Skip to main content

ВІРШ 26

ТЕКСТ 26

Текст

Текст

ш́рійо ніва̄со йасйорах̣
па̄на-па̄трам̇ мукгам̇ др̣ш́а̄м
ба̄гаво лока-па̄ла̄на̄м̇
са̄ран̇
ґа̄н̣а̄м̇ пада̄мбуджам
рийо нивсо йасйора
пна-птра мукха дм
бхаво лока-плн
сраг падмбуджам

Послівний переклад

Пословный перевод

ш́рійах̣   —   богині процвітання ; ніва̄сах̣   —   оселя ; йасйа   —   той, чиї; урах̣  —  груди; па̄на-па̄трам  —  чаша для пиття; мукгам  —   обличчя; др̣ш́а̄м  —  очей; ба̄хавах̣  —  руки; лока-па̄ла̄на̄м  —   півбогів-управителів; са̄ран̇ґа̄н̣а̄м  —  відданих, що обговорюють і оспівують сутність; пада-амбуджам  —  лотосові стопи.

рийа — богини процветания; нивса — местопребывание; йасйа — тот, чья; ура — грудь; пна-птрам — сосуд для питья; мукхам — лицо; дм — глаз; бхава — рук; лока-плнм — правящих полубогов; срагм — преданных, обсуждающих и воспевающих сущность или субстанцию; пада-амбуджам — лотосных стоп.

Переклад

Перевод

Груди Господа    —    обитель богині процвітання. Його обличчя, що наче місяць,    —    то чаша для очей, спраглих за прекрасним. Руки Його    —    опертя півбогів-управителів, а лотосові стопи Господа    —    притулок для чистих відданих, які завжди говорять і співають про Його Господню Милість.

Грудь Господа — обитель богини процветания. Его луноподобное лицо — чаша с напитком для глаз, всегда ищущих прекрасного. Его руки — место отдыха управляющих полубогов, а Его лотосные стопы — прибежище чистых преданных, которые никогда не говорят и не поют ни о чем, кроме Него.

Коментар

Комментарий

Існують різні категорії людей, які прагнуть насолоди від різних об’єктів. Є люди, які шукають ласки богині процвітання,    —    і ведичні писання повідомляють їх, що в чінтамані-дгамі*, трансцендентній обителі Господа, де всі дерева    —    то дерева бажань, а будинки зроблені з філософського каменю, Господеві завжди з великою шанобою слугують тисячі й тисячі богинь процвітання. Природне заняття Господа Ґовінди там    —    пасти корів сурабгі. Якщо нас приваблюватиме краса Господнього тіла, ми само собою отримаємо змогу бачити богинь процвітання. Імперсоналістам, що тільки й знають будувати сухі умоглядні теорії, побачити цих богинь процвітання неприступно. Митцям, чий розум полонить краса творіння, щоб здобути повне задоволення, варто було б звернути погляд на прекрасне лице Господа. Обличчя Господа є самим уособленням краси. Все, що митці йменують красою природи,    —    це Його усміх, а те, що вони звуть ніжним пташиним співом,    —    це просто відголоски Господнього шепоту.

чінта̄ман̣і-пракара-садмасу калпа-вр̣кша-
   лакша̄вр̣тешу сурабгір абгіпа̄лайантам
  лакшмі-сахасра-ш́ата-самбграма-севйама̄нам̇
  ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

  (Б-с. 5.29)

