ВІРШ 18
Text 18
Текст
Text
йатах̣ сйух̣ пурушаршабга
пурушам̇ там̇ віджа̄німо
ва̄кйа-бгеда-вімохіта̄х̣
yataḥ syuḥ puruṣarṣabha
puruṣaṁ taṁ vijānīmo
vākya-bheda-vimohitāḥ
Послівний переклад
Synonyms
на — не; вайам — ми; клеш́а-біджа̄ні — корінна причина всіх нещасть; йатах̣ — звідки; сйух̣ — так трапляється; пуруша- р̣шабга — о найпіднесеніший з людей; пурушам — особистість; там — та; віджа̄німах̣ — знаємо; ва̄кйа-бгеда — різницею у поглядах; вімохіта̄х̣ — спантеличені.
Переклад
Translation
О найбільший з людей! Нам важко вказати на конкретного негідника, котрий є причиною наших страждань, тому що ми спантеличені різними суперечливими думками філософів-теоретиків.
O greatest among human beings, it is very difficult to ascertain the particular miscreant who has caused our sufferings, because we are bewildered by all the different opinions of theoretical philosophers.
Коментар
Purport
Є багато умоглядних філософів, що висувають свої теорії щодо причини й наслідку, і насамперед щодо причини страждань та їхніх наслідків для різних живих істот. Визначено, що існує шість великих філософів: Канада — засновник філософії вайшешіка, Ґаутама — засновник логіки, Патанджалі — засновник системи містичної йоґи, Капіла — засновник філософії санкг’я, Джайміні — засновник карма-мімамси, та В’ясадева, засновник веданта-даршани.
There are many theoretical philosophers in the world who put forward their own theories of cause and effect especially about the cause of suffering and its effect on different living beings. Generally there are six great philosophers: Kaṇāda, the author of Vaiśeṣika philosophy; Gautama, the author of logic; Patañjali, the author of mystic yoga; Kapila, the author of Sāṅkhya philosophy; Jaimini, the author of Karma-mīmāṁsā; and Vyāsadeva, the author of Vedānta-darśana.
Хоча бик, уособлення релігії, і корова, сама Земля, чітко розуміли, що безпосередня причина їхніх страждань — уособлений Калі, вони як віддані Господа усвідомлювали і те, що ніхто не може завдати їм горя без Господнього дозволу. У «Падма Пурані» сказано, що наші теперішні страждання є плодом з насіння наших гріхів, але якщо виконувати чисте віддане служіння, поступово зникають навіть і ці насінини гріха. Отже, навіть коли відданим трапляється спіткати кривдника, вони не звинувачують його у своїх стражданнях. Вони беруть за очевидне, що кривдником рухає якась непряма причина, і тому терпляче зносять усі страждання, вважаючи, що Бог і без того полегшує їхню долю, посилаючи їм лише незначну частку страждань, що їх вони заслужили.
Although the bull, or the personality of religion, and the cow, the personality of the earth, knew perfectly well that the personality of Kali was the direct cause of their sufferings, still, as devotees of the Lord, they knew well also that without the sanction of the Lord no one could inflict trouble upon them. According to the Padma Purāṇa, our present trouble is due to the fructifying of seedling sins, but even those seedling sins also gradually fade away by execution of pure devotional service. Thus even if the devotees see the mischief-mongers, they do not accuse them for the sufferings inflicted. They take it for granted that the mischief-monger is made to act by some indirect cause, and therefore they tolerate the sufferings, thinking them to be God-given in small doses, for otherwise the sufferings should have been greater.
Махараджа Парікшіт сподівався почути пряме звинувачення проти кривдника, але потерпілі, керуючись вищезгаданими міркуваннями, відмовились звинувачувати його. Умоглядні філософи, проте, не визнають Господньої волі; вони намагаються знайти причину страждань шляхом власних здогадів, як це змальовано в подальших віршах. Згідно зі Шрілою Джівою Ґосвамі, такі мислителі самі збиті з пуття і тому не здатні збагнути, що найвища причина всіх причин — це Верховний Господь, Бог-Особа.
Mahārāja Parīkṣit wanted to get a statement of accusation against the direct mischief-monger, but they declined to give it on the above-mentioned grounds. Speculative philosophers, however, do not recognize the sanction of the Lord; they try to find out the cause of sufferings in their own way, as will be described in the following verses. According to Śrīla Jīva Gosvāmī, such speculators are themselves bewildered, and thus they cannot know that the ultimate cause of all causes is the Supreme Lord, the Personality of Godhead.