Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.19.1
Текст
махі-патіс тв атга тат-карма ґархйам̇
вічінтайанн а̄тма-кр̣там̇ судурмана̄х̣
ахо майа̄ нічам ана̄рйа-ват кр̣там̇
ніра̄ґасі брахман̣і ґӯд̣ха-теджасі
Послівний переклад
сӯтах̣ ува̄ча—Сута Ґосвамі сказав; махі-патіх̣ — цар; ту — однак; атга — тоді (повернувшись додому); тат — той; карма—вчинок; ґархйам—огидний; вічінтайан—думаючи так; а̄тма-кр̣там—що сам зробив; су-дурмана̄х̣—дуже пригнічений; ахо—лихо; майа̄—мною; нічам—відразливе; ана̄рйа — дикунське; ват — як; кр̣там — вчинено; ніра̄ґасі — бездоганному; брахман̣і — брахмані; ґӯд̣га — величному; теджасі — могутньому.
Переклад
Сута Ґосвамі сказав: повертаючись додому, цар [Махараджа Парікшіт] думав, що повівся з бездоганним, могутнім брахманою огидно і по-дикунськи. Та думка страшенно гнітила його.
Коментар
Доброчесний цар дуже картав себе, бо сталося так, що він повівся з бездоганним брахманою недостойно. Для доброчесної людини, як-от цар Парікшіт, таке каяття природне, і воно звільняє відданого від усіх гріхів, вчинених випадково. Відданий з природи не має жодної вади. Якщо відданий випадком вчиняє якийсь гріх, він щиро розкаюється в цьому, і милістю Господа всі ненавмисні гріхи відданого згоряють на вогні каяття.