Skip to main content
Бібліотека » Шрімад-Бгаґаватам (Бгаґавата Пурана) » Пісня 1: Творення

ГЛАВА СІМНАДЦЯТА

ГЛАВА СЕМНАДЦАТАЯ

Кара й помилування Калі

Наказание и помилование Кали

ВІРШ 1:
Сута Ґосвамі сказав: Порівнявшись із тим місцем, Махараджа Парікшіт побачив, як ниций шудра, перебраний за царя, бив києм корову й бика, так, ніби вони не мали господаря.
ТЕКСТ 1:
Сута Госвами сказал: Достигнув того места, Махараджа Парикшит увидел, что шудра низкой касты, одетый как царь, бьет корову и быка дубинкой, как будто у них нет хозяина.
ВІРШ 2:
Бик був білий, як білий лотос. Від страху перед шудрою, що бив його, бик, стоявши на одній нозі, трусився і випускав сечу.
ТЕКСТ 2:
Бык был белым, как белый лотос. Шудра, избивавший его, вселял в него ужас, и бык был так напуган, что стоял на одной ноге, дрожа и испуская мочу.
ВІРШ 3:
Корову, хоча вона дає всім тільки добро, забезпечуючи основу релігії, змусили страждати й відібрали в неї теля. Шудра бив нещасну знесилену корову по ногах, а вона тільки плакала. Їй дуже хотілося хоч трохи поїсти трави в полі.
ТЕКСТ 3:
Хотя корова приносит пользу, потому что может дать основы религии, ее сделали несчастной и лишили теленка. Шудра бил ее по ногам. В глазах у нее стояли слезы. Она была измучена, слаба, и очень хотела поесть хоть немного травы в поле.
ВІРШ 4:
Махараджа Парікшіт, що був озброєний добрим луком та стрілами і сидів на кованій золотом колісниці, заговорив до нього [шудри] громовим голосом.
ТЕКСТ 4:
Махараджа Парикшит, вооруженный луком и стрелами, сидя в кованой золотом колеснице, обратился к нему [шудре] громовым голосом.
ВІРШ 5:
Гей, хто ти такий? Як оце ти, людина начебто сильна, насмілився піднести руку на безпомічних, що перебувають під моїм захистом! Ти вбрався так, наче ти найдоброчесніший серед людей, цар, але дії твої суперечать правилам двічінароджених кшатрій.
ТЕКСТ 5:
Эй, кто ты? Ты кажешься сильным и все же осмеливаешься убивать беспомощных, находящихся под моей защитой. Облачившись в эти одежды, ты выдаешь себя за богочеловека [царя], но дела твои противоречат принципам дваждырожденных кшатриев.
ВІРШ 6:
Гей, негіднику! Невже ти вирішив, що нині, як Господь Крішна й Арджуна, володар лука Ґандіва, пішли з-перед наших очей, ти можеш зухвало бити неповинну корову? Ти б’єш на відлюдді невинних, а тому ти злочинець і заслуговуєш смерти.
ТЕКСТ 6:
Негодяй, не потому ли ты осмелился бить невинную корову, что поблизости нет Господа Кришны и Арджуны, носителя лука Гандивы? Раз ты избиваешь невинных в укромном месте, ты преступник и потому заслуживаешь смерти.
ВІРШ 7:
Сказавши це, він [Махараджа Парікшіт] звернувся до бика: Хто ти? Чи ти насправді бик, білий, як білий лотос, чи ти якийсь півбог? Три твої ноги перебиті, ти тримаєшся лише на одній. Мені видається, що ти    —    півбог, який прийняв подобу нещасного бика, щоб засмутити нас.
ТЕКСТ 7:
Затем он [Махараджа Парикшит] спросил быка: Кто ты? Бык ли ты, белый, как белый лотос, или же полубог? Ты потерял три ноги и теперь передвигаешься только на одной. Может быть, ты — полубог в образе быка, причиняющий нам горе?
ВІРШ 8:
Це вперше мені випадає бачити в царстві, яке надійно захищають руки царів роду Куру, істоту, яка страждає і в якої в очах стоять сльози. Досі на Землі не було жодного, хто плакав би через недбальство царя.
ТЕКСТ 8:
В царстве, надежно защищенном руками царей династии Куру, я впервые вижу тебя горюющим, со слезами на глазах. До сих пор на Земле никто и никогда не лил слез из-за нерадивости царей.
