Skip to main content

ВІРШ 8

ТЕКСТ 8

Текст

Текст

йудгішт̣хіра ува̄ча
апі смаратга но йушмат-пакша-ччха̄йа̄-самедгіта̄н
віпад-
ґан̣а̄д віша̄ґнйа̄дер
мочіта̄ йат сама̄тр̣ка̄х̣
йудхишт̣хира ува̄ча
апи смаратха но йушмат-
пакша-ччха̄йа̄-самедхита̄н
випад-ган̣а̄д виша̄гнйа̄дер
мочита̄ йат сама̄тр̣ка̄х̣

Послівний переклад

Пословный перевод

йудгішт̣гірах̣ ува̄ча  —  Махараджа Юдгіштгіра сказав; апі  —   чи; смаратга  —  пам’ятаєш; нах̣  —  нас; йушмат  —  від тебе; пакша  —  прихильність до нас, наче захист пташиних крил; чга̄йа̄  —  захист; самедгіта̄н  —  нас, твоїх вихованців; віпат- ґан̣а̄т  —  від усіляких нещасть; віша  —  підмішуванням отрути; аґні-а̄дех̣  —  підпалом; мочіта̄х̣  —  звільнені; йат  —  що ви зробили; са  —  разом з; ма̄тр̣ка̄х̣  —  нашою матір’ю.

йудхишт̣хирах̣ ува̄ча — Махараджа Юдхиштхира сказал; апи — ли; смаратха — ты помнишь; нах̣ — нам; йушмат — от тебя; пакша — благосклонность к нам, подобная крыльям птицы; чха̄йа̄ — покровительство; самедхита̄н — мы, воспитанные тобой; випат-ган̣а̄т — от самых разных бед; виша — применения яда; агни-а̄дех̣ — поджога; мочита̄х̣ — избавлены от; йат — тем, что ты сделал; са — вместе с; ма̄тр̣ка̄х̣ — нашей матерью.

Переклад

Перевод

Махараджа Юдгіштгіра сказав: Любий дядьку! Чи ви пам’ятаєте, як повсякчас оберігали нас і нашу матір від усіх нещасть? Нас хотіли отруїти, спалити, але ви з прихильности до нас завжди рятували нас, наче птах, що простирає над пташенятами свої крила.

Махараджа Юдхиштхира сказал: О дядя, помнишь ли, как ты всегда защищал нас с матерью от разных бед? Твое особое пристрастие к нам, как крылья птицы, спасло нас от яда и поджога.

Коментар

Комментарий

Панду помер молодим, і тому старші члени родини, а насамперед Бгішмадева і Махатма Відура, взяли на себе турботу про його малих дітей та вдову. Політичне становище Пандав було дуже непевне, і Відура був до них, певною мірою, небезсторонній. Дгрітараштра також дбав за неповнолітніх дітей Махараджі Панду, але він належав до супротивної сторони і підступами прагнув позбутися нащадків Панду, щоб замість них настановити на царство своїх синів. Махатма Відура розкрив підступні наміри Дгрітараштри та його прибічників і тому, хоча й був вірний слуга свого старшого брата, засудив його егоїстичну політику, скеровану на вигоду його рідних синів. Тому Відура старався захищати Пандав та їхню матір-удову. Тож у певному розумінні він був прихильніший до Пандав, ніж до синів Дгрітараштри, хоча загалом йому були любі і ті, і ті. Він любив усіх своїх небожів однаково, й це виявлялося в тому, що він завжди ганив Дурйодгану за підступи проти його двоюрідних братів. Відура завжди засуджував свого старшого брата за те, що той підтримує підступи своїх синів, і водночас завжди пильнував безпеки Пандав. Позиція Відури у всіх тих інтриґах була свідченням прихильности до Пандав. Махараджа Юдгіштгіра згадує за добро, яке їм зробив Відура ще до того, як надовго пішов з дому на прощу. Махараджа Юдгіштгіра згадав і про те, що він однаково любив всіх своїх дорослих небожів і піклувався про них усіх навіть після битви на Курукшетрі, що була страшним нещастям для цілої родини.

Так как Панду умер в молодом возрасте, все старшие члены семьи, особенно Бхишмадева и Махатма Видура, проявляли особую заботу о его малолетних детях и вдове. Видура был более благосклонен к Пандавам, потому что они находились в особом политическом положении. Хотя Дхритараштра одинаково заботился и о маленьких детях Махараджи Панду, он принадлежал к группировке, которая хотела с помощью интриг убрать потомков Панду, и стремился поставить на их место своих детей, воспитав их как правителей царства. Махатма Видура видел интриги Дхритараштры и его сообщников, и, хотя он верно служил своему старшему брату Дхритараштре, ему не нравились честолюбивые политические планы Дхритараштры, защищавшего интересы своих сыновей. Поэтому он всегда старался защитить Пандавов и их овдовевшую мать. Таким образом, он был как бы пристрастен к Пандавам, предпочитая их сыновьям Дхритараштры, хотя сам он не видел разницы в своем отношении к ним. С одинаковой любовью он относился к обоим лагерям своих племянников в том смысле, что всегда порицал Дурьйодхану за его интриги против двоюродных братьев. Он всегда критиковал старшего брата за то, что тот поощрял своих сыновей, и в то же время сам он всегда был готов прийти на помощь Пандавам. По тому, как Видура вел себя во всех этих дворцовых интригах, было ясно, что он питает пристрастие к Пандавам. Махараджа Юдхиштхира упомянул о событиях прошлого, произошедших до того, как Видура ушел из дома в длительное паломничество. Махараджа Юдхиштхира напомнил ему, что он был неизменно добр и благосклонен к своим взрослым племянникам даже после великой семейной трагедии — битвы на Курукшетре.

