Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.17.1
Текст
татра ґо-мітгунам̇ ра̄джа̄
ханйама̄нам ана̄тгават
дан̣д̣а-хастам̇ ча вр̣шалам̇
дадр̣ш́е нр̣па-ла̄н̃чганам
Послівний переклад
сӯтах̣ ува̄ча — Сута Ґосвамі сказав; татра — тоді; ґо-мітгунам — корову й бика; ра̄джа̄ — цар; ханйама̄нам — яких бив; ана̄тга-ват—що наче втратили господаря; дан̣д̣а-хастам — з києм у руці; ча — також; вр̣шалам — ницого шудру; дадр̣ш́е — побачив; нр̣па — цар; ла̄н̃чганам — вбраний наче.
Переклад
Сута Ґосвамі сказав: Порівнявшись із тим місцем, Махараджа Парікшіт побачив, як ниций шудра, перебраний за царя, бив києм корову й бика, так, ніби вони не мали господаря.
Коментар
Головна ознака доби Калі полягає в тому, що низьконароджені шудри, тобто люди, які не дотримуються брахманічної культури і не мають духовного посвячення, перебиратимуться за правителів чи царів, а основною справою таких керівників без кшатрійських якостей та виховання буде забій невинних тварин, і найперше корів та биків, позбавлених хазяйського захисту гідних вайшій, людей з громади торговців. У «Бгаґавад-ґіті» (18.44) сказано, що призначення вайшій — опікуватися рільництвом, коровами й торгівлею. Але за доби Калі здеґрадовані вайш’ї (торговці) самі постачають корів на бойні. Призначення кшатрій — захищати громадян держави, а вайш’ям визначено опікуватися коровами та биками і використовувати їх для виробництва зерна й молока. Корови дають молоко, а бики допомагають у виробництві збіжжя. Однак за доби Калі на посадах правителів сидять шудри, і корів та биків, тобто наших матерів та батьків, позбавлених захисту громади вайшій, посилають на бойні, що їх повідкривали правителі-шудри.