Skip to main content

ВІРШ 8

Sloka 8

Текст

Verš

дгармах̣ сванушт̣гітах̣ пум̇са̄м̇
вішваксена-катга̄су йах̣
нотпа̄дайед йаді ратім̇
ш́рама ева хі кевалам
dharmaḥ svanuṣṭhitaḥ puṁsāṁ
viṣvaksena-kathāsu yaḥ
notpādayed yadi ratiṁ
śrama eva hi kevalam

Послівний переклад

Synonyma

дгармах̣  —  чинність; сванушт̣гітах̣  —  що її виконують згідно свого місця; пум̇са̄м  —  людства; вішваксена  —  Бога-Особи (повноважної частки); катга̄су  —  у посланні; йах̣  —  котра; на  —  не; утпа̄дайет  —  породжує; йаді  —  якщо; ратім  —   прив’язаности; ш́рамах̣  —  марний труд; ева  —  лише; хі  —  напевно; кевалам  —  цілковито.

dharmaḥ — zaměstnání; svanuṣṭhitaḥ — vykonávané podle svého postavení; puṁsām — lidstva; viṣvaksena — Osobnost Božství (úplná část); kathāsu — v poselství; yaḥ — to, co je; na — ne; utpādayet — způsobuje; yadi — když; ratim — přitažlivost; śramaḥ — zbytečná práce; eva — pouze; hi — zajisté; kevalam — zcela.

Переклад

Překlad

Якщо діяльність, яку виконує людина відповідно до свого становища, не пробуджує в ній потягу до послання Бога- Особи, вона вся    —    просто марний труд.

Činnosti, které člověk vykonává v souladu se svým postavením, jsou jen zbytečnou prací, pokud v něm nevzbudí náklonnost k poselství Osobnosti Božství.

Коментар

Význam

ПОЯСНЕННЯ: Люди мають різні уявлення про життя, і тому у різних людей різні обов’язки. Для матеріаліста, що не бачить далі за грубе матеріальне тіло, все обмежене сферою діяльности його чуттів. Тому вся його діяльність є егоїстичною у вузькому чи широкому смислі цього слова. У вузькому розумінні егоїзм означає зосередження на власному тілі, і егоїзм такого роду характерний головно для нижчих тварин. Егоїзм у розширеному розумінні є явищем, що притаманне людському суспільству. Він зосереджений довкола сім’ї, громади, нації, суспільства чи світу, і мета його    —    створити комфорт для грубого тіла. За таких грубих матеріалістів вище люди, що мають схильність до розумувань. Вони ширяють у висотах розумових обширів. Діяльність, що відповідає їхньому становищу,    —    це створювати поезію, розвивати філософію чи пропаґувати якийсь «ізм» з тою самою егоїстичною метою, що не сягає за межі тіла та розуму. Проте вище тіла та розуму перебуває приспана духовна душа, що її відхід із тіла робить всі різновиди тілесного й розумового егоїзму безглуздими і обертає їх у ніщо. Але недалекі люди нічого не знають за те, які є потреби духовної душі.

Vzhledem k rozličným životním představám člověka existují též různé lidské činnosti. Materialista, který nevnímá nic jiného než hrubé hmotné tělo, má za to, že mimo smysly nic neexistuje. Jeho činnosti se z toho důvodu omezují na soustředěné či rozšířené sobectví. Soustředěné sobectví je zaměřené na vlastní tělo, což je obvyklé u nižších zvířat. Rozšířené sobectví se projevuje v lidské společnosti a je zaměřené na rodinu, společnost, kolektiv, národ, stát nebo svět s výhledem na tělesné pohodlí. Nad těmito tělesně založenými materialisty stojí mentální spekulanti. Vznášejí se ve výškách mentálních sfér a k jejich činnostem patří vymýšlení poezie a filozofie. Někdy též hlásají různé ismy, avšak stále se sobeckými cíli, omezenými tělem a myslí. Neuvědomují si, že nad tělem a myslí se nachází dřímající duše, bez které se veškerá sobecká předsevzetí, týkající se těla a mysli, nemohou nikdy uskutečnit. Méně inteligentní lidé však o potřebách duše nemají ani zdání.

