Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.2.2

Текст

сӯта ува̄ча
йам̇ правраджантам анупетам апета-кр̣тйам̇
дваіпа̄йано віраха-ка̄тара а̄джуха̄ва
путреті тан-майатайа̄ тараво ’бгінедус
там̇ сарва-біӯта-хр̣дайам̇ мунім а̄нато ’смі

Послівний переклад

сӯтах̣  —  Сута Ґосвамі; ува̄ча  —  сказав; йам  —  кому; правраджантам  —  відходячи жити в зреченості ; анупетам  —  без освячення священним шнуром; апета  —  не відбувши обрядів; кр̣тйам  —  визначені обов’язки; дваіпа̄йанах̣  —  В’ясадева; віраха  —  розлуки; ка̄тарах̣  —  лякаючись; а̄джуха̄ва  —  вигукнув; путра іті  —  О сину мій; тат-майатайа̄  —  у те поринувши ; таравах̣   —   всі дерева; абгінедух̣   —   відгукнулись; там  —  йому; сарва  —  всіх; бгӯта  —  живих істот; хр̣дайам  —   серце; мунім  —  мудрець; а̄натах̣ асмі  —  віддаю поклони.

Переклад

Шріла Сута Ґосвамі промовив: Я шанобливо схиляюся перед великим мудрецем [Шукадевою Ґосвамі], який може ввійти в кожне серце. Коли Шукадева Ґосвамі, не відбувши освячення священним шнуром і не пройшовши крізь інші обряди, прийняті серед представників вищих каст, покинув дім, щоб прийняти санн’ясу [зречений стан життя], у В’ясадеви, його батька, від страху розлуки вихопилось тужливе: «Сину мій!» Але вбитому горем батькові відгукнулись тільки дерева, так само вбиті розлукою.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Послідовники устрою варн та ашрамів мають багато визначених обов’язків, які впорядковують їхнє життя. Один із таких обов’язків для людини, яка прагне вивчити Веди,    —    це звернутись до істинного духовного вчителя і прохати його прийняти її за учня. Священний шнур на людині є свідоцтво того, що вона гідна вивчати Веди, слухаючи ачар’ю    —    істинного духовного вчителя. Шрі Шукадева Ґосвамі не проходив крізь очисні обряди, що їх приписує система варнашрами, тому що від самого народження був звільненою душею.

Назагал людина народжується звичайною істотою, а очисні обряди дають їй друге народження. Коли така людина починає бачити нове світло і береться шукати проводу, щоб мати змогу розвиватись духовно, вона звертається до духовного вчителя, аби він дав їй настанови щодо Вед. Духовний учитель бере за учня і дає священний шнур тільки тому, хто щиро прагне отримати знання, і тоді людина стає двіджа, двічінароджена. Той, хто набув якостей двіджі, може вивчати Веди, а вже ставши обізнаним у ведичному знанні, він стає віпрою. Віпра, достойний брахмана, пізнає так Абсолют і робить дальший поступ у духовному житті, аж нарешті сягає рівня вайшнави. Сягнути рівня вайшнави є вінець брахманських студій. На шляху свого духовного розвитку брахмана обов’язково мусить стати вайшнавою, бо, власне, просвітлений брахмана, що усвідомив себе,    —    це і є вайшнава.

Шріла Шукадева Ґосвамі був вайшнава від самого початку, і тому йому не було потреби проходити крізь всі ступені устрою варнашрами. В кінцевому підсумку варнашрама-дгарма призначена на те, щоб зробити з темної людини чистого відданого Господа, вайшнаву. Тому якщо людина стає вайшнавою, якого визнав уттама-адгікарі, першорядний вайшнава, її одразу вважають за брахману незалежно від того, хто вона з походження чи яке в неї минуле. Шрі Чайтан’я Махапрабгу діяв на цій засаді і визнав Шрілу Харідасу Тгакуру за ачар’ю святого імені, незважаючи на те, що Тгакура Харідаса народився в мусульманській родині. Підсумок з цього такий: Шріла Шукадева Ґосвамі народився вайшнавою, отож від самого початку мав брахманічні якості. Він не мав проходити жодних обрядів. Милістю вайшнави навіть низьконароджені кірати, хуни, андгри, пулінди, пулкаші, абгіри, шумбги, явани, кгаси, ба й нижчі за них, мають змогу піднестися до найвищого трансцендентного рівня. Шріла Шукадева Ґосвамі був духовним вчителем Шрі Сути Ґосвамі, і тому Шрі Сута Ґосвамі складає Шрі Шукадеві Ґосвамі шану, перш як почати відповідати на запитання мудреців у Наймішаран’ї.