До битви на Курукшетрі Дгрітараштра тримався політики мирного знешкодження своїх племінників: він наказав Пурочані побудувати у Варанаваті дім, а коли його закінчили, він висловив бажання, щоб сім’я його брата пожила там якийсь час. Коли в присутності всіх членів царської родини Пандави вирушали в дорогу, Відура тонко розкрив Пандавам замір Дгрітараштри. Опис цих подій поданий у «Махабгараті» («Аді-парва» 114). Відура натякнув: «Зброя, зроблена не зі сталі й не з якогось іншого матеріалу, може бути досить гострою, щоб убити ворога. Але той, хто знає про неї, завжди врятується». То був натяк, що Пандав послано до Варанавати, щоб звести їх зі світу. Так Відура перестеріг Юдгіштгіру, щоб Пандави були дуже обережні у новій оселі. Ще він натякнув на пожежу, сказавши, що душі вогонь не знищить, але матеріальне тіло він знищити може. Той же, хто береже душу, буде жити. Кунті, не зрозумівши нічого з загадкової розмови між Махараджею Юдгіштгірою та Відурою, спитала свого сина, про що йшлося. Юдгіштгіра відповів, що з Відуриних слів зрозуміло, що в домі, куди вони мали їхати, їм загрожуватиме загинути від пожежі. Пізніше Відура, змінивши зовнішність, прийшов до Пандав і повідомив їх, що дворецький підпалить дім на чотирнадцяту ніч убутного місяця. Такий був підступний задум Дгрітараштри, що вирішив погубити Пандав разом з їхньою матір’ю. Отримавши попередження від Відури, Пандави втекли підземним ходом, а Дгрітараштра про їхню втечу нічого не знав. Каурави були так певні загибелі Пандав у влаштованій пожежі, що Дгрітараштра, щасливий, виконав по них посмертний обряд. Під час жалоби тужили всі мешканці палацу, окрім Відури, який знав, що Пандави живі і десь переховуються. Небезпека чигала на Пандав багато разів, і щоразу Відура, з одного боку, захищав їх, і, з другого,    —    намагався утримати свого брата Дгрітараштру від підступів. Отож, він був завжди прихильний до Пандав і обороняв їх, наче птах, що крилами захищає пташат.

До битвы на Курукшетре Дхритараштра проводил политику мирного уничтожения своих племянников и для этого велел Пурочане построить в Варанавате дом. Когда строительство было закончено, Дхритараштра изъявил желание поселить в этом доме на некоторое время семью своего брата. Когда в присутствии всех членов царской семьи Пандавы отправлялись туда, Видура ловко раскрыл им планы Дхритараштры. Это описано в «Махабхарате» (Ади-парва, 114). Он намекнул им: «Оружие, сделанное не из стали и не из других материальных элементов, может оказаться достаточно острым, чтобы убить врага. Но того, кто знает об этом, нельзя убить». То есть он намекнул на то, что Пандавов посылают в Варанавату на смерть и что Юдхиштхира должен быть очень осторожным в своем новом дворце. Он также намекнул на пожар, сказав, что огонь не может уничтожить душу, но способен уничтожить материальное тело. Тот же, кто бережет душу, может выжить. Туманные реплики, которыми обменивались Махараджа Юдхиштхира и Видура, были непонятны Кунти, и она попросила своего сына объяснить ей смысл их разговора. Юдхиштхира сказал, что в словах Видуры содержится намек на пожар в том доме, в который они направляются. Позже, изменив свою внешность, Видура пришел к Пандавам и сообщил им, что дворецкий собирается поджечь дом на четырнадцатую ночь после полнолуния. Так Дхритараштра задумал погубить Пандавов и их мать. Но предупрежденные Видурой Пандавы спаслись, уйдя через подземный ход, так что Дхритараштра даже не узнал об их исчезновении. Поэтому после пожара Кауравы были настолько уверены в гибели Пандавов, что Дхритараштра с великой радостью совершил по ним посмертный обряд. Во время траура во дворце сокрушались все, кроме Видуры, знавшего, что Пандавы скрылись и живы и невредимы. Таких несчастий было много, и всякий раз Видура, с одной стороны, защищал Пандавов, а с другой — старался удержать своего брата Дхритараштру от подобных интриг. Таким образом, он всегда проявлял особое участие в судьбе Пандавов, подобно птице, крыльями защищающей своих птенцов.