ВІРШ 30
ТЕКСТ 30
Текст
Текст
йат тат сан̇ґра̄ма-мӯрдгані
ка̄ла-карма-тамо-руддгам̇
пунар адгйаґамат прабгух̣
йат тат сан̇гра̄ма-мӯрдхани
ка̄ла-карма-тамо-руддхам̇
пунар адхйагамат прабхух̣
Послівний переклад
Пословный перевод
ґітам — повідане; бгаґавата̄ — Богом-Особою; джн̃а̄нам — трансцендентне знання; йат — котре; тат — те; сан̇ґра̄ма- мӯрдгані — посеред битви; ка̄ла-карма — часу і діяльности; тамах̣-руддгам — огорнутий цією темрявою; пунах̣ адгйаґамат — оживив їх знову; прабгух̣ — пан над чуттями.
гӣтам — наставленный; бхагавата̄ — Личностью Бога; джн̃а̄нам — трансцендентное знание; йат — которое; тат — то; сан̇гра̄ма-мӯрдхани — среди битвы; ка̄ла-карма — время и действия; тамах̣-руддхам — окутанный такой тьмой; пунах̣ адхйагамат — восстановил их вновь; прабхух̣ — хозяин своих чувств.
Переклад
Перевод
Здавалося, що у вирі розваг та діянь Господа і в розлуці з Ним Арджуна геть забув настанови, які лишив йому Бог-Особа. Однак насправді це було не так, і Арджуна знову опанував над своїми чуттями.
Казалось, что из-за игр и деяний Господа и из-за Его отсутствия Арджуна забыл наставления, данные Личностью Бога. Но на самом деле это было не так, и он вновь стал хозяином своих чувств.
Коментар
Комментарий
Під нездоланним впливом вічного часу зумовлена душа опиняється у путах кармічної діяльности. Однак на Верховного Господа, коли Він приходить на Землю, вплив кали, тобто минулого, теперішнього й майбутнього, як їх розуміють у матеріальному світі, не поширюється. Діяння Господа вічні, вони — прояв Його атма-майі, внутрішньої енерґії. Всі розваги й діяння Господа духовні з природи, однак світській людині видається, що Господь діє, як діє і вона сама, на матеріальному рівні. Здавалося б, на Курукшетрі Арджуна й Господь билися так само, як їхні супротивники, але насправді Господь через ту битву виконував місію Свого втілення і виявляв Свої взаємини з Арджуною, Своїм вічним другом . Ось чому Арджуна , виконувавши матеріальну на позір діяльність, не тільки не впав з трансцендентного рівня, а навіть відновив у своїй свідомості Господню пісню, що проспівав Йому Сам Господь. Господь запевняє у «Бгаґавад-ґіті» (18.65) щодо такого пробудження свідомости:
Сила вечного времени погружает обусловленную душу в кармическую деятельность. Но Верховный Господь, воплощаясь на Земле, не попадает под влияние калы — материальной концепции прошлого, настоящего и будущего. Действия Господа вечны и являются проявлением Его атма-майи, внутренней энергии. Все игры и действия Господа духовны по своей природе, но обывателю они кажутся явлением того же порядка, что и материальная деятельность. Казалось, что Арджуна и Господь, так же, как и их противники, участвовали в битве на Курукшетре, но в действительности Господь исполнял Свою миссию воплощения на Земле и общения со Своим вечным другом Арджуной. Поэтому такие, на первый взгляд, материальные действия Арджуны не лишали его трансцендентного положения, а, напротив, восстанавливали в нем сознание песен Господа, спетых Им Самим. Господь Сам заверяет в «Бхагавад-гите» (18.65), что человек обязательно восстановит такое сознание:
мад-йа̄джі ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі сатйам̇ те
пратіджа̄не прійо ’сі ме
мад-йа̄джӣ ма̄м̇ намаскуру
ма̄м эваишйаси сатйам̇ те
пратиджа̄не прийо ’си ме
Слід завжди думати про Господа; ніколи не можна забувати про Нього. Слід стати відданим Господа і складати Йому поклони. Той, хто живе так, безсумнівно здобуває благословення Господа, досягаючи притулку Його лотосових стіп. Ця вічна істина безсумнівна. Таємницю відкрито саме Арджуні, бо він був близький друг Господа.
Нужно всегда думать о Господе; ум никогда не должен забывать о Нем. Следует стать преданным Господа и выражать Ему почтение. Тот, кто живет таким образом, обязательно получит благословения Господа, обретая прибежище у Его лотосных стоп. И эта вечная истина бесспорна. Этот секрет был раскрыт Арджуне потому, что он был близким другом Господа.
Арджуна не мав бажання битися зі своїми родичами — він робив це, щоб виконати місію Господа. Він повсякчас був зосереджений на виконанні Його місії, а тому коли Господь пішов з цього світу, Арджуна і далі зберігав те саме трансцендентне становище, дарма що здавалося, ніби він геть забув повчання «Бгаґавад-ґіти». Отже, слід упогоджувати все, що ми робимо, з місією Господа. Якщо діяти так, нам забезпечене повернення додому, до Бога. Це — найвища досконалість життя.
Арджуна не хотел сражаться с родственниками, но он сражался за миссию Господа. Он всегда был занят только исполнением Его миссии, и потому после ухода Господа остался в том же трансцендентном положении, хотя могло показаться, что он забыл все наставления «Бхагавад-гиты». Поэтому необходимо подчинить всю нашу деятельность служению миссии Господа, и таким образом человек, безусловно, вернется домой, обратно к Богу. В этом — высшее совершенство жизни.