Skip to main content

ВІРШ 41

ТЕКСТ 41

Текст

Текст

тад ідам̇ ґра̄хайа̄м а̄са
сутам а̄тмавата̄м̇ варам
сарва-ведетіха̄са̄на̄м̇
са̄рам̇ са̄рам̇ самуддгр̣там
тад идам̇ гра̄хайа̄м а̄са
сутам а̄тмавата̄м̇ варам
сарва-ведетиха̄са̄на̄м̇
са̄рам̇ са̄рам̇ самуддхр̣там

Послівний переклад

Пословный перевод

тат   —   то; ідам   —   цей; ґра̄хайа̄м а̄са  —  передав; сутам  —   своєму синові; а̄тмавата̄м  —  що усвідомив себе; варам  —   найшанованіший; сарва  —  усі; веда  —  ведичні писання (книги знання); ітіха̄са̄на̄м  —  з усіх історичних хронік; са̄рам  —   вершків; са̄рам  —  вершки; самуддгр̣там  —  зібрав.

тат — то; идам — это; гра̄хайа̄м а̄са — побудил принять; сутам — своему сыну; а̄тмавата̄м — среди осознавших себя; варам — самому почитаемому; сарва — всех; веда — ведических писаний (книг знания); итиха̄са̄на̄м — всех летописей; са̄рам — сливки; са̄рам — сливки; самуддхр̣там — извлек.

Переклад

Перевод

Шрі В’ясадева, зібравши у «Шрімад-Бгаґаватам» вершки з усіх ведичних писань та літописів усесвіту, передав його своєму синові, найшанованішому серед усіх, хто усвідомив себе.

Сняв «сливки» всех ведических писаний и летописей вселенной, Шри Вьясадева передал «Бхагаватам» своему сыну, самому высокочтимому среди осознавших себя душ.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Люди з мізерними знаннями вважають за достовірні ті відомості зі світової історії, що трапилися не раніше від часів Будди, тобто з шостого століття до Р. Х., а оповіді з писань, які стосуються давніших часів, вважають за вигадані. Але то не так. Усі згадані в Пуранах, у «Махабгараті» та інших писаннях події дійсно відбувалися, і не лише на цій, а й інших планетах, яких у всесвіті мільйони. Певні оповіді за події на інших планетах, які не належать до нашої планетної системи, видаються таким обмеженим людям неймовірними. Їм невтямки, що різні планети багато в чому несхожі між собою, а тому деякі події з історії інших планет подеколи суперечать нашому досвідові життя на цій планеті. Якщо зважити на різницю між планетами і також на різницю в часі та обставинах, то стає зрозумілим, що нічого неймовірного в оповідях з Пуран немає і що це не просто міфи. Не треба забувати мудрість: що є день для того, хто має очі, то ніч для сліпого. Тому не слід відкидати оповіді й історії з Пуран, вважаючи їх вигаданими. Навіщо було б великим ріші, як ото В’яса, вміщувати в свої твори якісь вигадки?

Для несведущих людей мировая история начинается только со времен Будды, то есть с 600 г. до н. э., а все приводимые в писаниях повествования о более древнем периоде они считают вымыслом. В действительности это не так. Все события, о которых говорится в Пуранах, «Махабхарате» и т. д., реально происходили либо на этой, либо на миллионах других планет данной вселенной. Иногда описания событий, происходивших на других планетах, кажутся этим людям неправдоподобными. Но им неизвестно, что планеты отличаются друг от друга во многих отношениях, поэтому некоторые исторические факты, относящиеся к другим планетам, не соответствуют нашему опыту на этой планете. Приняв во внимание разницу в положении, занимаемом планетами, а также время и обстоятельства, мы поймем, что в историях, описанных в Пуранах, нет ничего удивительного, и перестанем считать их вымыслом. Мы всегда должны помнить афоризм: то, что является пищей для одного, для другого — яд. Поэтому не следует отвергать истории и эпизоды, приводимые в Пуранах, считая их вымыслом. Великим риши, подобным Вьясе, незачем было включать в свои произведения вымышленные истории.

