ВІРШ 7
Text 7
Текст
Texto
пра̄йопавеш́ам̇ праті вішн̣у-падйа̄м
дадгау мукунда̄н̇ґгрім ананйа-бга̄во
муні-врато мукта-самаста-сан̇ґах̣
prāyopaveśaṁ prati viṣṇu-padyām
dadhau mukundāṅghrim ananya-bhāvo
muni-vrato mukta-samasta-saṅgaḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
іті — так; вйаваччгідйа — вирішивши; сах̣ — цар; па̄н̣д̣авейах̣ — гідний нащадок Пандав; пра̄йа-упавеш́ам — постити, чекаючи на смерть; праті—до; вішн̣у-падйа̄м—берегу Ґанґи (що тече від лотосових стіп Господа Вішну); дадгау — віддав себе; мукунда-ан̇ґгрім — лотосовим стопам Господа Крішни; ананйа — неухильно; бга̄вах̣ — дух; муні-вратах̣ — з обітницями мудреця; мукта — звільнений; самаста — від будь-якого; сан̇ґах̣ — спілкування.
iti — así pues; vyavacchidya — habiendo decidido; saḥ — el rey; pāṇḍaveyaḥ — digno descendiente de los Pāṇḍavas; prāya-upaveśam — para ayunar hasta la muerte; prati — hacia; viṣṇu-padyām — en la ribera del Ganges (que emana de los pies de loto del Señor Viṣṇu); dadhau — se entregó; mukunda-aṅghrim — a los pies de loto del Señor Kṛṣṇa; ananya — sin desviación; bhāvaḥ — espíritu; muni-vrataḥ — con los votos de un sabio; mukta — liberado de; samasta — toda clase de; saṅgaḥ — relaciones.
Переклад
Traducción
Отож цар, гідний нащадок Пандав, вирішив влаштуватися при березі Ґанґи і постити там, нікуди не рухаючись, чекаючи смерти, так, щоб зрештою віддати себе лотосовим стопам Господа Крішни, хто єдиний на силі дарувати звільнення. Обірвавши так усяке спілкування і прив’язаності, він склав обітницю мудреця.
Así pues, el rey, el digno descendiente de los Pāṇḍavas, se decidió de una vez por todas y se sentó en la ribera del Ganges a ayunar hasta la muerte y entregarse a los pies de loto del Señor Kṛṣṇa, quien es el único capaz de otorgar la liberación. Así, liberándose de toda clase de relaciones y apegos, aceptó los votos de un sabio.
Коментар
Significado
Води Ґанґи освячують усі три світи разом з усіма богами та півбогами, бо плинуть від лотосових стіп Бога-Особи Вішну. Господь Крішна — це джерело, з якого постають усі вішну-таттви, а тому кожен, хто прийме притулок Його лотосових стіп, може звільнитися від усіх гріхів і також від наслідків образи, яку цар вчинив проти брахмани. Отож Махараджа Парікшіт вирішив медитувати на лотосові стопи Господа Шрі Крішни, кого називають Мукундою, або тим, хто дає звільнення будь-якого роду. Береги Ґанґи чи Ямуни надають можливість пам’ятати Господа повсякчас. Махараджа Парікшіт звільнився від усіх матеріальних зв’язків і став медитувати на лотосові стопи Господа Крішни. Це шлях до звільнення. Той, хто порвав зв’язки з матеріальним світом, вже ніколи не діятиме гріховно. А хто медитує на лотосові стопи Господа, вже звільнився від усіх наслідків вчинених гріхів. Матеріальний світ створений так, що, живучи в ньому, кожен неодмінно чинить гріхи, хоче він того чи ні. Ліпшого прикладу на це, як сам Махараджа Парікшіт, мабуть, не знайти. За ним втвердилася слава безгрішного, праведного царя, а проте і він став жертвою гріха, хоча завжди пильнував, щоб не чинити неправильних дій. Але й він був проклятий, однак що він був великий відданий Господа, то навіть такий підступ долі обернувся йому на користь. Найголовніше правило таке: ніколи не грішити свідомо і весь час пам’ятати лотосові стопи Господа, не відхиляючись думкою ні на що інше. Тільки якщо відданий налаштований саме так, Господь допоможе йому впевнено просуватися вперед на шляху до звільнення і зрештою досягти Своїх лотосових стіп. І навіть якщо відданий випадково згрішить, Господь врятує таку віддану Йому душу від наслідків усіх гріхів. Це потверджують усі священні писання.
El agua del Ganges santifica todos los tres mundos, incluso a los dioses y a los semidioses, porque emana de los pies de loto de la Personalidad de Dios, Viṣṇu. El Señor Kṛṣṇa es el manantial del principio de viṣṇu-tattva, y, por consiguiente, refugiarse en Sus pies de loto puede liberarlo a uno de todos los pecados, incluso de una ofensa que un rey le haya hecho a un brāhmaṇa. Mahārāja Parīkṣit decidió meditar en los pies de loto del Señor Śrī Kṛṣṇa, quien es Mukunda, o el que otorga toda clase de liberaciones. Las riberas del Ganges y del Yamunā le dan a uno la oportunidad de recordar al Señor continuamente. Mahārāja Parīkṣit se liberó de toda clase de relaciones materiales y meditó en los pies de loto del Señor Kṛṣṇa, y ese es el camino de la liberación. Estar libre de toda relación material significa dejar por completo de cometer pecados ulteriores. Meditar en los pies de loto del Señor significa liberarse de los efectos de todos los pecados previos. Las condiciones del mundo material están hechas de modo tal, que uno tiene que incurrir en pecados voluntaria o involuntariamente, y el mejor ejemplo de ello es el propio Mahārāja Parīkṣit. Aunque él era un rey reconocido como piadoso e inmaculado, también fue víctima de una ofensa, si bien jamás tuvo la intención de cometer semejante error. Y a él también se lo maldijo. Pero como era un gran devoto del Señor, hasta esos reveses de la vida se volvieron favorables. El principio dice que en la vida uno no debe cometer adrede ningún pecado, y que debe recordar constantemente los pies de loto del Señor sin desviación. Solo cuando en el devoto exista esa actitud, el Señor lo ayudará a progresar de un modo regular hacia la senda de la liberación, y a que así alcance los pies de loto del Señor. Incluso si hay pecados accidentales que el devoto haya cometido, el Señor salva de todo pecado al alma entregada, tal como se confirma en todas las Escrituras.
тйакта̄нй абга̄васйа харіх̣ пареш́ах̣
вікарма йач чотпатітам̇ катган̃чід
дгуноті сарвам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣
tyaktāny abhāvasya hariḥ pareśaḥ
vikarma yac cotpatitaṁ kathañcid
dhunoti sarvaṁ hṛdi sanniviṣṭaḥ
(Бгаґ. 11.5.42)
(Bhāg. 11.5.42)