* чинтмани-пракара-садмасу калпа-вкша-

лакшвтешу сурабхӣр абхиплайантам
лакшмӣ-сахасра-ата-самбхрама-севйамна

говиндам ди-пуруша там аха бхаджми

Б.-с., 5.29

Державну службу несуть крихітні «боги»-службовці, а на чолі різних ділянок космічного уряду стоять правителі-півбоги. Вони завжди бояться суперників, але якщо вони попрохають Господа захистити їх Своїми руками, Господь має силу оборонити їх від усіх ворогів. Якщо керівну посаду посідає вірний слуга Господа, то він є ідеальним головою виконавчої влади і здатний захищати інтереси людського загалу найліпше. Інші так звані керівники    —    це уособлення дикунства, і за такої влади люди змушені сильно страждати. Якщо урядовців захищають руки Господа, їм ніщо не загрожує. Суть усього    —    Верховний Господь, тому Його називають са̄рам, а того, хто оспівує Його чи говорить про Нього, називають са̄ран̇ґа, тобто чистий відданий. Чистих відданих завжди вабить до лотосових стіп Господа, і мед цих лотосів дає відданим трансцендентну насолоду. Вони наче бджоли, що невпинно шукають мед. Шріла Рупа Ґосвамі, великий відданий, ачар’я Ґаудія-вайшнава-сампрадаї, в одній зі своїх пісень писав про мед цих лотосів, порівнюючи себе з бджолою: «Господи Крішно, дозволь здійняти до Тебе молитву. Мій розум, наче бджола, прагне меду. Тож зласкався, дай моєму розуму-бджолі місце біля Твоїх лотосових стіп, що є джерелом усього трансцендентного меду. Я знаю, що навіть великі півбоги, як-от Брахма, попри довгі роки глибокої медитації не здатні побачити сяйво від нігтів на Твоїх лотосових стопах. Однак, о непохибний, я все одно прагну цього, бо знаю, що Ти дуже милостивий до відданих, які впокорилися Тобі. О Мадгаво, я також знаю, що в мені немає справжньої ревности до служіння Твоїм лотосовим стопам. Але могутність Твоєї Господньої Милости незбагненна, і тому Тобі під силу навіть неможливе. Проти Твоїх лотосових стіп і райський нектар    —    ніщо, і тому вони нездоланно ваблять мене до себе. О верховна вічна особо, молю, дозволь моєму розумові зосередитись на Твоїх лотосових стопах, аби я міг вічно насолоджуватись смаком трансцендентного служіння Тобі». Віддані задоволені і коли просто отримують місце біля лотосових стіп Господа; тоді вони вже не прагнуть бачити Його прекрасного обличчя чи мати захист Його сильних рук. Вони смиренні з природи, і Господь радий мати товариство таких смиренних відданих.

Существуют различные категории людей, которые ищут наслаждений в разных объектах. Есть люди, которые ищут благосклонности богини процветания. Для них ведические писания сообщают, что тысячи тысяч богинь процветания постоянно с благоговением служат Господу в чинтамани-дхаме*, Его трансцендентной обители, где все деревья — деревья желаний, а все строения сделаны из философского камня. Господь Говинда там пасет коров сурабхи, и это Его естественное занятие. Если нас привлекает облик Господа, мы сможем увидеть и богинь процветания, не прилагая к тому дополнительных усилий. Из-за своей привычки к сухим спекулятивным рассуждениям имперсоналисты не способны видеть этих богинь процветания. А художникам, увлеченным красотой творения, следовало бы обратить свой взгляд на прекрасное лицо Господа, обретя в этом полное удовлетворение. Лицо Господа — воплощение красоты. То, что называют красотой природы, — всего лишь Его улыбка, а то, что называют сладостным пением птиц, — шепот Господа.

За управление различными областями мироздания отвечают управляющие полубоги, а государственную службу несут крошечные управляющие боги. Они всегда пребывают в страхе перед своими соперниками, но если они принимают прибежище рук Господа, Господь защищает их от всех врагов. Верный слуга Господа, по Его воле занимающийся делами управления, — идеальный глава исполнительной власти. Он может как следует защищать интересы всех людей. Другие же так называемые правители — символы пережитков прошлого. Они делают людей, которыми правят, бесконечно несчастными. Правители могут чувствовать себя в безопасности, только если их защищают руки Господа. Сущность всего — Верховный Господь: Его называют срам. Те же, кто поет и говорит о Нем, называются сарангами, чистыми преданными. Чистые преданные всегда стремятся к лотосным стопам Господа. В этом лотосе содержится мед, которым трансцендентно наслаждаются преданные. Они подобны пчелам, всегда ищущим меда. Шрила Рупа Госвами, великий преданный и ачарья Гаудия-вайшнава-сампрадаи, написал песню об этом лотосном меде, в которой он сравнивает себя с пчелой: «О мой Господь Кришна, позволь мне вознести Тебе молитвы. Мой ум подобен пчеле: он всегда ищет меда. Поэтому смилуйся надо мной и дай моему уму-пчеле приют у Твоих лотосных стоп — единственного источника трансцендентного меда. Я знаю, что даже такие великие полубоги, как Брахма, не видят сияния ногтей на Твоих лотосных стопах, хотя и погружены в медитацию долгие годы. И все же, о непогрешимый, я стремлюсь к этому, ибо Ты очень милостив к душам, предавшимся Тебе. О Мадхава, я знаю, что у меня нет истинной преданности, чтобы служить Твоим лотосным стопам, но, поскольку Ты непостижимо могуществен, Ты можешь сделать невозможное. Твои лотосные стопы могут затмить даже вкус нектара небесного царства, и поэтому они так привлекают меня. О верховный вечный, позволь же моему уму закрепиться у Твоих лотосных стоп, чтобы я вечно мог наслаждаться вкусом трансцендентного служения Тебе». Преданных вполне устраивает место у лотосных стоп Господа, и они не стремятся созерцать Его прекрасное лицо и не притязают на защиту сильных рук Господа. Они смиренны по своей природе, и Господь всегда благоволит к таким смиренным преданным.