«Шрімад-Бгаґаватам» містить описи подій, що вибрані з літописів різних планет, і тому всі духовні авторитети одностайно визнають його за маха-пурану. Особливого значення цим історіям надає те, що всі вони пов’язані з Господом, з Його діями в різні часи і за різних умов. Шріла Шукадева Ґосвамі є найпіднесеніша особистість з-поміж усіх душ, які усвідомили себе, і він взявся вивчати це писання від свого батька В’ясадеви. Шріла В’ясадева є великий авторитет з ведичного знання і, враховуючи надзвичайну важливість викладеного в «Шрімад-Бгаґаватам», першому він передав це послання своєму синові, видатному Шрілі Шукадеві Ґосвамі. Послання «Бгаґаватам» порівнюють із вершками. Ведична література    —    немов неозорий молочний океан знання. Вершки або масло є найсмачнішим у молоці, або його суть, і так само «Шрімад-Бгаґаватам» вміщує повчальні, достовірні і водночас найзахопливіші оповіді за різні дії Господа та Його відданих. Проте користи не буде, якщо слухати послання «Бгаґаватам» од невір, безбожників чи декламаторів з фаху, що роблять із «Бгаґаватам» товар для обивателя. Це послання було передане Шрілі Шукадеві Ґосвамі, а для нього «Бгаґаватам» ніколи не був і не міг бути за спосіб заробітку. Він не мав сім’ї, а тому не мав і потреби заробляти на її утримання. Тому «Шрімад-Бгаґаватам» треба сприймати від представника Шукадеви, який провадить зречений спосіб життя і не обтяжений потребою утримувати сім’ю. Молоко, поза сумнівом, надзвичайно корисне й поживне, але якщо його торкається змія, воно вже не поживне, а навпаки    —    несе смерть. Так само з «Бгаґаватам»: ніхто, крім тих, хто неухильно тримається всіх принципів вайшнавізму, не має права оповідати його, заробляючи на прожиток і стаючи причиною духовної смерти численних слухачів. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що ціль усіх Вед    —    пізнати Його (Господа Крішну). А «Шрімад-Бгаґаватам»    —    то Сам Шрі Крішна, Господь, що прийшов у формі записаного знання. Тому «Бгаґаватам»    —    це вершки Вед. У ньому подані всі історичні факти всіх часів, пов’язані з Шрі Крішною. Це справжня квінтесенція всіх історичних оповідей.

В «Шримад-Бхагаватам» приводятся описания событий, отобранные из летописей разных планет, поэтому все духовные авторитеты признают его Маха-пураной. Особая ценность этих историй состоит в том, что все они связаны с деяниями Господа, совершенными Им в разное время и в разных условиях. Шрила Шукадева Госвами — величайший среди всех достигших самоосознания душ. Он принял «Бхагаватам» как предмет изучения от своего отца Вьясадевы. Шрила Вьясадева — великий авторитет, и, учитывая огромное значение изложенного в «Шримад-Бхагаватам», он в первую очередь передал это послание своему великому сыну, Шриле Шукадеве Госвами. Ведическая литература сравнивается с молочным океаном знаний, а «Шримад-Бхагаватам» — со сливками. Сливки или масло — это самая вкусная часть молока. Таков и «Бхагаватам», ибо он содержит все подлинные, увлекательные и поучительные повествования о разнообразной деятельности Господа и Его преданных. Бесполезно, однако, выслушивать послание «Бхагаватам» от людей, настроенных скептически, атеистов и профессиональных чтецов, наживающихся на продаже «Бхагаватам» обывателям. Это послание было передано Шриле Шукадеве Госвами, а он никак не причастен к бизнесу на «Бхагаватам». У него не было семьи, и ему никого не нужно было содержать таким ремеслом. «Шримад-Бхагаватам» необходимо принимать от представителя Шукадевы, который ведет отреченный образ жизни и не отягощен семейными заботами. Молоко, несомненно, полезно и питательно, но если его попробует змея, то оно утрачивает свои свойства. Более того, оно может стать причиной смерти. Так и те, кто не соблюдает строго всех принципов вайшнавов, не должны наживаться на «Бхагаватам», становясь причиной духовной смерти множества своих слушателей. Господь говорит в «Бхагавад-гите», что цель изучения всех Вед — познать Его (Господа Кришну). А «Шримад-Бхагаватам» — это Сам Господь Шри Кришна, явившийся в форме записанного знания. Поэтому «Бхагаватам» — сливки всех Вед. Он содержит описания всех событий, происходивших в разные эпохи и связанных со Шри Кришной. Таким образом, «Шримад-Бхагаватам» фактически является квинтэссенцией всех исторических повествований.