ВІРШ 12
ТЕКСТ 12
Текст
Текст
кр̣та-пран̣а̄мах̣ сва-чікіршітам̇ йат
віджн̃а̄пайа̄м а̄са вівікта-чета̄
упастгіто ’ґре ’бгіґгр̣хіта-па̄н̣іх̣
кр̣та-пран̣а̄мах̣ сва-чикӣршитам̇ йат
виджн̃а̄пайа̄м а̄са вивикта-чета̄
упастхито ’гре ’бхигр̣хӣта-па̄н̣их̣
Послівний переклад
Пословный перевод
сукга — щасливо; упавішт̣ешу — коли всілися; атга — по тому; тешу — їм (гостям); бгӯйах̣ — знов; кр̣та-пран̣а̄мах̣ — склавши поклони; сва — своє; чікіршітам — рішення постити; йат — хто; віджн̃а̄пайа̄м а̄са — повідомив; вівікта-чета̄х̣ — той, чий розум не прив’язаний до земних справ; упастгітах̣—присутні; аґре—перед ними; абгіґр̣хіта-па̄н̣іх̣— смиренно, з молитовно складеними руками.
сукха — благополучно; упавишт̣ешу — все расселись; атха — вслед за тем; тешу — им (пришедшим); бхӯйах̣ — вновь; кр̣та- пран̣а̄мах̣ — почтительно поклонившись; сва — свое решение; чикӣршитам — поститься; йат — тот, кто; виджн̃а̄пайа̄м а̄са — покорный; вивикта-чета̄х̣ — чей ум отстранен от мирского; упастхитах̣ — присутствуя; агре — перед ними; абхигр̣хӣта-па̄н̣их̣ — со смиренно сложенными руками.
Переклад
Перевод
Коли всі ріші й інші вигідно повсідалися, цар, смиренно ставши перед ними з молитовно складеними руками, повідомив їх про своє рішення постити, чекаючи смерти.
После того как риши и другие удобно уселись, царь, смиренно стоя перед ними со сложенными ладонями, рассказал о своем решении поститься до прихода смерти.
Коментар
Комментарий
Хоча цар уже постановив постити на березі Ґанґи, чекаючи смерти, він, прагнучи почути думку великих авторитетів, що були присутні там, смиренно повідомив їх про своє рішення. Кожне, будь-якої ваги рішення мусить спиратися на судження авторитетів, бо тоді все стає досконалим. З цього вірша видно, що монархи, які правили на Землі за тих часів, не були безвідповідальними диктаторами. Вони ретельно виконували авторитетні рішення святих та мудреців, що спиралися на вказівки Вед. Махараджа Парікшіт, досконалий цар, до останніх днів свого життя дотримувався тої засади і завжди радився з авторитетами.
Хотя царь уже решил в ожидании смерти поститься на берегу Ганги, он смиренно рассказал о своем решении, чтобы узнать мнение присутствовавших великих авторитетов. Любое решение должно быть подтверждено авторитетом. Этим обеспечивается совершенство любого дела. Из этого стиха явствует, что монархи, правившие в те времена, не были безответственными диктаторами. Они тщательно следовали авторитетным мнениям святых и мудрецов, соответствующим указаниям Вед. Как совершенный царь, Махараджа Парикшит вплоть до последних дней жизни следовал этим правилам, во всем советуясь с авторитетами.