ВІРШ 6
Text 6
Текст
Text
саха-ґа̄н̣д̣іва-дганвана̄
ш́очйо ’сй аш́очйа̄н рахасі
прахаран вадгам архасі
saha-gāṇḍīva-dhanvanā
śocyo ’sy aśocyān rahasi
praharan vadham arhasi
Послівний переклад
Synonyms
йах̣—якщо; твам—ти, негіднику; кр̣шн̣е—Господь Крішна; ґате — коли пішов; дӯрам — з-перед людських очей; саха — разом з; ґа̄н̣д̣іва — луком Ґандіва; дганвана̄ — його носієм Арджуною; ш́очйах̣ — злочинець; асі — ти є визнаний; аш́очйа̄н — неповинних; рахасі—на відлюдді; прахаран—б’єш; вадгам — бути вбитим; архасі — заслуговуєш.
yaḥ — on account of; tvam — you rogue; kṛṣṇe — Lord Kṛṣṇa; gate — having gone away; dūram — out of sight; saha — along with; gāṇḍīva — the bow named Gāṇḍīva; dhanvanā — the carrier, Arjuna; śocyaḥ — culprit; asi — you are considered; aśocyān — innocent; rahasi — in a secluded place; praharan — beating; vadham — to be killed; arhasi — deserve.
Переклад
Translation
Гей, негіднику! Невже ти вирішив, що нині, як Господь Крішна й Арджуна, володар лука Ґандіва, пішли з-перед наших очей, ти можеш зухвало бити неповинну корову? Ти б’єш на відлюдді невинних, а тому ти злочинець і заслуговуєш смерти.
You rogue, do you dare beat an innocent cow because Lord Kṛṣṇa and Arjuna, the carrier of the Gāṇḍīva bow, are out of sight? Since you are beating the innocent in a secluded place, you are considered a culprit and therefore deserve to be killed.
Коментар
Purport
Коли з суспільства свідомо вилучено саму ідею Бога і коли в ньому немає жодного відданого-воїна, як Арджуна, підручні епохи Калі, користаючись з беззаконня в царстві, влаштовують подалі від людських очей бойні і вбивають на них невинних корів та інших тварин. Таких убивць доброчесний цар, як-от Махараджа Парікшіт, карає на смерть. В очах праведного царя негідник, котрий вбиває на відлюдді тварину, нітрохи не ліпший від того, хто вбиває у відлюдному місці дитину, і тому такий злочинець заслуговує на смертну кару.
In a civilization where God is conspicuously banished, and there is no devotee warrior like Arjuna, the associates of the Age of Kali take advantage of this lawless kingdom and arrange to kill innocent animals like the cow in secluded slaughterhouses. Such murderers of animals stand to be condemned to death by the order of a pious king like Mahārāja Parīkṣit. For a pious king, the culprit who kills an animal in a secluded place is punishable by the death penalty, exactly like a murderer who kills an innocent child in a secluded place.