ВІРШ 9:
Любий сину Сурабгі, відкинь смуток. Тобі нема чого боятися цього ницого шудри. І тобі, матінко корово, доки я живий, правлю державою й тримаю в покорі всіх лихих істот, теж нема чого плакати. У тебе все буде гаразд.
ТЕКСТ 9:
О сын Сурабхи, тебе не о чем больше горевать. Не нужно бояться этого низкого шудры. О мать корова, пока я живу, правлю и усмиряю всех злокозненных людей, у тебя нет причин для слез. Все у тебя будет хорошо.
ВІРШІ 10-11:
О доброчесна істото, коли негідники тримають в страхові всі живі істоти, що живуть у царстві, добре ім’я царя гине, тривалість його життя поменшується, і йому вже не мати доброго наступного народження. Безперечно, найперший обов’язок царя    —   покласти край стражданням тих, хто страждає. Тож я мушу вбити цього найницішого чоловіка, бо він чинить насильство над іншими живими істотами.
ТЕКСТЫ 10-11:
О целомудренная! Царь лишается своей репутации, продолжительность его жизни сокращается, и в следующей жизни он не получает хорошего тела, если негодяи в его царстве держат в страхе живых существ. Несомненно, первейший долг царя — облегчить страдания страждущих. Поэтому я должен убить этого подлейшего из людей за его жестокость к другим живым существам.
ВІРШ 12:
Він [Махараджа Парікшіт] знов і знов розпитувався в бика: Сину Сурабгі, скажи, хто перебив три твої ноги? У державі царів, покірних законам Верховного Бога-Особи, Крішни, немає нещасних, як оце ти.
ТЕКСТ 12:
Он [Махараджа Парикшит] снова и снова обращался к быку, спрашивая его: О сын сурабхи, кто отрубил тебе три ноги? В стране царей, послушных законам Верховной Личности Бога, Кришны, нет никого, кто был бы так же несчастен.
ВІРШ 13:
Любий биче, ти безгрішний і бездоганно правдивий, і тому я бажаю тобі самого добра. Будь-ласка, скажи мені, хто цей негідник, що знівечив тебе і тим заплямував добре ім’я синів Прітги?
ТЕКСТ 13:
О бык, ты непорочен и безукоризненно честен, потому я желаю тебе всех благ. Скажи мне, кто нанес тебе эти увечья, пятнающие доброе имя сыновей Притхи?
ВІРШ 14:
Той, хто примушує страждати невинні живі істоти, повинен тремтіти, бо від моєї кари йому не сховатись. Той, хто приборкує безчесних негідників, тим самим робить добро безгрішним.
ТЕКСТ 14:
Кто бы и где бы ни заставлял невинные живые существа страдать, должен страшиться меня. Обуздывая бессовестных негодяев, человек тем самым приносит благо праведным.
ВІРШ 15:
Я сам знищу зухвалого кривдника, що мучить невинних, хай він буде хоч небожитель в розкішному обладунку.
ТЕКСТ 15:
Я сам уничтожу любое обнаглевшее живое существо, которое совершает преступления, мучая непорочных, даже если им окажется небожитель в доспехах и богатых украшениях.
ВІРШ 16:
Найвищий обов’язок царя й правителя    —    у всьому захищати тих, хто живе за законом, і карати тих, хто за нормальних обставин і без нагальної потреби йде проти наказів священних писань.
ТЕКСТ 16:
Высший долг правящего царя — всегда и во всем защищать законопослушных и наказывать тех, кто нарушает заповеди писаний в обычное время, когда это не вызвано какой-то особой необходимостью.
ВІРШ 17:
Бик, уособлення релігії, сказав: Твої слова гідні представника роду Пандав. Добрі якості Пандав, відданих Господеві, підкорили Самого Господа Крішну, Бога-Особу, і Він навіть узявся бути їхнім посланцем.
ТЕКСТ 17:
Олицетворение религии сказало: Слова, только что произнесенные тобой, достойны представителя династии Пандавов. Даже Господь Кришна, Личность Бога, плененный качествами преданных Ему Пандавов, исполнял обязанности их посланника.
ВІРШ 18:
О найбільший з людей! Нам важко вказати на конкретного негідника, котрий є причиною наших страждань, тому що ми спантеличені різними суперечливими думками філософів-теоретиків.