Немудрі люди нічого не знають про душу і про те, що вона не обмежена сферою тілесної та розумової діяльности, і тому не знаходять щастя, виконуючи свої фахові обов’язки. В цьому вірші піднято питання саме щодо задоволення душі. Душа перебуває поза грубим тілом і тонким розумом. Це є активне начало, рушійна сила тіла й розуму. Якщо людина не знає потреб душі, яка спить, вона не знатиме щастя, хоч скільки буде піклуватися про тіло і розум, що є лише зовнішнім покриттям духовної душі. Істота мусить задовольняти потреби духовної душі. Пташка не буде задоволена тим тільки, що чистять її клітку. Слід знати, що потрібно самій пташці.

Bláhoví lidé, kteří nevědí nic o duši a o tom, že duše je vlastně mimo dosah těla a mysli, nenacházejí nikdy ve vykonávání svých předepsaných povinností žádné uspokojení. A zde se na tento bod naráží. Vlastní já se nachází mimo hrubé tělo a subtilní mysl; je jejich hybným principem. Bez patřičného poznání potřeb dřímající duše není možné najít štěstí. Tělo a mysl nám sotva pomohou, neboť jsou jen nadbytečnými obaly duše. Je třeba uspokojit potřeby duchovní duše. Pouhým čištěním klece kanárka neuspokojíme. Musíme znát jeho vlastní potřebu.

Потреба духовної душі така: вибратися з обмеженої сфери, де вона зв’язана матеріальними путами, і виповнити своє бажання цілковитої свободи. Духовна душа прагне вибратися за глухі стіни широкого усесвіту. Вона хоче бачити вільне світло і вільний дух. Така довершена свобода приходить тоді, коли душа стикається з довершеним духом, Богом-Особою. Любов до Бога жевріє в кожному. Духовне буття проявляє себе через матеріальні тіло й розум у формі спотвореної прив’язаности до грубої та тонкої матерії. Отже, ми повинні взятися до такої фахової діяльности, яка пробудить нашу божественну свідомість. Це можливо тільки шляхом слухання та оспівування божественних дій Верховного Господа. Вся ж інша визначена діяльність, яка не допомагає розвинути в собі потяг слухати й повторювати трансцендентне послання,    —    це лише, як тут сказано, марна витрата часу. Ніякі інші визначені обов’язки, хоч би до якого «ізму» вони належали, не можуть дати душі свободи. Навіть діяльність тих, хто прагне спасіння, вважають за марну, тому що вони не осягають джерела усієї свободи. Матеріаліст на власні очі може бачити, що всякий його матеріальний здобуток обмежений простором і часом, матиме він його в цьому чи іншому житті. Навіть піднявшись на Сварґалоку, він не знайде постійного притулку для своєї спраглої душі. Прагнення душі може задовольнити тільки досконалий науковий метод, яким є досконале віддане служіння.

Skutečnou potřebou duše je, že se chce konečně vymanit z hmotných pout a dosáhnout vytoužené dokonalé svobody. Duše se chce dostat ven, za stěny širokého vesmíru a chce uzřít volnost světla a ducha. Této naprosté svobody dosáhne teprve tehdy, když se střetne s dokonalou duchovní bytostí, s Osobností Božství. Náklonnost k Bohu je skryta v každém z nás. Jenže duchovní existence se projevuje skrze hrubé tělo a mysl, prostřednictvím zvrácené náklonnosti k hrubé a jemné hmotě. Chceme-li tedy znovu probudit své božské vědomí, pak je nutné, abychom se též náležitě zaměstnali. To znamená naslouchat a zpívat o božských skutcích Svrchovaného Pána. Pokud v nás činnosti, které vykonáváme, nevyvolají onu náklonnost k poslechu a zpěvu transcendentálního poselství Boha, pak tyto činnosti byly jen ztrátou času. To tvrdí tato śloka. Žádné jiné činnosti, ať už je to ten či onen “ismus”, prostě nemohou duši osvobodit. Dokonce i činnosti těch, kteří prohlašují spásu za svůj cíl, jsou marné, neboť nejsou s to rozeznat opravdový zdroj veškeré svobody. Primitivní materialista přece sám vidí, že veškeré jeho hmotné vymoženosti jsou omezené časem a prostorem, ať na tom či onom světě. I když se dostane na Svargaloku, ani tam nenajde žádné trvalé útočiště pro svou strádající duši. Tuto dychtící duši lze uspokojit pouze dokonalým vědeckým postupem — dokonalou oddanou službou.