ВІРШ 29
ТЕКСТ 29
Текст
Текст
парібр̣м̇хіта-рам̇хаса̄
бгактйа̄ нірматгіта̄ш́еша-
каша̄йа-дгішан̣о ’рджунах̣
парибр̣м̇хита-рам̇хаса̄
бхактйа̄ нирматхита̄ш́еша-
каша̄йа-дхишан̣о ’рджунах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
ва̄судева-ан̇ґгрі — про лотосові стопи Господа; анудгйа̄на — постійно пам’ятаючи; парібр̣м̇хіта — побільшувалася; рам̇хаса̄ — з великою швидкістю; бгактйа̄ — у відданості; нірматгіта — відступило; аш́еша — безмірне; каша̄йа — бруд; дгішан̣ах̣ — уявлення; арджунах̣ — Арджуни.
ва̄судева-ан̇гхри — лотосные стопы Господа; анудхйа̄на — постоянно вспоминая; парибр̣м̇хита — расширил; рам̇хаса̄ — с огромной скоростью; бхактйа̄ — в преданность; нирматхита — поглотила; аш́еша — безграничная; каша̄йа — сила; дхишан̣ах̣ — концепция; арджунах̣ — Арджуна.
Переклад
Перевод
Постійне пам’ятування Арджуни про лотосові стопи Господа Шрі Крішни стрімко посилювало його відданість, і внаслідку його розум звільнився від усякого бруду.
Постоянное памятование о лотосных стопах Господа Шри Кришны быстро укрепило его преданность, и в результате весь сор исчез из его мыслей.
Коментар
Комментарий
Матеріальні бажання в розумі — це бруд, наслідок матеріального занечищення. Через це занечищення жива істота мусить стикатись із безліччю бажаних і небажаних речей, які просто витісняють духовність. З життя у життя зумовлена душа знов і знов потрапляє в пастку численних приємних та неприємних речей, що самі є оманні й тимчасові. Все це спостигає нас як наслідок наших матеріальних бажань, однак коли ми завдяки відданому служінню зустрічаємось з трансцендентним Господом в Його розмаїтих енерґіях, нам відкривається неприкрашена сутність усіх матеріальних бажань, і тоді розум живої істоти, відновивши своє істинне забарвлення, заспокоюється. Щойно Арджуна прихилився розумом до настанов Господа, що їх містить «Бгаґавад-ґіта», проявилося істинне забарвлення його вічного зв’язку з Господом, і тоді він відчув себе вільним від будь-якої матеріальної скверни.
Материальные желания, возникающие в нашем уме, — это сор материального загрязнения. Загрязняясь, живое существо сталкивается с великим множеством приемлемых и неприемлемых вещей, которые препятствуют самому существованию духовного самоотождествления. Из жизни в жизнь обусловленная душа попадает в ловушку многих приятных и неприятных вещей, которые иллюзорны и временны. Они накапливаются благодаря нашим реакциям на материальные желания, но, когда мы посредством преданного служения вступаем в контакт с трансцендентным Господом через Его различные энергии, все материальные желания предстают перед нами в самом неприглядном виде, и разум живого существа умиротворяется, возвращаясь в свое естественное состояние. Как только Арджуна обратился к наставлениям Господа, изложенным в «Бхагавад-гите», проявилось естественное состояние его вечного общения с Господом, и потому он ощутил себя свободным от всякого материального загрязнения.