ТЕКСТ 18:
О величайший среди людей, очень трудно точно указать того негодяя, который повинен в наших страданиях, так как мы введены в заблуждение разноречивыми мнениями философов-теоретиков.
ВІРШ 19:
Деякі філософи взагалі відкидають двоїстість і проголошують, що особа сама відповідальна за свої щастя і нещастя. Інші кажуть, що відповідальність за все лежить на надприродних силах. Ще інші твердять, що причина всього    —     в діяльності як такій, а грубі матеріалісти обстоюють, що першопричиною всього є природа.
ТЕКСТ 19:
Некоторые философы, отрицающие все виды двойственности, утверждают, что счастье и несчастье живого существа зависят от него самого. Другие говорят, что они зависят от высших сил, третьи утверждают, что они зависят от деятельности, а вульгарные материалисты полагают, что их первопричиной является природа.
ВІРШ 20:
Є також мислителі, котрі вважають, ніби істинної причини страждань не вийде ні з’ясувати за допомогою логіки, ні уявити, ні визначити словами. О мудрецю серед царів, розсуди все сам, покладаючись на власний інтелект.
ТЕКСТ 20:
Есть и такие мыслители, которые считают, что причину страданий невозможно ни выяснить с помощью рассуждений, ни вообразить, ни выразить словами. О мудрец среди царей, составь об этом свое собственное суждение, обдумав все это и прибегнув к помощи своего разума.
ВІРШ 21:
Сута Ґосвамі сказав: О найліпші серед брахман! Слова уособлення релігії повністю задовольнили Махараджу Парікшіта, і він, не вагаючись, дав безпомильну відповідь.
ТЕКСТ 21:
Сута Госвами сказал: О лучшие среди брахманов, император Парикшит был полностью удовлетворен речью воплощения религии и, не колеблясь, дал верный ответ.
ВІРШ 22:
Цар промовив: О істота, що ховається під подобою бика! Тобі відома істина релігії, а твої слова спираються на принцип, за яким те саме, що чекає на порушника релігійних заповідей, чекає й на того, хто звинувачує злочинця. Ти    —     не хто інший, як саме уособлення релігії.
ТЕКСТ 22:
Царь сказал: О принявший облик быка! Ты, воистину, знаешь религию и твои речи находятся в соответствии с законом, согласно которому то, что уготовано виновному в безбожных поступках, ожидает и того, кто указывает на преступника. Ты не кто иной, как олицетворение религии.
ВІРШ 23:
З усього цього знати, що енерґії Господа незбагненні. Ні роздуми, ні вправне володіння словом не допоможе достеменно описати їх.
ТЕКСТ 23:
Итак, можно сделать вывод, что энергии Господа непостижимы, их нельзя постичь ни с помощью спекулятивных размышлений, ни жонглируя словами.
ВІРШ 24:
За епохи Сат’ї [правдивости] ти міцно стояв на чотирьох ногах, що ними є чотири засади    —    аскетизм, чистота, милосердя й правдивість. Але нині, я бачу, три твої ноги перебито: скрізь панує безбожність, що виявляється як гординя, хтивість до жінок та вживання дурманних засобів.
ТЕКСТ 24:
В век Сатьи [правдивости] ты прочно стоял на своих четырех ногах благодаря четырем принципам: аскетизму, чистоте, милосердию и правдивости. Но теперь три твои ноги перебиты из-за неимоверно распространившегося безбожия, проявляющегося в виде гордыни, страсти к женщинам и опьянения.
ВІРШ 25:
Тепер у тебе лишилася тільки одна нога    —    правдивість, і ти якось тримаєшся на ній. Але уособлення чвар [Калі], що черпає сили в облуді, старається зламати і цю ногу.
ТЕКСТ 25:
Сейчас ты стоишь на одной ноге, олицетворяющей правдивость, и еще кое-как можешь передвигаться. Но олицетворение раздоров [Кали], процветающий благодаря обману, пытается перебить и эту ногу.
ВІРШ 26:
Бог-Особа та інші особистості безперечно поменшили тягар Землі. Коли Господь був на Землі як утілення, завдяки всесприятливим слідам Його стіп все було якнайліпше.
