ВІРШ 32
Sloka 32
Текст
Verš
сам̇стга̄м̇ йаду-куласйа ча
свах̣-патга̄йа матім̇ чакре
нібгр̣та̄тма̄ йудгішт̣гірах̣
saṁsthāṁ yadu-kulasya ca
svaḥ-pathāya matiṁ cakre
nibhṛtātmā yudhiṣṭhiraḥ
Послівний переклад
Synonyma
ніш́амйа—роздумуючи; бгаґават—Господа; ма̄рґам— шлях появи і зникнення; сам̇стга̄м — кінець; йаду-куласйа — роду царя Яду; ча — також; свах̣ — до обителі Господа; патга̄йа — шляхом; матім — бажання; чакре — зосередив увагу; нібгр̣та-а̄тма̄ — самотньо; йудгішт̣гірах̣ — цар Юдгіштгіра.
niśamya — uvažující; bhagavat — týkající se Pána; mārgam — cesty Jeho příchodů a odchodů; saṁsthām — konec; yadu-kulasya — dynastie krále Yadua; ca — také; svaḥ — sídlo Pána; pathāya — na cestu; matim — touha; cakre — věnoval pozornost; nibhṛta-ātmā — opuštěný a sám; yudhiṣṭhiraḥ — král Yudhiṣṭhira.
Переклад
Překlad
Почувши, що Господь Крішна повернувся до Своєї обителі, й зрозумівши, що рід Яду на землі більше не проявлений, Махараджа Юдгіштгіра вирішив повернутись додому, до Бога.
Když Mahārāja Yudhiṣṭhira slyšel o tom, že Pán Kṛṣṇa se vrátil do Svého sídla, a když pochopil, že skončilo pozemské zjevení yaduovské dynastie, rozhodl se k návratu zpátky domů, zpátky k Bohu.
Коментар
Význam
Дізнавшись, що Господь пішов з очей земних людей, Махараджа Юдгіштгіра також зосередив увагу на повчаннях «Бгаґавад-ґіти». Він занурився в роздуми про те, як Господь з’являється і як Він відходить. Прихід Господа у цей тлінний світ і Його відхід звідси залежать єдино від Його верховної волі. Немає якоїсь вищої енерґії, що примушувала б Його приходити у цей світ і йти звідси, як оце закони природи примушують народжуватися і помирати кожну істоту. Господь може з’явитися де захоче і коли захоче, проте це не заважає Йому з’являтися водночас і в якихось інших місцях. Він — наче сонце. Сонце з’являється й зникає будь-де само собою, і це не заважає йому світити й у інших місцях. Вранці воно з’являється в Індії і водночас і далі лишається у західній півкулі. Сонце присутнє всюди й скрізь у сонячній системі, однак здається, що в певному місці сонце з’являється вранці, а ввечері у визначений час зникає. Навіть сонце не є обмежене часом, тож Верховний Господь, творець і повелитель сонця, і поготів. У «Бгаґавад-ґіті» тому сказано, що кожен, хто насправді зрозумів трансцендентні з’явлення і зникнення Господа, які Він здійснює через Свою незбагненну енерґію, звільняється з-під влади законів народження та смерти і віднаходить своє місце у духовному небі, на одній з незліченних планет Вайкунтг. Там такі звільнені особистості живуть вічно, не знаючи мук народження, смерти, старости й хвороб. У духовному небі і Господь, і всі, хто виконує трансцендентне любовне служіння Йому, вічно юні, бо там немає ні старости, ні хвороб, ні смерти. Якщо немає смерти, то немає і народження. З цього випливає, що, просто збагнувши з’явлення та зникнення Господа, можна піднестися на рівень досконалости, рівень вічного життя. Отже, Махараджа Юдгіштгіра теж почав думати за повернення до Бога. Коли Господь з’являється на Землі чи на будь-якій іншій планеті смертних, Він приходить разом зі Своїми супутниками, що живуть з Ним вічно, і члени родини Яду, що допомагали Господеві у Його розвагах, — не хто інші як Його вічні супутники. До цих вічних супутників Господа належать і Махараджа Юдгіштгіра, його брати, мати та інші. З’явлення і зникнення Господа та Його вічних супутників трансцендентні, і тому не слід піддаватися омані зовнішніх обставин їхнього з’явлення та зникнення.
Mahārāja Yudhiṣṭhira obrátil rovněž svoji pozornost k pokynům Bhagavad-gīty, když uslyšel o Pánově odchodu z očí pozemských lidí. Začal uvažovat o způsobech Pánových příchodů a odchodů. Poslání odchodu a příchodu Pána ve světě smrtelníků závisí zcela na Jeho svrchované vůli. K Jeho příchodu či odchodu Ho nenutí žádná vyšší energie, jak tomu je v případě živých bytostí, které k příchodům a odchodům nutí přírodní zákony. Kdykoliv si to Pán přeje, může se zjevit odkudkoliv a kdekoliv, aniž by tím narušil Svůj příchod a odchod na nějakém jiném místě. Je jako slunce. Slunce se na určitém místě objevuje a mizí podle svého vlastního plánu, a nijak to nenarušuje jeho přítomnost na jiných místech. Slunce se objevuje ráno v Indii, aniž by mizelo ze západní polokoule. Je vždy přítomné po celé sluneční soustavě, ale zdánlivě se na určitém místě ráno objevuje a večer zase v pevně daný čas mizí. Časová omezení tedy ani u slunce nemají žádný význam, natož pak u Nejvyššího Pána, který je stvořitelem a vládcem slunce. V Bhagavad-gītě je proto řečeno, že každý, kdo skutečně chápe transcendentální příchod a odchod Pána Jeho nepochopitelnou energií, je osvobozen ze zákonů rození a smrti a dostane se do věčného duchovního nebe, kde se nacházejí vaikuṇṭhské planety. Tam mohou tyto osvobozené osoby žít věčně bez bolestí způsobených rozením, smrtí, stářím a nemocí. Pán a ti, kteří jsou věčně zaměstnáni v transcendentální láskyplné službě Jemu, jsou v duchovním nebi věčně mladí, protože tam neexistuje stáří a nemoc a neexistuje tam smrt. Jelikož tam není smrt, není tam ani zrození. Závěr tedy je, že když v pravdě poznáme tajemství Pánova příchodu a odchodu, můžeme dosáhnout dokonalé úrovně věčného života. Mahārāja Yudhiṣṭhira tedy rovněž začal uvažovat o návratu zpátky k Bohu. Pán se zjevuje na Zemi nebo na jakékoliv jiné planetě smrtelníků spolu se Svými společníky, kteří s Ním žijí věčně, a členové yaduovské rodiny, kteří doplňovali Pánovy zábavy, nejsou nikdo jiný než Jeho věční společníci, a stejně tak i Mahārāja Yudhiṣṭhira a jeho bratři, matka a ostatní. Jelikož příchod a odchod Pána a Jeho věčných společníků jsou transcendentální, nesmíme se nechat zmást jejich vnějšími rysy.