ВІРШ 19
Text 19
Текст
Text
праш́асйа са̄дгв ітй анумодама̄на̄х̣
ӯчух̣ праджа̄нуґраха-ш́іла-са̄ра̄
йад уттама-ш́лока-ґун̣а̄бгірӯпам
praśasya sādhv ity anumodamānāḥ
ūcuḥ prajānugraha-śīla-sārā
yad uttama-śloka-guṇābhirūpam
Послівний переклад
Synonyms
махаршайах̣ — великі мудреці; ваі — як звичайно; самупа̄ґата̄х̣ — зібралися там; йе — ті, хто; праш́асйа — прославляти; са̄дгу — чудово; іті — так; анумодама̄на̄х̣ — усі схваливши; ӯчух̣ — сказали; праджа̄-ануґраха — роблячи добро всім живим істотам; ш́іла-са̄ра̄х̣ — що втілюють різні сили; йат — тому що; уттама-ш́лока — той, кого уславлюють добірними віршами; ґун̣а-абгірӯпам — прекрасний, як божественні якості.
maharṣayaḥ — the great sages; vai — as a matter of course; samupāgatāḥ — assembled there; ye — those who; praśasya — by praising; sādhu — quite all right; iti — thus; anumodamānāḥ — all approving; ūcuḥ — said; prajā-anugraha — doing good to the living being; śīla-sārāḥ — qualitatively powerful; yat — because; uttama-śloka — one who is praised by selected poems; guṇa-abhirūpam — as beautiful as godly qualities.
Переклад
Translation
Усі великі мудреці, що зібралися там, також схвалили рішення Махараджі Парікшіта і виявили своє схвалення вигуками: «Чудово!» Мудреці природно схильні робити добро звичайним людям, тому що вони наділені всіма різноманітними якостями і силами Верховного Господа. Тим то вони були дуже раді бачити Махараджу Парікшіта, відданого Господа, і промовили такі слова.
All the great sages who were assembled there also praised the decision of Mahārāja Parīkṣit, and they expressed their approval by saying “Very good.” Naturally the sages are inclined to do good to common men, for they have all the qualitative powers of the Supreme Lord. Therefore they were very much pleased to see Mahārāja Parīkṣit, a devotee of the Lord, and they spoke as follows.
Коментар
Purport
Коли жива істота підіймається на рівень відданого служіння Господеві, її природна краса ще зростає. Махараджа Парікшіт був занурений у почуття любови до Господа Крішни. Побачивши це, зібрані мудреці були дуже задоволені і стали виявляти своє схвалення вигуками: «Чудово!» Такі мудреці природно схильні робити добро звичайним людям, тому коли вони бачать, що хтось, як оце Махараджа Парікшіт, робить поступ у відданому служінні, їхній радості немає меж, і вони благословляють таку людину всім, що мають. Віддане служіння Господу таке сприятливе, що з відданого задоволені всі півбоги та мудреці аж до Самого Господа, і тому для відданого все стає сприятливе, а все, що не сприяє його поступові, зникає з його шляху. Побачити всіх великих мудреців в смертну годину було, безперечно, благо для Махараджі Парікшіта, отож так зване прокляття від хлопчика-брахмани обернулося благословенням.
The natural beauty of a living being is enhanced by rising up to the platform of devotional service. Mahārāja Parīkṣit was absorbed in attachment for Lord Kṛṣṇa. Seeing this, the great sages assembled were very pleased, and they expressed their approval by saying “Very good.” Such sages are naturally inclined to do good to the common man, and when they see a personality like Mahārāja Parīkṣit advance in devotional service, their pleasure knows no bounds, and they offer all blessings in their power. The devotional service of the Lord is so auspicious that all demigods and sages, up to the Lord Himself, become pleased with the devotee, and therefore the devotee finds everything auspicious. All inauspicious matters are removed from the path of a progressive devotee. Meeting all the great sages at the time of death was certainly auspicious for Mahārāja Parīkṣit, and thus he was blessed by the so-called curse of a brāhmaṇa’s boy.