ТЕКСТ 26:
Тяжкое бремя Земли было, конечно же, облегчено Личностью Бога и другими. Когда Он воплотился здесь, все хорошее совершалось благодаря отпечаткам Его стоп, приносящим удачу.
ВІРШ 27:
Нині, коли Бог-Особа покинув доброчесну Землю, вона, нещасна, оплакує своє майбутнє, бо тепер нею правлять і визискують її задля власної насолоди люди з нижчих верств, що видають себе за правителів.
ТЕКСТ 27:
Теперь же она, целомудренная, на свою беду покинутая Личностью Бога, со слезами на глазах скорбит о своем будущем, ибо ныне ею правят и наслаждаются люди низшего класса, выдающие себя за правителей.
ВІРШ 28:
Так втішивши уособлення релігії та Землю, Махараджа Парікшіт, що здатний один битися з тисячею ворогів, витяг свій гострий меч, щоб убити уособленого Калі, причину безбожности.
ТЕКСТ 28:
Махараджа Парикшит, способный в одиночку сражаться с тысячей врагов, успокоил таким образом олицетворение религии и Земли. После этого он занес свой острый меч, чтобы убить олицетворение Кали, причину безбожия.
ВІРШ 29:
Коли уособлений Калі побачив, що цар замірився його вбити, він негайно скинув царські шати і від страху повністю віддався на його ласку, схиливши перед царем голову.
ТЕКСТ 29:
Когда олицетворение Кали понял, что царь собирается убить его, он немедленно сбросил с себя царскую одежду и от страха склонил свою голову, целиком сдавшись на его милость.
ВІРШ 30:
Махараджа Парікшіт, гідний стати притулком впокорених і достойний слави у віках, не вбив жалюгідного, ницого Калі, що впокорився йому, а зі своєї ласки до нещасних співчутливо усміхнувся.
ТЕКСТ 30:
Махараджа Парикшит, способный простить сдавшегося ему и достойный того, чтобы его слава была воспета в веках, не убил жалкого, покорившегося и падшего Кали, а с состраданием улыбнулся ему, потому что был милостив к несчастным.
ВІРШ 31:
Далі цар сказав: Ми успадкували славу Арджуни, а отож тобі, раз ти здався на нашу ласку, молитовно склавши руки, нема чого боятися за своє життя. Однак лишатися в моєму царстві я тобі не дозволю, бо ти поплічник безбожництва.
ТЕКСТ 31:
Затем царь сказал ему: Мы унаследовали славу Арджуны, и, раз ты сдался и смиренно стоишь, сложив ладони, тебе нечего опасаться за свою жизнь. Но тебе нельзя оставаться в моем царстве, ибо ты — приспешник безбожия.
ВІРШ 32:
Якщо дозволити уособленому Калі діяти як боголюдині, чи правителю, то скрізь безперечно , розцвітатиме безбожність, з’являться жадність , обман , злодійство , грубість , зрада, нещастя, шахрайство, чвари і гординя.
ТЕКСТ 32:
Если олицетворению Кали (безбожия) разрешить действовать как богочеловеку, то есть главе правительства, несомненно, распространятся принципы безбожия: жадность, вероломство, воровство, грубость, предательство, несчастье, мошенничество, вражда и тщеславие.
ВІРШ 33:
Тому, поплічнику безбожности, ти не гідний лишатися там, де досвідчені священики, не відступаючи від засад правдивости та релігії, відправляють жертвопринесення, щоб задовольнити Верховного Бога-Особу.
ТЕКСТ 33:
Поэтому, о друг безбожия, ты недостоин оставаться там, где сведущие люди в соответствии с истиной и религиозными принципами совершают жертвоприношения ради удовлетворения Верховной Личности Бога.
ВІРШ 34:
У всіх жертовних обрядах вшановують тільки Верховного Господа, Бога-Особу, навіть коли обряд відправляють на честь когось із півбогів, тому що Господь    —    Наддуша кожного і, наче повітря, перебуває всередині і зовні всього. Тож дарувати благо тому, хто відправляє жертвопринесення, на силі тільки Верховний Господь.
ТЕКСТ 34:
Все жертвенные обряды, даже если они проводятся ради какого-нибудь полубога, — это способ поклонения Верховному Господу, Личности Бога, ибо Он — Сверхдуша каждого и, подобно воздуху, пребывает как внутри, так и снаружи. Таким образом, именно Он дарует поклоняющимся все блага.
