називається Делі, було відоме як Хастінапура, бо його заснував цар Хасті. Ґосвамі Шукадева, покинувши рідну домівку, блукав, мов юродивий, і тому жителям Хастінапури було нелегко розпізнати його та його піднесене становище. Отже, мудреця визнають не за зовнішністю, а за тим, що він каже. До садгу, великого мудреця, йдуть не по те, щоб бачити його, але щоб слухати від нього. Якщо ж людина не готова слухати садгу, вона не матиме з таких відвідин ніякої користи. Шукадева Ґосвамі був садгу і вмів оповідати про трансцендентні діяння Господа. Він не старався догодити примхливим смакам пересічної людини, не показував, як чарівник, фокусів — його розпізнали тоді, коли він став викладати «Бгаґаватам». Скидаючись на німого божевільного, дурника, він, насправді, був найпіднесеніша трансцендентна особистість.
Antiguamente, la actual ciudad de Delhi era conocida como Hastināpura, pues en un principio fue fundada por el rey Hastī. Gosvāmī Śukadeva, después de abandonar la casa paterna, se puso a errar como un demente, y, por lo tanto, era muy difícil para los ciudadanos reconocer su excelsa posición. Por consiguiente, a un sabio no se le reconoce con la vista, sino con el oído. Uno debe acercarse a un sādhu o gran sabio no para verlo, sino para oírlo. Si uno no está dispuesto a oír las palabras de un sādhu, no obtendrá ningún beneficio. Śukadeva Gosvāmī era un sādhu que podía hablar acerca de las actividades trascendentales del Señor. Él fue reconocido cuando expuso el tema del Bhāgavatam, y nunca trató de utilizar malabarismos como si fuera un mago. Exteriormente parecía ser un retardado y mudo demente, pero en realidad era la personalidad trascendental más elevada de todas.