ВІРШ 35:
Шрі Сута Ґосвамі сказав: Почувши наказ Махараджі Парікшіта, уособлений Калі затремтів від страху. Дивлячись на царя, що, готовий вбити його, стояв перед ним, наче сам Ямараджа, Калі звернувся до нього з такими словами.
ТЕКСТ 35:
Шри Сута Госвами сказал: Услышав приказ Махараджи Парикшита, олицетворение Кали в страхе задрожал. Видя перед собой царя, подобного Ямарадже, готового убить его, Кали обратился к царю с такими словами.
ВІРШ 36:
Ваша величність! Хоч би де я поселився з вашого наказу, я скрізь бачитиму вас з луком і стрілами.
ТЕКСТ 36:
О Ваше Величество, где бы я ни жил согласно Вашему приказу, везде я буду видеть только Вас, вооруженного луком и стрелами.
ВІРШ 37:
Тому молю тебе, о проводарю захисників релігії, визначити мені якесь певне місце, щоб я жив там постійно, чуючи себе в безпеці під вашою владою.
ТЕКСТ 37:
Поэтому, о главный среди защитников религии, молю тебя, отведи мне такое место, где бы я мог постоянно жить, защищаемый твоей властью.
ВІРШ 38:
Сута Ґосвамі сказав: Вислухавши благання уособленого Калі, Махараджа Парікшіт дав йому дозвіл жити там, де грають в азартні ігри, п’ють вино, де процвітає розпуста і де вбивають тварин.
ТЕКСТ 38:
Сута Госвами сказал: В ответ на мольбу олицетворения Кали Махараджа Парикшит позволил ему жить там, где играют в азартные игры, пьют, занимаются проституцией и убивают животных.
ВІРШ 39:
Уособлений Калі попрохав дати йому ще щось, і на його бажання цар дав йому дозвіл жити там, де є золото, бо де золото, там обман, сп’яніння, хіть, заздрість та ворожість.
ТЕКСТ 39:
Олицетворение Кали попросил дать ему еще что-нибудь, и в ответ на его мольбу царь разрешил ему жить там, где есть золото, ибо там, где есть золото, царят ложь, опьянение, похоть, зависть и враждебность.
ВІРШ 40:
Отож, згідно з вказівками від Махараджі Парікшіта, сина Уттари, уособлений Калі отримав дозвіл жити в тих п’яти місцях.
ТЕКСТ 40:
Итак, олицетворению Кали согласно указаниям Махараджи Парикшита, сына Уттары, было дозволено жить в этих пяти местах.
ВІРШ 41:
Тому кожен, хто бажає собі добра, і насамперед царі, релігійні люди, проводарі суспільства, брахмани та санн’ясі повинні завжди триматися осторонь вищезгаданих засад безбожности.
ТЕКСТ 41:
Поэтому всякий, кто стремится к прогрессу и благосостоянию, особенно цари, религиозные люди, общественные деятели, брахманы и санньяси, никогда не должны соприкасаться с четырьмя указанными выше принципами безбожия.
ВІРШ 42:
Далі цар відновив втрачені ноги уособленої релігії і сприятливими заходами значною мірою поліпшив становище Землі.
ТЕКСТ 42:
Затем царь восстановил олицетворению религии [быку] недостающие ноги и вдохновляющими деяниями значительно улучшил состояние Земли.
ВІРШІ 43-44:
Відтак імператор Махараджа Парікшіт , найщасливіший між людьми, якому Махараджа Юдгіштгіра, забажавши відійти зречеником до лісу, доручив царство Хастінапури, чудово править світом у славетних традиціях царів роду Куру.
ТЕКСТЫ 43-44:
Счастливейший из людей, император Махараджа Парикшит, которому Махараджа Юдхиштхира, пожелав удалиться в лес, доверил правление Хастинапуром, теперь благополучно правит миром, ибо он унаследовал добрую славу царей династии Куру.
ВІРШ 45:
Махараджа Парікшіт, син Абгіман’ю, настільки досвідчений, що завдяки його вмілому врядуванню та заступництву ви отримали змогу відправляти це жертвопринесення.
ТЕКСТ 45:
Махараджа Парикшит, сын Абхиманью, настолько опытен, что благодаря его искусному правлению и покровительству вы получили возможность совершать такое жертвоприношение.